а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
06 липня 2009 р. Справа № 2-а-2595/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
Суддів: Курко Олега Петровича
Сапальової Тетяни Валентинівни
При секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
За участю :
позивача : Зотова С.А.
представників позивача: Гадзецької О.М., Собканюка П.Л.
представника відповідача : Волощука В.О.
розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Авіспак"
до: державної податкової інспекції у м.Вінниці
про: скасування рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіспак"(надалі -TOB "Авіспак") до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про скасування рішень №0003912340 та №0003922340 від 26.03.09 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками проведеної ДПА у Вінницькій області перевірки TOB “Авіспак”з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 06.03.09 р. складено акт (довідку) про виявлені порушення вимог податкового законодавства.
На підставі даного акту ДПІ у м. Вінниці були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0003912340 та №0003922340 від 26.03.09 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно в сумі 5100 грн. та 113781 грн..
З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується.
В обґрунтування адміністративного позову позивач посилався на порушення податковою інспекцією Закону України від 06.07.95 p. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та неправомірністю, в зв'язку з цим, застосування фінансових санкцій, а також невірного застосування положень Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”від 12.06.95 р. №436/95.
За таких обставин позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з зазначеними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 01.06.2009 року провадження по справі відкрито.
В судовому засіданні позивач та його представники в обґрунтування позовних вимог надали суду заяву від 06.07.09 р. про доповнення до адміністративного позову, згідно якої пояснили, що відсутність записів у КОРО не охоплюється санкцією, встановленою Указом Президента “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, а відсутність фіскальних звітних чеків на сторінках книги не є свідченням того, що готівкові кошти не оприбутковані.
Позовні вимоги в судовому засіданні позивач та його представники підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про доповнення до адміністративного позову.
Представник відповідача позов не визнав з підстав викладених у запереченні, які долучені до матеріалів справи. Суду зазначив, що позивачем не було виконано вимоги щодо друку на реєстраторі розрахункових операцій (РРО) фіскальних звітних чеків та збереження їх у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) та не оприбутковано готівку в касі на загальну суму 22756,20 грн., за що були застосовані штрафні санкції. За вказаних обставин, застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача є правомірними, а тому у задоволенні позовних вимог представник відповідача просить відмовити.
Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну податкову адміністрацію у Вінницькій області, оскільки працівниками даного податкового органу було здійснено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “Авіспак”з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за наслідками чого був складений Акт (довідку) від 06.03.09 р., а тому прийняте рішення по даній адміністративній справі у спорі між сторонами може вплинути на права та інтереси цієї особи.
Вказане клопотання судовою колегією залишено без задоволення у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Підставами для вступу або залучення цих третіх осіб до процесу в конкретній адміністративній справі є: 1) те, що рішення між сторонами може вплинути на права та інтереси третьої особи, 2) мета захисту особистих прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, 3) процесуальний зв'язок третьої особи з однією із сторін адміністративної справи, в яку вона вступає.
Судова колегія встановила, що вирішення справи не стосується прав, інтересів та обов'язків Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, так як предметом оскарження в даній адміністративній справі є рішення Державної податкової інспекції у м.Вінниці. Працівниками Державної податкової адміністрації у Вінницькій області було проведено перевірку позивача та складено Акт (довідку), який містить лише систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів.
За таких обставин, підстави для залучення Державної податкової адміністрації у Вінницькій області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, відсутні.
Також судова колегія відмовила представнику відповідача у задоволенні його клопотання щодо залучення до участі у справі в якості свідків працівників Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, що безпосередньо здійснювали 06.03.2009 року перевірку господарської одиниці офісу ТОВ “Авіспак”, оскільки воно не обґрунтоване з наступних підстав.
З правового аналізу змісту Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що істотні для справи обставини - це ті, які становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, які можуть вплинути на рішення суду.
Як вбачається з направлень перевіряючих та Акту (довідки) від 06.03.2009 року №290297, перевірка була проведена на підставі Законів України від 4 грудня 1990 року №509 - XII “Про державну податкову службу в Україні”, від 6 липня 1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року №98/ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, від 1 червня 2000 року №1775-ІІІ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.
