1-23-2007
19 червня 2007 року м. Ужгород
Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - полковника юстиції Борканюка М. М. , при секретарі - