Справа № 673/518/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Коваль Ф.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
16 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Сокольвак Ю.В.,
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати відмову відповідача від 21.01.2015 № 437/03 про призначення пенсії позивачу на пільгових умовах як незаконну та неправомірну; зобов'язати відповідача включити в пільговий стаж за період з 01.04.1982 по 22.11.2000 роботи позивача на посаді ливарника з пластмаси заводу "Орбіта", для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII ).
Постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 07.05.2015 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач з 26.01.1981 по 22.11.2000 працював ливарником з пластмаси на Деражнянському приладному заводі "Нева", котрий було реорганізовано у завод "Орбіта", пізніше у ВАТ "Орбіта". Вказане підтверджується копією трудової книжки позивача серії БТ-І № 2700502, виданою 09.03.1981 архівним витягом, виданим Деражнянським районним трудовим архівом на підставі фонду №123 справи «Книга особового рахунку» Деражнянського заводу «Орбіта» Хмельницької області за 1982-1995 роки та довідками про заробітну плату для обчислення пенсії, а також письмовим повідомленням ПАТ «Завод «Нева» №61 від 25 березня 2015 року
У січні 2015 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до п. "б", ст. 13 Закону 1788-XII та згідно Списку № 2.
Однак, відповідач листом № 437/03 від 21.01.2015 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки за твердженням відповідача позивач не надав довідку про уточнюючий характер роботи.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач має повний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, його трудова книжка містить всі необхідні відомості для призначення пільгової пенсії за Списком № 2, посада на якій працював позивач включена до переліку професій з шкідливими умовами праці.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи працівника, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці, - за Списком № 2, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637- основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності записів у трудовій книжці, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.
Разом з тим відповідно до п. 1 Порядку застосування Списків №1 та № 2 та за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу.
Згідно з п.8 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", застосовуються Списки №1 і № 2 які затверджені постановою ОСОБА_1 Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173. Розділом XXХІI "Загальні професії" Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, передбачено професію ливарника пластмаси.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки, позивача з 26.01.1981 прийнято на посаду підсобного робочого у Деражнянський приладний завод "Нева". 1 квітня 1982 року позивачу присвоєно перший розряд ливарника виробів з пластмас, 01.11.1982 - другий розряд, а 16.09.1984 - третій розряд. Згідно з наказом №59-к від 01.04.1992 позивача було звільнено із займаної посади на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України та переведено на завод "Орбіта" на посаду ливарника виробів з пластмас третього розряду. 25 січня 1993 року позивачу присвоєно четвертий розряд ливарника виробів з пластмас. Згідно із наказом №36-к від 22.11.2000 позивача звільнено з заводу за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.
Зазначене також підтверджується і довідкою архівним витягом, виданим Деражнянським районним трудовим архівом на підставі фонду №123 справи "Книга особового рахунку" Деражнянського заводу "Орбіта" Хмельницької області за 1982-1995 роки, наявними в матеріалах справи довідками про заробітну плату для обчислення пенсії, а також письмовим повідомленням ПАТ "Завод "Нева" №61 від 25.03.2015 з якого вбачається, що позивач 26.01.1981 був прийнятий на роботу у приладний завод «Нева» на посаду підсобного робочого 2 розряду погодинно. 31 березня 1992 року його було звільнено у зв'язку з переведенням на завод "Орбіта".
Окрім цього, ту обставину, що позивач працював ливарником виробів з пластмас на Деражнянському приладному заводі "Нева", котрий було реорганізовано у завод "Орбіта", а потім у відкрите акціонерне товариство "Орбіта", з 01.04.1982 по 22.11.2000 на умовах повного робочого дня, в судовому засіданні у суді першої інстанції підтвердили свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5
Разом з тим, твердження відповідача, що позивачу не може бути призначена пільгова пенсія, оскільки період роботи позивача з 26.01.1981 по 22.11.2000 в ВАТ "Орбіта" не підтверджений довідкою, уточнюючою характер роботи, і атестація робочого місця ливарника виробів з пластмас на вказаному підприємстві проведена не була, є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах; відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Враховуючи, що на час прийняття 1 серпня 1992 року постанови Кабінету Міністрів України № 442 атестація вже проведена, логічно що до закінчення 5-річного терміну не було необхідності у її позачерговому проведенні.
Крім того, відповідно до частини 3 пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці № 442 від 01 серпня 1992 року позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.
Оскільки обов'язок проведення атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, то її не проведення не може позбавляти громадян їх права на призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку №1 відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Водночас, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах додаються документи, які підтверджують пільговий стаж роботи, а саме, надається довідка уточнююча характер роботи.
Вказана довідка видається на підставі первинних документів за час виконання роботи. Якщо такі підприємства ліквідовані, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами (в залежності від того, куди були здані архіви даного підприємства).
Із письмового повідомлення ПАТ "Завод "Нева" № 61 від 25.03.2015 вбачається, що ПАТ "Завод "Нева" позбавлений можливості видати позивачу довідку, уточнюючу характер його роботи за період з 26.01.1981 по 31.03.1992, оскільки всі документи, що стосувалися роботи позивача на приладному заводі «Нева», у тому числі особова картка, були передані на завод "Орбіта".
Встановлено судом і те, що завод "Орбіта", котрий відтак був перейменований на ВАТ "Орбіта", ліквідований без визначення правонаступника.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що трудова книжка заповнена відповідно до положень внесення записів до трудових книжок, у ній містяться усі необхідні записи для підтвердження трудового стажу позивача, не встановлено неправильності чи неточності записів про періоди роботи.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 19 червня 2015 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Мельник-Томенко Ж. М.
ОСОБА_6