Рішення від 21.05.2009 по справі 2-1683/09

справа № 2-1683 /09

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2009 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.

при секретарі - Корнієнко Н.І.

за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представників відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Бердянської міської ради, Бердянської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поновлення позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним рішення виконкому Бердянської міської ради №452 від 21.07.2005 року, п. 25 рішення Бердянської міської ради №7 від 26.01.2006 року та п. 4.8 рішення Бердянської міської ради №21 від 28.02.2007 року, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним рішення виконкому Бердянської міської ради №452 від 21.07.2005 року, п. 25 рішення Бердянської міської ради №7 від 26.01.2006 року та п. 4.8 рішення Бердянської міської ради №21 від 28.02.2007 року, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що його батьку - ОСОБА_7 , на підставі рішення суду від 17.08.1946 року належало домоволодіння АДРЕСА_1 . Фактично даний будинок був збудований його батьками, які з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Після його смерті спадкоємцями за законом були: дружина померлого - ОСОБА_8 , яка мала право на Ѕ частку як співвласник майна, набутого в шлюбі, та діти померлого: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на Ѕ частку житлового будинку, у рівних частках кожний. Ніхто із спадкоємців з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, але у спадковому будинку залишилися проживати дружина та діти, окрім дочки Олександри, яка створила свою сім'ю та проживала окремо.

На час смерті ОСОБА_7 він був неповнолітнім та проживав з матір'ю. Ніхто з дітей померлого не претендував на спадщину, оскільки вважали, що будинок повинний перейти до матері.

ОСОБА_8 , не встигнувши оформити спадщину та свою частку в праві спільної сумісної власності на житловий будинок, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіту вона не залишила.

Ніхто із спадкоємців за законом після її смерті до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався, але на час її смерті в спадковому будинку проживав ОСОБА_9 Крім того, ОСОБА_1 з дозволу матері в 1971 році на території домоволодіння АДРЕСА_1 збудував житловий будинок „В”, сіни „в”, сараї „Д, Ж”, право власності на які до теперішнього часу не оформлено, але він ними постійно користується та обробляє город. Також, після смерті матері ОСОБА_1 прийняв частину спадкового майна - шифоньєр.

Таким чином, після смерті ОСОБА_8 спадщину у рівних частках прийняли ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , але через брак коштів ніхто своєчасно спадщину не оформив.

В 2001 році ОСОБА_9 , ОСОБА_1 вирішили оформити спадщину, в зв'язку з чим ОСОБА_9 звернувся з відповідним позовом до суду, але через смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 останнього справа не була розглянута.

Оскільки у ОСОБА_9 не було спадкоємців першої черги, то право на спадкування перейшло до другої черги спадкоємців за законом - рідним братам померлого - сторонам у справі. Фактично після смерті ОСОБА_9 спадщину прийняли ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які продовжували доглядати житловий будинок та земельну ділянку.

Крім того, під час розгляду даної справи ОСОБА_1 стало відомо, що на підставі заяви ОСОБА_5 виконком Бердянської міської ради прийняв рішення №452 від 21.07.2005 року про погашення правових документів на домоволодіння АДРЕСА_1 .

В наслідок прийняття зазначеного вище рішення ОСОБА_5 фактично, без повідомлення ОСОБА_1 , об'єднав земельні ділянки домоволодінь №126 та №128, а Бердянська міська рада прийняла рішення №7 від 26.01.2006 року п. 4.8 якого передала у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_1 .

15.09.2007 року ОСОБА_5 одержаний державний акт про право власності на земельну ділянку.

Позивач вважає рішення виконкому Бердянської міської ради №452 від 21.07.2005 року незаконним та прийнятим з перевищенням повноважень, оскільки єдиною підставою для припинення права власності на нерухоме майно внаслідок його знищення є відповідна заява власника.

В свою чергу, приватизація земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 відбулася на підставі незаконного рішення міськвиконкому, тому п.4.8 рішення Бердянської міської ради №7 від 26.01.2006 року є незаконним, а державний акт про право власності на земельну ділянку недійсним.

В зв'язку з цим ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив: поновити йому строк звернення до суду за захистом порушеного права; встановити факт прийняття спадщини у вигляді Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_8 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 ; встановити факт прийняття спадщини у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_9 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 ; встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 ; визнати незаконними рішення виконкому Бердянської міської ради №452 від 21.07.2005 року, п. 25 рішення Бердянської міської ради №7 від 26.01.2006 року та п. 4.8 рішення Бердянської міської ради №21 від 28.02.2007 року; визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , виданий Бердянським міським управлінням земельних ресурсів 15.08.2007 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Представники ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , ОСОБА_12 . в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити, посилаючись на відповідність оскаржу вальних рішень вимогам закону, та правомірність приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та підтвердив факти, викладені позивачем.