В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що при проведенні перевірки працівниками ДПА у Вінницькій області не була оглянута книга касових операцій ТОВ “Авіспак”, оскільки в Акті не зафіксовано, що така була надана для перевірки. Однак, право перевіряючих чітко встановлено нормативно-правовими актами на підставі яких перевірка здійснювалась, а тому вони мали всі правові підстави для огляду книги касових операцій ТОВ “Авіспак”. Разом з тим, припущення представника відповідача було спростовано поясненнями представника позивача Гадзецькою О.М., яка була присутня в момент перевірки господарської одиниці, та суду пояснила, що перевіряючими оглядалась книга касових операцій.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини на які посилається позивач у позовній заяві мали місце, заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Працівниками ДПА Вінницької області проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці TOB “Авіспак”, яка розташована за адресою: вул. Пирогова, 150, м. Вінниця. За наслідками перевірки оформлений акт (довідка) №349/02/32/23/35996960 від 06.03.2009 p., щодо порушення позивачем п.9.ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) - 15 Z-звітів, та п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі -Положення), а саме: не оприбутковано готівкові кошти в сумі 22756,20 грн., тобто в розмірі їх фактичного надходження, що вбачається з книги обліку розрахункових операцій на підставі звітних чеків РРО.
Згідно даного акту та п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону № 265/95ВР, ДШ у м. Вінниці було прийнято рішення №0003912340 від 26.03.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача, яким відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосований до TOB “Авіспак”штраф у розмірі 5100 грн., та рішення №0003922340 від 26.03.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 137781,00 грн., на підставі абз. 2. ст.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”від 12.06.95 р. № 436/95. (далі - Указ № 436/95).
Однак з такими висновками відповідача суд погодитись не може з наступних підстав.
Актом перевірки було встановлено, що позивач не оприбуткував готівкові кошти в сумі 22756,2 грн., так як не здійснив облік зазначених коштів в повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (надалі - книга ОРО) на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звіти) реєстратора розрахункових операцій. Так, сума готівкових коштів (розрахунків) згідно фіскальних звітних чеків з №0056 по №0071 склала 22756,2 грн.
26.03.2009 р., відповідно до акту перевірки, відповідачем прийняті оскаржувані рішення.
Основним нормативним документом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій є Закон України від 06.07.95р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265).
Названий Закон № 265 у статті 2 наводить значення деяких термінів:
- реєстратор розрахункових операцій -пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно касовий апарат;
- електронний контрольно-касовий апарат -реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів;
- фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо),
- фіскальний звітний чек -документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;
- фіскальна пам'ять - запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.
При цьому, з даного акту (довідки) вбачається, що на час перевірки реєстратор розрахункових операцій переведений у фіскальний режим роботи. Використовується режим попереднього програмування найменувань, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Електронно контрольно-касових апарат опломбований. Розрахункові операції проводяться із застосуванням РРО. Крім того, підтверджена наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлений РРО фіскальних звітних чеків. Це свідчить про те, що електронний контрольно-касовий апарат перебуває у стані, який відповідає вимогам законодавства.
Статтею 1 Указу № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Зокрема, нормою цього Указу передбачено, що за не оприбуткування (неповне та/або) несвоєчасне оприбуткування у касах готівки застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Положення Указу № 436/95 передбачає застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій за не оприбуткування у касах готівки.
Відповідно до п. 7.5 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00 р. № 614 використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:
- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;
- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;
- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;
- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Аналіз вищезгаданих вимог законодавства дає підстави зробити висновок, що положення Указу № 436/95 не стосуються порядку використання та ведення книги ОРО.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем готівкові кошти в сумі 22756,20 грн. оприбутковані, про що свідчить прибуткових касовий ордер (ас. 16).
Згідно з п. 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використання РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
З акта перевірки вбачається, що у позивача в книзі ОРО були відсутні фіскальні звітні чеки з №0057 по №0071. Проте, посилання відповідача, що в згаданому акті перевірки на відсутність всіх щоденно роздрукованих фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій, відсутні. Фактично зазначено, що вказані звіти не були підклеєні та записані.
Підприємство, яке здійснює розрахункові операції при продажу виробів з пластмаси застосовує РРО із друкуванням на ньому фіскальних звітних чеків, що унеможливлює не оприбуткування готівки.
В даному випадку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання на місці проведення розрахунків вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, а їх рух відображено в фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій. При цьому, жодного факту не проведення готівки через реєстратор розрахункових операцій відповідачем не встановлено, а відсутність самого лише запису в книзі обліку РРО про облік готівкових коштів згідно наявних фіскальних звітних чеків, як виключна стадія оприбуткування, не є доказом того, що ці кошти не прибуткувались.
Наведені обставини в своїй сукупності свідчать, що законодавець передбачив відповідність за не оприбуткування у касах готівки у вигляді штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми, а не за відсутність обліку готівкових коштів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків.
