Справа № 2-352/10
25 листопада 2010 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Ярош А.І.
при секретарі Стариш О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариств «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант» в особі ЦФ УСК «Дженералі- Гарант» до ОСОБА_1, за участю третьої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів в порядку регресу,
23 жовтня 2008 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення шкоди з ОСОБА_2, після уточнення позову 17.06.2010 р. просив стягнути в порядку регресу з відповідача ОСОБА_1 на його користь суму виплаченого ОСОБА_4 страхового відшкодування у розмірі 21 205,56 грн., додаткових витрат 350 грн. та судові витрати, посилаючись на наступні обставини.
1) р. о 13 годині 05 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1, не витримав безпечний інтервал, не надав перевагу автомобілю «Чері», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого здійснив зіткнення в результаті якого Автомобіль «Чері» отримав механічні пошкодження. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.09.2007 р. відповідача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Автомобіль «Чері», реєстраційний номер НОМЕР_2, був застрахований власником, ОСОБА_4 в ВАТ «УСК «Дженералі-Гарант» по договору страхування наземного транспорту № 19С - 0019548 від 11.06.2007 р, в тому числі від пошкодження ТЗ в дорожньо-транспортній пригоді. Відповідно до звіту № 424/08/07 експертного автотоварознавчого дослідження від 08.08.2007 р. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Чері» становить 21 205,56 грн. Позивачем був складений страховий акт № 78760 від 28.08.2007 р., яким пошкодження, отримані застрахованим автомобілем внаслідок ДТП з вини відповідача, визнано страховим випадком. На виконанння договірних зобов'язань перед страхувальником позивач виплатив йому страхове відшкодування в сумі 21 646,52. Витрати на проведення автотоварознавчого дослідження склали 350 грн. Відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність відповідно до чинного законодавства, тому повинен відшкодувати спричинену шкоду самостійно.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, знаходиться в місцях позбавлення волі, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином через Південну Виправну колонію № 51, де відбуває покарання, надав суду письмові заперечення проти позову від 07.07.2010 р. і від 17.08.2010 р, зазначивши, що з позовними вимогами не згоден, оскільки сума позовних вимог завищена і не відповідає дійсності, а також через те, що не міг бути присутнім на експертизі за станом здоров'я, жодних клопотань не надав.
У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити.
Третя особа ОСОБА_2, мати відповідача, при первісному позові просила суд не стягувати матеріальну шкоду з неї і пояснила, що вона у скоєнні правопорушення не винна, винним у скоєнні ДТП є ОСОБА_1, їй надана довіреність від власника на право керування, вона не надавала ОСОБА_1 дозволу на керування автомобілем, вважала, що шкоду повинен виплачувати ОСОБА_1.
Третя особа ОСОБА_3 як власник автомобилю долучений судом до участі у справі, до суду не з'явився, сповіщався судом.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі існуючих в матеріалах справи документ:;, що відповідача вимогам ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази у справі, вивчивши нормативно-правові акти. ; • регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повном> обс:: наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 12.07.2007 р. о 13 годині 05 хвилин ОСОБА_1, кер; ¦ автомобілем марки «ЗАЗ-1102». реєстраційний номер НОМЕР_1. по вул. Люстдорфська дорога в м. Оу~ : ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляд на ся» сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився присутності двох свідків). не витримав безікчняі
інтервал, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілями НОМЕР_3 та «ГАЗ-21», д/н НОМЕР_4, які були припарковані, що підтверджується постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.09.2007 р., а також довідкою про ДТП № 015404 (а.с. 84, 8).
Згідно вищезазначеної постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 07.09.2007 р., відповідача визнано винним у скоєнні адміністративних порушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Зазначена постанова не оскаржувалась.
Відповідно до Постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 03.08.2007 р. (а.с. 7) ОСОБА_2 передала керування автомобілем марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, який знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння в порушення вимог п. 2.9. ПДР України, скоївши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 пояснила, що вона мала право на керування зазначеним автомобілем за довіреністю, однак довіреності на керування суду не надала, відповідач самостійно взяв автомобіль без дозволу, скоїв ДТП.
Позивач першочергово пред'являв позовні вимоги лише до ОСОБА_2, потім уточнив позовні вимоги і просив стягнути суму страхового відшкодування і додаткові витрати з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у солідарному порядку (а.с. 89), остаточно уточнивши позовні вимоги 17.06.2010 р., позивач пред'являє позовні вимоги лише до ОСОБА_1 (а.с. 100).
08.06.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант» та ОСОБА_4 було укладено Договір про добровільне страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19С - 0019548 (а.с. 24). Відповідно до зазначеного договору об'єктом страхування є транспортний засіб страхувальника СНЕКУ А21 ЕЬАКА, 2007 року випуску, реєстраційний номер АА 5158 СТ.
Відповідно до Страхових актів № 78760 від 28.08.2007 р. і № 78760-2 від 15.01.2008 р. (а.с. 32,33), подію від 12.07.2007 р. визнано страховим випадком, розмір збитку, завданого об'єкту страхування становить 21 646, 52 грн.
Відповідно до звіту № 424/08/07 експертного автотоварознавчого дослідження від 08.08.2007 р. (а.с. 9) вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Чері» становить 21 205,56 грн.
Відповідно до платіжних доручень № 6842 і № 516 від 05.09.2007 р. (а.с. 25, 26) і від 21.01.2008 р. позивач сплавив ОСОБА_4 страхове відшкодування полісу в сумі 21 646,52 грн., а також оплатив вартість автотоварознавчої експертизи в розмірі 350 грн. згідно з платіжним дорученням № 6808 від
1) р. (а.с. 27).
Відповідно до технічного паспорту ВЧ № 549063 від 24.10.1995 р. власником «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_3.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. З ст. 1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Судом не встановлено правових підстав для керування автомобілем ОСОБА_1, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 неправомірно заволодів автомобілем марки «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
03.08.2010 р. позивач направив відповідачу лист з проханням надати письмову відповідь стосовно того, яку суму боргу він визнає. 09.08.2010 р. відповідач даний лист отримав, але залишив його без відповіді.
ОСОБА_1 не надав суду доказів на спростування позовних вимог і доведення їх неправомірності та необґрунтованості.
Згідно з ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Зазначена цивільна справа знаходиться в провадженні суду з 23.10.2008 р.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариств «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант» в особі ЦФ УСК «Дженералі-Гарант» є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 130, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариств «Українська страхова компанія «Дженералі- Гарант» в особі ЦФ УСК «Дженералі-Гарант» - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариств «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант» в особі ЦФ УСК «Дженералі-Гарант» розмір сплаченого страхового відшкодування у розмірі 21 205 (двадцять одна тисяча двісті п'ять) грн. 56 коп. суму додаткових витрат в розмірі 350 (триста п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариств «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант» в особі ЦФ УСК «Дженералі-Гарант» судовий збір у розмірі 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.