Справа № 273/1992/13-к
11 січня 2014 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Баранівка кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013060110000390 від 26.09.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баранівка Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 356, 185 ч. 1 КК України,
07.10.2013 року до Баранівського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 356, 185 ч. 1 КК України та угода про примирення від 04.10.2013 року, які ухвалою судді від 11.10.2013 року призначені до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 висловив думку, що угода про примирення підлягає затвердженю.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення та повідомив, що вказана угода про примирення від 04.10.2013 року була запропонована для укладення та підготовлена слідчим ОСОБА_5 .
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися і не повідомили про причину неявки, про час та місце розгляду кримінального провадження повідомлені належним чином
Дослідивши угоду про примирення, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затверджені угоди, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 469 КПК України, домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Таким чином, укладення угоди не є добровільним, оскільки домовленість стосовно угоди про
примирення проводилась за допомогою слідчого ОСОБА_5 , який склав угоду про примирення, у зв'язку з чим існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 372, 468 - 474 КПК України, суд
Відмовити у затвердженні угоди про примирення від 04.10.2013 року укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Судове провадження продовжити в загальному порядку.
Роз'яснити, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1