Крім того суд зазначає, що діючим законодавством не встановлені санкції за використання та ведення з порушеннями книги обліку розрахункових операцій. А відтак, належних підстав для застосування фінансових санкцій у сумі 113 781 грн. у відповідача не було.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позиція відповідача, щодо не оприбуткування готівки TOB “Авіспак”в сумі 22756,20 грн., базується на тому, що підприємством не здійснено облік зазначених готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку РРО на підставі фіскальних звітних чеків.
Проте, дана обставина спростовується тим, що вказана сума в повному обсязі оприбуткована згідно прибуткового ордеру, в касовій книзі підприємства, яка судом була оглянута в судовому засіданні. Таким чином, відсутність роздрукованих фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій перевіркою не встановлено, а санкції за використання та ведення з порушеннями книги обліку розрахункових операцій Указом № 436/95 не передбачені.
Разом з тим, представником відповідача в судовому засіданні не доведено, із посиланням на відповідні докази, що TOB “Авіспак”не оприбутковано готівки в сумі 22 756,20 грн. В своїх запереченнях представником відповідача зазначено, що при проведенні перевірки працівниками ДПА у Вінницькій області не була оглянута книга касових операцій ТОВ “Авіспак”, оскільки в Акті не зафіксовано, що така була надана для перевірки. Однак, право перевіряючих чітко встановлено нормативно-правовими актами на підставі яких перевірка здійснювалась.
Як вбачається з направлень перевіряючих та Акту (довідки) від 06.03.2009 року №290297, перевірка була проведена на підставі Законів України від 4 грудня 1990 року №509 - XII “Про державну податкову службу в Україні”, від 6 липня 1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року №98/ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, від 1 червня 2000 року №1775-ІІІ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.
За вказаних обставин, суд не бере до уваги твердження представника відповідача, так як працівники ДПА у Вінницькій області в ході перевірки мали всі правові підстави для огляду книги касових операцій ТОВ “Авіспак”. Суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Представник позивача Гадзецька О.М., яка була присутня в момент перевірки господарської одиниці, підтвердила, що перевіряючими оглядалась книга касових операцій.
Отже, застосування ДПІ у м. Вінниці штрафних (фінансових) санкцій згідно положень Указу № 436/95 є безпідставними.
В той же час, як вбачається з акту перевірки від 06.03.2009 року, що не заперечується і сторонами, позивачем не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітів чеків (Z-звітів) з №0057 по 0071, тобто в книзі ОРО відсутні 15 вищевказаних фіскальних звітних чеків.
Матеріали справи свідчать про те, що друкування фіскальних чеків позивачем здійснювалось. Із 15 фіскальних чеків, 14 - є нульовими. Фіскальний звітний чек №0067 від 27.02.2009 року на суму 22 756,20 грн., в порушення п.9 ст. 3 Закону №265, не був підклеєний, що не забезпечено позивачем належним чином зберігання фіскального звітного чеку.
Відповідальність за порушення вимог Закону №265 встановлена статтею 17, а саме в даному випадку ч. 4, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Судом проведено аналіз вказаної норми, та зроблено висновок, що товариство з обмеженою відповідальністю “Авіспак”за не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків має нести відповідальність у розмірі фінансової санкції - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Натомість Державна податкова інспекція у м.Вінниці прийняла рішення 26.03.2009 року №0003912340, застосувавши до товариства з обмеженою відповідальністю “Авіспак”за не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків не двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а триста на загальну суму 5 100грн.
Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення відповідача вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.
У даному випадку, констатуючи помилкове нарахування державною податковою інспекцією у м.Вінниці штрафних (фінансових) санкцій, суд не може визнати протиправним рішення податкового органу в якійсь сумі. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Частиною 2 ст.162 Кодексу встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На думку суду, права позивача потребують судового захисту шляхом скасування податкового повідомлення-рішення №0003912340 від 26.03.2009 року в сумі 5100 грн. повністю.
Завдання органів державної податкової служби визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні", в якому вказано, що орган державної податкової служби здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Заперечення відповідача щодо позову спростовується вищенаведеним обґрунтуванням та оцінюється судом критично, оскільки відповідач не довів правомірність своїх рішень. З огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та підлягають задоволенню.
У розумінні частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення державної податкової інспекції у м.Вінниці про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіспак" штрафних (фінансових) санкцій від 26.03.2009 року за №0003912340, №0003922340.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авіспак" судовий збір у розмірі 3,40грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 10.07.09
Головуючий суддя Дмитришена Руслана Миколаївна
Суддів: Курко Олег Петрович
Сапальова Тетяна Валентинівна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
/підпис/