Справа № 681/417/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Боб'як Б.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
17 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 23 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в березні 2015 року ОСОБА_4 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України у Полонському районі, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача призначити їй пільгову пенсію, зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи ставильником - вибірником виробів з печей в Полонському заводі художньої кераміки та зобов'язати призначити їй пенсію з 10 лютого 2015 року.
Полонський районний суд постановою від 23 квітня 2015 року ухвалив позовні вимоги задовольнити повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Аргументуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що призначити пенсію за віком на пільгових умовах не має правових підстав у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, а саме: представника відповідача - на підтримання доводів апеляційної скарги, представника позивача - на підтримання рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до пункту "б" частини 1 та частини 3 статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788 (далі - Закон №1788) на пільгових умовах мають право на пенсію, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для визначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993. Частиною 1 пункту 3 зазначеного Порядку встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неточні записи за періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 працювала в Полонському заводі художньої кераміки ставильником - вибірником виробів на вагонетки печі з 18 січня 1995 року по 25 жовтня 2001 року, ця посада включена в Список №2, ця праця дає їй право на пільгову пенсію за Списком №2.
Згідно з даними трудової книжки загальний стаж роботи позивача становить 31 рік 04 місяців 18 днів, з них пільговий стаж роботи - 06 років 08 місяців 07 днів.
Управління Пенсійного фонду України у Полонському районі Хмельницької області зарахувало позивачу період роботи на вказаній посаді тільки з 18 січня 1995 року по 05 вересня 2001 року.
Відповідач не зарахував період роботи позивача з 06 вересня 1995 року по 25 жовтня 2001 року, в зв'язку з тим, що відсутні дані про реорганізацію заводу в ВАТ та за відсутністю за період з 01 жовтня 1998 року по 31 травня 1999 року даних про нарахування ОСОБА_4 заробітної плати.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач досягла віку 53 роки, наявність стажу роботи на посаді за Списком №2 дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням віку, передбаченого Законом №1788, відтак відмова УПФ в зарахуванні їй до пільгового стажу роботу на посаді ставильника - вибірника виробів з печі тривалістю 06 років 09 місяців та 07 днів є безпідставною. Суд першої інстанції дійшов висновку, що з врахуванням віку та пільгового стажу ОСОБА_4 має право на призначення їй пільгової пенсії.
З такими висновками суду першої інстанцій колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Власне, як випливає зі змісту Статуту відкритого акціонерного товариства "Полонський завод художньої кераміки" (далі - АТ), затвердженого районною державною адміністрацією 13 листопада 1998 року за №1196-р, АТ засновано відповідно спільного рішення регіонального відділення ФДМУ по Хмельницькій області та організації орендарів Полонського заводу художньої кераміки від 27 березня 1996 року №2 шляхом перетворення орендного підприємства "Полонський завод художньої кераміки" у відкрите акціонерне товариство згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" від 20.05.1993 року №57-93.
Суд апеляційної інстанції погоджується, також, з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача, які зокрема, стали підставою для відмови в зарахуванні позивачу спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №2, а саме щодо відсутності даних про нарахування заробітку позивачу за період з 01 жовтня 1998 року по 31 травня 1999 року, оскільки позивач не несе відповідальності за відсутність даних підприємства - банкрута.
Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що позивач працювала в Полонському заводі художньої кераміки ставильником - вибірником виробів на вагонетки печі, впродовж періоду, який згідно закону дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 23 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 22 червня 2015 року.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Курко О. П.
ОСОБА_5