копія
Справа № 2-а-5648/08/0470
Категорія статобліку 6.14
Іменем України
26 серпня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
при секретарі Середа А.О.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу в інтересах держави: орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерство палива та енергетики України, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Дніпровському регіоні» до ОСОБА_3 про стягнення штрафу,-
19 червня 2008 року прокурор Жовтневого району м. Кривого Рогу в інтересах держави: орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерство палива та енергетики України, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Дніпровському регіоні» звернувся із адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 17 000,00 грн. штрафу до державного бюджету України на рахунок Жовтневого Держказначейства в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, код бюджетної класифікації - 21081100, код ЄДРПОУ -24237505, р/р 31110106700022 ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО - 85012 та судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.07.2006 року державним інспектором інспекції Держенергонагляду у Дніпропетровській області ОСОБА_4 проведено комплексне обстеження електрообладнання відповідача. У ході перевірки виявлені порушення законодавства України про електроенергетику, про що складено Акт-обстеження (перевірки) від 06.07.2006 р. №ДН/КР-975. На підставі Акту-обстеження (перевірки) від 06.07.2006 р. №ДН/КР-975 державним інспектором з енергетичного нагляду ОСОБА_4 ЗАТ Науково-дослідне підприємство «Криворіжстальконструкція» видано припис від 06.07.2006 р. №ДН/Кр-555-П-975. Встановлено факт невиконання п.п. 1,2,3,7,9,11,12,14,16,17,18,19,20,21 припису від 06.07.2006 р. № ДН/Кр555-П-975, про що складено Акт перевірки від 05.12.2006 р. № 13-91 та Акт-обстеження від 05.12.2006 р. № Дн/Кр-2078. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 7, 8 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 № 1312, Державний інспектор Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Дніпропетровській області ОСОБА_4 виніс постанову від 09.01.2007 № 179 про накладання на ЗАТ Науково-дослідне підприємство «Криворіжстальконструкція» штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. У встановлений чинним законодавством України строк припис від 06.07.2006 р. № Дн/Кр555-П-975 та постанова про накладання штрафу за порушення законодавства про електроенергетику на суб'єкт господарської діяльності від 09.01.2007 р. №179 відповідачем не оскаржені, штраф у добровільному порядку до державного бюджету не сплачений.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що згідно з п. 10 Постанови КМУ від 21 липня 1999 р. №1312 «Про затвердження Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику», передбачено, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку. Постанова №179 від 09.01.2007 р. про накладення штрафу була винесена 9 січня 2007 року, а отже, штраф повинен був бути сплачений відповідачем до 10 лютого 2007 року. Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, про невиконання постанови відповідачем Державний інспектор інспекції Держенергонагляду ОСОБА_4 дізнався 10 лютого 2007 року. Із ухвали про відкриття провадження по справі від 20 червня 2008 року вбачається, що прокурором Жовтневого району м. Кривого Рогу позовну заяву було подано тільки 19 червня 2008 року, що свідчить про пропущення встановленого річного строку звернення до адміністративного суду, що в свою чергу, згідно ч. l ст. 100 КАС України, є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи представників сторін, суд доходить висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право прокурора на представництво інтересів держави на будь-якій стадії адміністративного процесу. Це право передбачено, крім того, п.2 ст.121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії процесу.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 06.07.2006 року державним інспектором інспекції Держенергонагляду у Дніпропетровській області ОСОБА_4 проведено перевірку ОСОБА_3, при цьому виявлені факти порушення законодавства про електроенергетику, про що складено Акт-обстеження (перевірки) від 06.07.2006 р. №ДН/КР-975, який отриманий ЗАТ Науково-дослідне підприємство «Криворіжстальконструкція», про що свідчить підпис керівника підприємства.
На підставі Акту-обстеження від 06.07.2006 р. №ДН/КР-975 інспектором інспекції Держенергонагляду у Дніпропетровській області ОСОБА_4 директору ЗАТ НДП «Криворіжстальконструкція» видано припис від 06.07.2006 р. №ДН/Кр-555-П-975 з переліком заходів, спрямованих на усунення порушень і строків їх виконання.
