а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
11 червня 2009 р. Справа № 2-а-1920/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,
При секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
За участю представників сторін:
позивача: Трохименко М.В., Казьмірук О.М.
відповідача: Грищук І.В., Гриневич Н.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Відділу освіти Калинівської районної державної адміністрації
до: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області
про: визнання дій Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області неправомірними в частині встановлення факту нецільового використання Відділом освіти Калинівської районної державної адміністрації бюджетних коштів на суму 228781,11 грн. та визнання довідки про бюджетне правопорушення Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 20.03.2009 року недійсною і її скасування
До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов Відділу освіти Калинівської районної державної адміністрації до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про визнання дій КРУ у Вінницькій області неправомірними, скасування розпорядження КРУ у Вінницькій області від 30.03.2009 року №98 "Про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства" та скасування протоколу КРУ у Вінницькій області від 31.03.2009 року про результати ревізії.
Ухвалою суду від 09.04.2009 року провадження по справі відкрито.
Позивачем неодноразово змінювались позовні вимоги, які остаточно викладені в заяві про зміну позовних вимог за вх.№8157 від 05.06.2009 року. Остаточні позовні вимоги мотивовані тим, що з 03.03.2009 року по 16.03.2009 року КРУ у Вінницькій області було проведено позапланову перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Калинівської районної державної адміністрації, в результаті якої встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів на суму 228781,11 грн. Як наслідок, встановлене порушення було зафіксоване в акті перевірки від 16.03.2009 року №03-07/05 та в довідці про бюджетне правопорушення від 20.03.2009 року.
Позивач вважає дії КРУ у Вінницькій області при проведенні перевірки неправомірними, довідку щодо бюджетного правопорушення від 20.03.2009 року недійсною, а тому звернувся до суду із вимогою про визнання дій Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області неправомірними в частині встановлення факту нецільового використання Відділом освіти Калинівської районної державної адміністрації бюджетних коштів на суму 228781,11 грн. та визнання довідки про бюджетне правопорушення Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 20.03.2009 року недійсною і її скасування.
Зміна позовних вимог прийнята судом на підставі ч.1 ст.51, ст. 137 КАС України.
Представники позивача свої остаточні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених в письмових запереченнях за вх.№6980 від 15.05.2009 року та додаткових зпереченнях за вх.№7831 від 02.06.2009 року і за вх.№8192 від 09.06.2009 року. В обгрунтування своєї позиції зазначили, що позапланова перевірка Відділу освіти Калинівської районної державної адміністрації була здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому дії КРУ у Вінницькій області по здійсненню перевірки та її наслідки є правомірними.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити, виходячи з наступного.
Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області на виконання постанов Калинівського районного суду від 23.02.2009 року та від 05.03.2009 року проведено позапланову перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Калинівської РДА за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.
В силу ч.2 вказаної норми державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. У даному випадку контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області було проведено перевірку позивача шляхом інспектування.
Частиною 5 вищенаведеної статті передбачено, що інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності контрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Як вбачається з акту перевірки №03-07/05 від 16.03.2009 року, в ході ревізії встановлено, що рішенням Калинівської районної ради 11 сесії 5 скликання від 18.01.2008 року №138 "Про районний бюджет на 2008 рік" (далі Рішення №138) затверджений обсяг фінансування бюджету розвитку за рахунок коштів загального фонду, що передаються до бюджету розвитку (спеціального фонду) за кодом видатків 150101 в розмірі 460000,00 грн. та перелік об"єктів, видатки на які в 2008 році будуть проводитись за рахунок коштів бюджету розвитку. Зазначене підтверджується додатками №2 і №3 до даного рішення. Окрім цього, відповідно до додатку №6 конкретизовано призначення бюджетних коштів на відповідні об"єкти.
Водночас судом встановлено, що Калинівською районною радою надано інформацію від 11.03.2009 року №01-18-58, згідно якої протягом 2008 року до Рішення №138 вносились зміни в частині доходів та видатків бюджету розвитку (спеціального фонду) рішеннями Калинівської районної ради від 26.09.2008 року №185 "Про внесення змін до рішення 11 сесії 5 скликання від 18.01.2008 року №138 "Про районний бюджет на 2008 рік" згідно розпоряджень голови районної державної адміністрації" (далі Рішення №185) та від 16.01.2009 року №219 (далі - Рішення №219).
А саме: пунктом 1 Рішення №185 внесено зміни в частині збільшення доходів районного бюджету по коду 41033800 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток" і видатки по КФКВ 250306 "Кошти, що передаються із загального фонду бюджету до бюджету розвитку (спеціального фонду)" та КФКВ 150122 "Інвестиційні проекти" на реконструкцію Калинівської ЗОШ №3 (виділено 450000,00 грн.). Окрім цього виділено за рахунок додатково одержаних доходів районного бюджету Відділу освіти Калинівської РДА кошти в сумі 100000,00 грн. на співфінансування реконструкції Калинівської ЗОШ №3. Разом з тим, пунктом 1 Рішення №219 виділено кошти позивачу в сумі 40100,00 грн. на виготовлення проектно-кошторисної документації по проекту реконструкції Калинівської ЗОШ №3.
Як вбачається з матеріалів справи, що і не заперечується сторонами в судовому засіданні, продовж 2008 року Калинівською районною радою до п.6 Рішення №138 в частині обсягів фінансування бюджету розвитку та переліку об"єктів, видатки на будівництво яких по коду видатків 150101 передбачено 460000,00 грн, не вносились.
Однак, в ході перевірки відповідачем, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, встановлено, що Відділом освіти Калинівської РДА в порушення п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) використано бюджетні кошти не у відповідності до Рішення №138 на загальну суму 259681,11 грн., що відповідно до ст.119 БКУ є нецільовим використанням бюджетних коштів.
Судом з"ясовано, що позивачем із зазначеної вище суми визнано нецільове використання бюджетних коштів в сумі 30900,00 грн, однак він вважає що використання бюджетних коштів для реконструкції Калинівської ЗОШ №3 в сумі 80600,00 грн. та будівництва опалювального пункту в Глинській ЗОШ в сумі 148181,11 грн. відбувалось відповідно до вимог чинного законодавства, тобто за цільовим призначенням. Отже, загальна сума бюджетних коштів, яка не визнається позивачем як така, що використана не за цільовим призначенням, і яка становить суму позову, складає 228781,11 грн.
Зокрема в судовому засіданні встановлено, що не у відповідності до п.6 Рішення №138 позивачем за рахунок призначень за кодом видатків 150101 виготовлено проектно-кошторисну документацію на реконструкцію Калинівської ЗОШ №3 в сумі 30900,00 грн., а також саму реконструкцію даного об"єкту, тоді коли в переліку об"єктів, визначеному додатком №6 Рішення №138, зазначений навчальний заклад не значиться.
З даного приводу представником позивача надано суду пояснення, з яких вбачається, що він не погоджується з фактом нецільового використання бюджетних кошів в сумі 80600,00 грн., що були використані на реконструкцію Калинівської ЗОШ №3. В обгрунтування зазначеного суду пояснив, що службовим розпорядженням фінансового управління Калинівської РДА від 03.12.2008 року №95 було здійснено перенесення коштів з КЕКВ 2123 "інше будівництво (придбання)" на КЕКВ 2143 "реконструкція інших об"єктів" в межах КФКВ 150101 "капітальні вкладення" в розмірі 80600,00 грн. В підтвердження своїх пояснень представником позивача надано довідку фінансового управління Калинівської РДА про зміни до помісячного розпису асигнувань від 04.12.2008 року №235.
При з"ясуванні обставин справи та дослідженні наданих доказів, вивчивши відповідну нормативно-правову базу, судом встановлено, що видачі довідки про зміни до помісячного розпису асигнувань повинна передувати певна процедура затвердження цієї зміни до помісячного розпису асигнувань.
