15 червня 2015 року Справа № 876/7506/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Седлище» про стягнення та перерахунок соціальних виплат,-
управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Седлище» в якому просило стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень-березень 2013 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до п. 1 ст. 2 даного Закону для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підпунктів 6.8, 6.9 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 платники зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду до 25 числа кожного місяця витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Седлище» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і який відповідно до зазначеного вище зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України до 25 числа кожного місяця витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки. Відповідач у 2013 році не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, про що свідчить лист - повідомлення Старовижівського відділення Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції від 27 лютого 2013 року № 270/1 8-03.
За сільськогосподарським виробничим кооперативом «Седлище» рахується один пенсіонер - пільговик, якому пенсія призначена відповідно до вказаного Закону. Відповідач зобов'язаний був сплатити до управління Пенсійного фонду України за період з січня 2013 року по березень 2013 року кошти в сумі 2852, 61 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за зазначений період, копіями подання, підтверджуючими довідками, розпорядженнями про призначення та перерахунок пенсій, довідкою про суми фактично виплачених пенсій, розрахунком ціни позовної заяви та карткою особового рахунку відповідача, де за вказаний період відображається борг за платником.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено перелік пенсій за віком на пільгових умовах. Зокрема, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Даний порядок визначено постановою КМУ від 16.05.1992 року № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро та більше дітей». Отож, Законом та цим Порядком встановлено, що жінкам,- які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14 - річного віку, пенсії призначають на пільгових умовах незалежно від віку та наявного трудового стажу, а також встановлено, що право на пенсію на вказаних пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в селянських (фермерських ) та інших господарствах незалежно від форми власності та господарювання, що обов'язково підтверджується довідкою, виданою господарством.
26 березня 2001 року ( вік 42 роки на момент подання заяви) громадянка ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви були додані подання СВК «Седлище» на призначення пенсії, підтверджуюча довідка за № 7 від 26.03.2001 року про те, що ОСОБА_1 була постійно зайнята на виробництві сільськогосподарської продукції, довідка сільської ради про те, що вона народила і виховала п'ятеро дітей до 14 - річного віку, інші документи, необхідні для призначення зазначеної пенсії. ОСОБА_1 з цих підстав і було призначено вище вказану пенсію, про що свідчить протокол № 583 від 03.04.2001 року і яку вона отримує по даний час.
З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абзацом 2 пункту 2 Прикінцевих положень якого встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності страхового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Розмір пенсії визначається відповідно до ст. 27 з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. А тому, адміністративний позов до СВК «Седлище» про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1, поскільки кооператив згідно інформації наданої Старовижівським відділенням Ратнівської МДПІ втратив статус платника фіксованого сільськогосподарського податку та не сплатив кошти в добровільному порядку, підлягає задоволенню.
Також апелянт зазначає, що п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що тимчасово до прийняття відповідного Закону жінки, які народили п'ятеро або більше дітей до шестирічного віку мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону за наявності не менше 15 років страхового стажу. У такому випадку розмір пенсії також визначається відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказана норма також передбачена ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка чинна на сьогоднішній день. Тобто, Законом передбачено пенсію за віком на пільгових умовах та дострокову пенсію за віком, які з огляду на наведене являються різними видами пенсій.
Статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання ( у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Статтею 10 даного Закону встановлено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсій встановлені статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема частиною 3 цієї статті встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший проводиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.
На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що СВК «Седлище» зареєстроване як юридична особа, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та не є платником фіксованого сільськогосподарського податку. УПФУ в Старовижівському районі супровідним листом від 27.02.2013 року № 270/18-03 надіслано СВК «Седлище» розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 розділу ІV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2013 року по пенсіонеру ОСОБА_1 Цим розрахунком визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, який становить 958,72 грн. У супровідному листі від 10.01.2013 року № 112/03-18 вказано, що розмір відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за січень 2013 року становить 935,17 грн., а з лютого 2013 року - 958,72 грн. Відповідно до розрахунку ціни позову, СВК «Седлище» заборгувало УПФУ в Старовижівському районі за січень-березень 2013 року 2 852,61 грн.
Розглядаючи спір суду першої інстанції вірно зазначив, що ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вказаною статтею регулювався порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року дану норму було виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Законі України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Згідно п. 1 ст.2 цього Закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Також суд вірно зазначив, що підпунктом 3 пункту 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. В таких випадках розміри пенсій фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України (підпункт 6 пункту 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» вказаного Закону).
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1992 року № 244 «Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей» жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.
Відповідно до п. «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсія призначена на підставі пункту «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже, що ОСОБА_1 на 18.11.2009 року набула права на отримання дострокової пенсії за віком, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, як жінка, яка народила п'ятеро або більше дітей і виховала їх до шестирічного віку, за наявності не менше 15 років страхового стажу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порядок виплати пенсії ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин врегульовано підпунктами 3, 6 пункту 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому в спірних правовідносинах пенсії фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України без наступного відшкодування таких витрат платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому суд підставно відмовив в задоволенні позову.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуально права.
Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року по справі № 803/845/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
ОСОБА_2