При перевірці ЗАТ «НДВП «Криворіжстальконструкція» на предмет виконання раніше виданого припису встановлено факт його невиконання, а саме: не виконані вимоги Припису від 06.07.2006 № ДН/Кр555-П-975- п.п. 1,2,3,7,9,11,12,14,16,17,18,19,20,21, про що складено Акт перевірки від 05.12.2006 р. № 13-91 та Акт-обстеження від 05.12.2006 р. № Дн/Кр-2078., які отримані ЗАТ «НДВП «Криворіжстальконструкція», про що свідчить підпис керівника.
Державний інспектор Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Дніпропетровській області ОСОБА_4 за невиконання вимог припису виніс постанову від 09.01.2007 р. № 179 про накладення на ЗАТ Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжстальконструкція» штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. Зазначена постанова направлена поштовим повідомлення №84276 на ім'я директора ЗАТ «НДВП «Криворіжстальконструкція» ОСОБА_5і вручена 15.01.07 р.
У зв'язку з тим, що постанова про накладення штрафу від 09.01.2007 р. № 179 відповідачем не оскаржена та штраф у добровільному порядку не сплачений позивач був вимушений звернутися до суду.
Згідно ст. 2. Закону України «Про електроенергетику», цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії.
Накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі енергетики передбачалось Положенням про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого Постановою КМ України від 21 липня 1999 року № 1312, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 вказаного Положення, це Положення визначає порядок накладення Національною комісією регулювання електроенергетики, державними інспекторами з експлуатації електричних станцій і мереж, державними інспекторами з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику.
Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що штрафи за порушення законодавства про електроенергетику накладаються на суб'єктів господарської діяльності за:
неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи і споживання енергії;
ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій.
Відповідно до пунктів 3-11 Положення, накладати на суб'єктів господарської діяльності штрафи мають право:
Національна комісія регулювання електроенергетики;
державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж;
державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.
Національна комісія регулювання електроенергетики, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, його заступники мають право накладати на суб'єктів господарської діяльності штрафи:
за правопорушення, передбачені в абзаці другому пункту 2 цього Положення, - у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за правопорушення, передбачені в абзаці третьому пункту 2 цього Положення, - у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Старші державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право накладати на суб'єктів господарської діяльності штрафи:
за правопорушення, передбачені в абзаці другому пункту 2 цього Положення, - у розмірі до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за правопорушення, передбачені в абзаці третьому пункту 2 цього Положення, - у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право накладати на суб'єктів господарської діяльності штрафи:
за правопорушення, передбачені в абзаці другому пункту 2 цього Положення, - у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за правопорушення, передбачені в абзаці третьому пункту 2 цього Положення, - у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарської діяльності, складеного посадовими особами Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.
Рішення про накладення штрафу оформляється постановою відповідно Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках.
Перший примірник постанови залишається в органі, який її оформив.
Другий примірник у 3-денний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) для сплати штрафу суб'єкту господарської діяльності.
Суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.
Рішення про накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів може бути оскаржене в установленому законом порядку.
З урахуванням сукупності викладених обставин, суд доходить висновку про правомірність прийнятого позивачем рішення про стягнення з Закритого акціонерного товариства Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжстальконструкція» 17 000,00 грн. штрафу до державного бюджету України.
В той же час суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що прокурор Жовтневого району м. Кривого Рогу в інтересах держави: орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерство палива та енергетики України, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Дніпровському регіоні» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із порушенням річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки адміністративний позов подано до суду 19.06.2008 р., про що свідчить відповідний реєстраційний номер на першій сторінці позовної заяви, в той час як Постанова №179 від 09.01.2007 р. про накладання штрафу була винесена 9 січня 2007 року. Згідно з пунктом 10 Постанови КМУ від 21 липня 1999 р. №1312 «Про затвердження Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику», передбачено, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладення, а отже, штраф повинен був бути сплачений відповідачем до 10 лютого 2007 року.
Будь-яких клопотань щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду прокурор не надавав.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи те, що прокурором пропущено строк звернення до адміністративного суду, відповідач наполягає на відмові в позові з цієї підстави, а клопотання про його поновлення позивачем не заявлялось, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При вирішення справи суд також враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 31 серпня 2009 року.
Суддя В.М.Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя В.М. Олійник