Зокрема, позивач, як головний розпорядник бюджетних коштів зобов"язаний діяти відповідно до положень законодавства, а саме в даному випадку згідно Рішення №138 і додатків до нього №1-6, які є його невід"ємною частиною та якими було чітко встановлено цільове призначення бюджетних коштів.
Пунктом 4 ст. 23 БКУ передбачено, що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.
У разі виникнення потреби щодо зміни до помісячного розпису асигнувань позивач, керуючись п.5 ст.23 БКУ, має право звернутись з певними пропозиціями про внесення змін до бюджетних призначень до фінансового управління Калинівської РДА.
В свою чергу головою Калинівської районною державної адміністрації у відповідності до п.12 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 року №280/97 можуть вноситись пропозиції щодо питань на розгляд Калинівської районної ради.
Згідно п.17 ст.43 цього Закону України затвердження районних бюджетів та внесення змін до них відбувається виключно на пленарних засіданнях районної ради.
Окрім того, пунктом 5 ст.23 БКУ визначається, що пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицій до проекту бюджету. Видатки відповідно до внесених у бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання чинності відповідним законом (в даному випадку рішенням Калинівської районної ради), яким внесено такі зміни. Інші зміни розмірів і мети та обмеження в часі бюджетних призначень провадяться лише за наявності в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.
Судом встановлено, що рішення Калинівською районною радою щодо зміни до помісячного розпису асигнувань прийняте не було. Зазначене підтвердилось і поясненнями сторін в судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене, представником відповідача, що також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, зазначено, що довідка фінансового управління Калинівської РДА про зміни до помісячного розпису асигнувань від 04.12.2008 року №235 не є офіційним дозволом для перенесення коштів, а тому позивачем порушено норми діючого законодавства. Зокрема ним порушено ст.70 Бюджетного кодексу України, згідно якої видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі. А отже, дії КРУ у Вінницькій області з приводу зазначення даного факту як порушення є правомірними.
На підтвердження своїх пояснень представником відповідача вказано, що Рішенням №138 не передбачалось проведення реконструкції Калинівської ЗОШ №3, а отже недопустимим є перенесення коштів з одного коду на інший в межах видатків, що передбачені даним Рішенням на інші цілі. Реконструкція Калинівської ЗОШ №3, а також виділення для цього заходу коштів ( в сумі 450000,00 грн.) передбачено по КФКВ 150122 “Інвестиційні проекти”, в той час як позивач використовував кошти з іншого коду видатків 150101 “Капітальні вкладення”, що є порушенням.
Крім того з акту перевірки також вбачається, що відповідно до банківських документів, укладених договорів та актів виконаних робіт, позивачем за рахунок призначень, затверджених в кошторисі на 2008 рік, проведено будівництво опалювального пункту в Глинській ЗОШ на загальну суму 278181,11 грн., що на 148181,11 грн. більше, ніж зазначено в Рішенні №138.
В обгрунтування своєї позиції представником позивача зазначено, що в даному випадку мало місце перенесення бюджетних коштів з КФКВ 150101 в сумі 278181,11 грн. у зв"язку із зростанням під час корегування проектно-кошторисної документації суми робіт по будівництву котельні Глинської ЗОШ. Однак, будь-яких доказів, на підставі якого нормативно-правового чи будь-якого іншого документу було здійснено дане перенесення коштів, представником позивача в судовому засіданні надано не було.
Згідно матеріалів справи відповідно до додатку №6 Рішення №138, який разом з додатками №1-5 є його невід"ємною частиною, на будування котельні Глинської ЗОШ передбачалось виділення видатків в сумі 130000,00 грн. Однак, як вже було встановлено в судовому засіданні, Відділом освіти Калинівської РДА в порушення вищевказаного порядку перерозподілу коштів було також використано бюджетні кошти на будування котельні Глинської ЗОШ, що відповідно до зазначеного вище додатку були передбачені на інші цільові призначення відносно інших об"єктів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем самовільно здійснено перенесення бюджетних коштів з одного коду на інший без відповідного на те рішення, не дотримано при цьому відповідних положень чинного законодавства із зазначеного питання, а отже відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому в в задоволенні вимог позивача щодо визнання дій КРУ у Вінницькій області неправомірними слід відмовити.