Представники виконкому Бердянської міської ради та Бердянської міської ради, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, письмові заперечення на позов не подали.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Домоволодіння АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі рішення нарсуду 2 дільниці м. Осипенко від 17.08.1946 року.

Власником домоволодіння АДРЕСА_1 , що раніше розташовувалось на земельній ділянці площею 400 кв.м., є ОСОБА_5 , що підтверджується договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 13.04.1965 року, актом про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 06.04.1979 року.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бердянську, актовий запис про смерть №92.

Оглядом матеріалів інвентаризаційної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 встановлена наявність в ній листа Бердянського КПТІ на адресу виконкому Бердянської міської ради з посиланням на те, що ОСОБА_1 на території домоволодіння самочинно збудовані житловий будинок „В”, сіни „в”.

Рішення виконкому Бердянської міської ради від 21.07.2005 року №452 на підставі заяви ОСОБА_5 Бердянському КПТІ доручено погасити право установчі документи на домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_7

З акту обстеження від 07.07.2005 року вбачається, що підставою припинення права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 стало зруйнування домоволодіння понад 10 років внаслідок впливу ґрунтових та зливних вод.

З пояснень свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 судом встановлено, і це не заперечується представниками ОСОБА_5 , що саме останнім був розібраний житловий будинок в домоволодінні АДРЕСА_1 .

На підставі п. 25 рішення Бердянської міської ради від 26.01.2006 року №7 ОСОБА_5 наданий дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га, розташованої по АДРЕСА_1 .

На підставі п. 4.8 рішення Бердянської міської ради №21 від 28.02.2007 року ОСОБА_5 у власність передана земельна ділянка площею 0,1 га по АДРЕСА_1 та 15.08.2007 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у володіння та користування спадковим майном.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_7 , факт прийняття спадщини ОСОБА_9 , ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_8 , факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_9 підтверджуються матеріалами справи, матеріалами інвентаризаційної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 та поясненнями свідків. Дані факти не спростовуються й ОСОБА_5 та його представниками.

За змістом ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, в порядку та в межах визначених законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках та в порядку, встановлених законом.

Вичерпний перелік підстав, з яких може бути припинено право власності визначений ч. 1 ст. 346 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 346 ЦК України право власності може бути припинене й в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування в Україні здійснюється зокрема на принципах законності; гласності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється у разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і не міг звертатися з відповідною заявою про припинення його права власності. Разом з тим, ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 свої права на спадкове майно не оформив, та не набув права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Крім того, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” не передбачено право виконкомів міських рад вирішувати питання припинення права власності громадян на належне їм майно.

В зв'язку з цим суд приходить до висновку, що виконком Бердянської міської ради, приймаючи рішення №452 від 21.07.2005 року, вийшов за межі визначених законом повноважень та припинив право власності на нерухоме майно за зверненням не належної особи.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд приймає до уваги, що оскаржувальне рішення міськвиконкому стало підставою для збільшення розміру земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 ; включення самочинно збудованого ОСОБА_1 нерухомого майна до складу домоволодіння, належного ОСОБА_5 ; прийняття Бердянською міською радою рішень №7 від 26.01.2006 року п.25 та №21 від 28.02.2007 року п. 4.8; видачі ОСОБА_5 державного акту на права власності на земельну ділянку і вважає, що відповідно до ч.1 ст. 203, 215, 216 ЦК України є підстави для визнання зазначених пунктів рішень Бердянської міської ради незаконними, а державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_5 15.08.2007 року - недійсним.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 57 - 61, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом порушеного права.

Встановити факт прийняття спадщини у вигляді Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_8 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .

Встановити факт прийняття спадщини у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_9 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 .

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 .

Визнати незаконними рішення виконкому Бердянської міської ради №452 від 21.07.2005 року, п. 25 рішення Бердянської міської ради №7 від 26.01.2006 року та п. 4.8 рішення Бердянської міської ради №21 від 28.02.2007 року.

Визнати недійсним державний акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , виданий Бердянським міським управлінням земельних ресурсів 15.08.2007 року.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.І. Крамаренко

Попередній документ
4570714
Наступний документ
4570716
Інформація про рішення:
№ рішення: 4570715
№ справи: 2-1683/09
Дата рішення: 21.05.2009
Дата публікації: 11.09.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
Категорія справи: