Справа № 127/9587/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Венгрин О.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
11 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
13.05.2014 року позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про перерахунок пенсії.
Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 16.06.2014 року адмінстративний позов задоволено.
27.02.2015 року позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області про роз'яснення судового рішення.
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 08.04.2015 року відмовив у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області та ухвалити нове рішення, яким задоволити заяву про роз'язснення судового рішення.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,
Судом встановлено, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.06.2014 р., яка змінена постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2014 р., зобовязано Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області перерахувати та привести у відповідність розмір державної та щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 50 , ч. 4 ст. 54 , 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 28.12.2007 року, починаючи з 01.01.2014 року, здійснивши виплату сум пенсій з урахуванням проведених раніше виплат, врахувавши при цьому, що розмір державної пенсії ОСОБА_2 не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, становить сімдесят п'ять процентів мінімальної пенсії за віком, застосувавши при цьому показник мінімальної пенсії за віком в розмірі мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , в частині інших позовних вимог відмовлено.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, з аналізу наведеної статті вбачається, що роз'яснено може бути постанову або ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її неможливо виконати, оскільки високою є ймовірність неясності резолютивної частини рішення. Тому ухвала про роз'яснення не може підлягати скасуванню, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.
Разом з тим, колегія суддів приходить до висноку про часткове задоволення заяи про роз'яснення та вважає за необхідне роз'яснити постанову Вінницького міського суду від 04.06.2014 року в частині періоду за який позовні вимоги підлягають задоволенню.
19 червня 2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 року "3491-VI " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет України на 2011 рік", яким передбачено, що у 2011 році положення статей 39,50,51,52,54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог вищезазначеного закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 липня 2011 року №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
25.01.2012 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № З-рп/2012, відповідно до якого Конституційним Судом України визначено, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного Бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості. Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Тому, внаслідок цього, починаючи з 23 липня 2011 року порядок обчислення підвищень до основної та додаткової пенсій, передбачених Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється відповідно до Постанови Кабінету України від 06.07.2011, № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".
Аналогічні положення були передбачені в законах України "Про Державний бюджет України" на 2012 р. та 2013р.
Тобто у 2012 -2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Проте, починаючи з 01 січня 2014 року Закон України “Про державний бюджет України на 2014 рік” в редакції від 16 січня 2014 року не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статті 50, 54 даного Закону, якими визначено перерахунок пенсії.
Однак 01 липня 2014 року Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” були внесені зміни до Закону України “Про Державний бюджет на 2014 рік” й Прикінцеві положення цього Закону доповнено п.6-7, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22,23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов”язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вищезазначені зміни до Закону України “Про Державний бюджет на 2014 рік” набули чинності 03 серпня 2014 року.
З огляду на зазначене та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно застосуванню підлягали норми статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 1381 від 28 грудня 2011 року.
Тобто, враховуючи зазначене, нарахування основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах передбачених ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, підлягає виплаті з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року включно.
Таким чином, колегією суддів роз'яснено, що в Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці з 03.08.2014 року відсутній обов'язок нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 державну пенсію у розмірі не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.6 ч.1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з винесенням нової ухвали про часткове задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 про роз'яснення постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.06.2014 року задовольнити частково.
Роз'яснити ОСОБА_3 що Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці з 03.08.2014 року не зобов'язано нараховувати та виплачувати йому державну пенсію у розмірі не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г.
ОСОБА_4