В ході судового засідання судом встановлено, що зазначені порушення позивачем норм чинного законодавства зафіксовані відповідачем в акті перевірки №03-07/05 від 16.03.2009
Згідно ст.119 БКУ нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.
Пунктом 6 Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженому Постановою КМУ від 13 квітня №492, передбачено, що у разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів контролюючий орган протягом десяти робочих днів з дати реєстрації акта, а в разі наявності заперечень (зауважень) розпорядника бюджетних коштів - з дати надання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) подає до Міністерства фінансів України (місцевого фінансового органу, головного розпорядника бюджетних коштів), засвідчену підписом керівника контролюючого органу копію акта, що скріплений печаткою такого органу.
До акту додається довідка контролюючого органу про бюджетне правопорушення за формою та у порядку, що встановлюється Мінфіном.
Одночасно з поданням зазначених документів керівник контролюючого органу приймає в установленому законодавством порядку рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами розпорядника бюджетних коштів, який вчинив бюджетне правопорушення за відповідними кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою (функцією).
Згідно п.7 цього Порядку протягом п'яти робочих днів після надходження документів, передбачених пунктом 6 цього Порядку, Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу, головний розпорядник бюджетних коштів) приймає рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному бюджетному періоді розпоряднику бюджетних коштів (далі - рішення про зменшення асигнувань) за кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою (функцією), за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, крім бюджетних асигнувань за захищеними статтями видатків бюджету.
На підставі зазначеного рішення до помісячного розпису асигнувань відповідного бюджету вносяться зміни шляхом збалансованого за місяцями коригування обсягу асигнувань у поточному бюджетному періоді на наступні місяці до внесення відповідних змін у бюджетні призначення державного чи місцевого бюджету.
Іншою вимогою позивача є визнання нечинною та скасування довідки про бюджетне правопорушення від 20.03.2009 року.
В силу п.1. ч.1.ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Судом при оцінці доказів досліджено дану довідку та встановлено, що даний документ є службовим документом, який стверджує факт перевірки та її результатів, і є носієм доказової інформації про виявлення недоліків в господарюванні.
Рішенням в розумінні ст.17 КАС України є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов"язковий характер для суб"єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб"єктів.
Довідка про бюджетне правопорушення не є власне актом державного чи іншого органу, який за своєю правовою природою носить нормативно-правовий характер або правовий акт індивідуальної дії, вона не має ознак офіційного письмового документу.
Судом з"ясовано, що довідка про бюджетне правопорушення не відповідає наведеним вище критеріям, а відтак остання не породжує правових наслідків для сторін та не має обов'язкового характеру.
Виходячи із вищезазначеного, судом встановлено, що оскаржувана позивачем довідка про бюджетне правопорушенн не є рішенням суб"єкта владних повноважень, не може бути предметом розгляду адміністративних судів, тому в задоволенні вимог щодо її скасування слід відмовити.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на матеріали справи суд дійшов висновку, що відповідачем надано достатньо доказів суду для підтвердження правомірності вчинення дій з приводу проведення перевірки позивача.
Окрім того, судом зазначається, що позивач не довів суду порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів діями чи рішеннями відповідача.
З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, а тому наявні всі підстави для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог Відділу освіти Калинівської районної державної адміністрації щодо визнання дій Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області неправомірними в частині встановлення факту нецільового використання Відділом освіти Калинівської районної державної адміністрації бюджетних коштів на суму 228781,11 грн. та визнання довідки про бюджетне правопорушення Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 20.03.2009 року недійсною і її скасування відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 16.06.09
Суддя /підпис/ Гонтарук Віктор Миколайович
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: