16 червня 2015 р. Справа № 876/1546/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання - Нефедовій А.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
Львівський міський центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 11 865,03 грн..
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у зв'язку з неповідомленням відповідачем відомостей та обставин, які впливають на умови виплати матеріального забезпечення, центром зайнятості було здійснено виплату йому зайвих коштів. Вказано, що відповідачем безпідставно отримано допомогу по безробіттю, яка відповідно до вимог частини 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” підлягає стягненню на користь позивача.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року, позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_2 (Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 36/38; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122; код ЄДРПОУ 25555035) кошти в сумі 11 865,03 грн. (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 03 коп.).
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 (місце реєстрації: м. Львів-Винники, вул. Івасюка. буд. 42/А, кв. 6) 08.01.2014 року звернувся до Львівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи та на підставі поданої ним заяви, йому надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, відповідно до підпункті 1, 3, 4 статті 22 та пункту 1 статті 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття”.
Апелянту здійснено виплату допомоги по безробіттю з врахуванням страхового стажу та довідки ТзОВ ТВК “Львівхолод”. Виплата допомоги по безробіттю була здійснена за період з 15.01.2014 року по 21.07.2014 року.
Під час відвідування апелянтом Львівського міського центру зайнятості 12.08.2014 року позивачем з'ясовано, що ОСОБА_3 був знятий з місця реєстрації проживання (прописки) з 08.05.2014 року (згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України у Львівській області від 09.09.2014 року місце реєстрації: Львівська область, Жовківський район, с. Деревня).
Згідно з даними адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України у Львівській області 15.10.2014 року, місце реєстрації ОСОБА_2: Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 36/38.
За змістом п. 11 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зміни місця проживання.
Відповідно до підпункту 12 пункту 5.5 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 308 від 20.11.2000 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №916/5137 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (з наступного дня після зняття з реєстрації) або закінчення строку реєстрації місця проживання (з наступного дня після закінчення строку реєстрації).
Як встановлено, ОСОБА_3 був знятий з місця реєстрації проживання (прописки) з 08.05.2014 року в період перебування на обліку в якості безробітного та не повідомив про цю обставину позивача.
Згідно ч. 2, 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до даних Львівського міського центру зайнятості, за період з 09.05.2014 р. по 21.07.2014 р. апелянту виплачено допомогу по безробіттю в сумі 11 865,03 грн.
15.09.2014 року Львівським міським центром зайнятості скеровано ОСОБА_2 претензію № 13/5838 щодо відшкодування коштів у сумі 11 865,03 грн..
Отже, враховуючи вищенаведені обставини справи та те, що апелянтом не надано доказів погашення заборгованості, колегія констатує про підставність та обґрунтованість позовних вимог, щодо стягнення з ОСОБА_2 безпідставно отриманої допомоги по безробіттю.
Таким чином, перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі №813/7449/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: С.М. Кузьмич
ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлено 22.06.2015 року