Справа № 2а/53/2014
Головуючий у 1-й інстанції: Павлінчук С.С.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
17 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області про визнання неправомірними дії щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку та зобов'язання призначити пільгову пенсію,
в грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Новосельцькому районі Чернівецької області визнання дій про визнання неправомірними дії щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку .
Позивач просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новосельцькому районі Чернівецької області призначити йому пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17 травня 2013 року.
Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2015 року ухвалено позов задовольнити частково, а саме:
- визнано дії управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними;
- зобов'язано відповідача вчинити дії по призначенню позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 29.12.2014;
- в задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням його оскаржило управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. Посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 правомірно відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з відсутністю необхідного періоду роботи в зоні відчуження в 1988 році.
Позивач не скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача.
Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули.
Враховуючи положення частини 4 статті 196 КАС України, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що неприбуття сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Згідно із частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач - ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 - 1990 роках 3 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії А №064674 (а.с. 7)
ОСОБА_2 двічі 14.08.2013 та 29.12.2014 звертався до управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області з заявами про призначення йому пенсії, як ліквідатору-чорнобильцю, віднесеному до 3 категорії із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак відповідач листами від 21.10.2013 та від 05.02.2015 відмовив позивачу в призначені пенсії із зниженням пенсійного віку у зв'язку з тим, що позивач не надав доказів перебування не менше 30 календарних днів у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1988 році.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому відмова відповідача в призначенні такої пенсії є безпідставною.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" унормовано, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій:
учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки - не менше 14 календарних днів у 1986 році пенсійний вік знижується на 5 років.
Згідно з приписами підпункту "ґ" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі Порядок), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9.03.1988 року № 122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Враховуючи вищенаведені положення, колегія суддів вважає, що основним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про періоди роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення у встановленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Як встановлено судом з матеріалів справи, факт перебування позивача у зоні відчуження у 1988 році встановлений постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року, яка набрала законної сили 23 березня 2015 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України, третя особа департамент соціального захисту населення Чернівецької ОДА про визнання протиправним та скасування рішення від 16.02.2015, згідно якої позивач брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 31.07.1988 по 14.10.1988, в тому числі в населених пунктах Залісся - 15 днів, Терехів - 18 днів. Вказані населені пункти включені згідно додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року N 106 до переліку населених пунктів Київської області Чорнобильського району, які зазнали радіоактивного забруднення та є зоною відчуження.
За приписами частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, факт роботи позивача 33 календарних дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1988 році встановлений рішенням, яке набрало законної сили, а відповідно обставини перебування позивача не менше 30 календарних днів у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1988 році в порядку адміністративного судочинства не підлягають доказуванню.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач у 1988 році більше 30 днів брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, а тому він має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, зобов'язавши управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області вчинити дії по призначенню позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 29.12.2014.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції розглянув спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого обґрунтовано частково задовольнив позов, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196,197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Граб Л.С.
ОСОБА_3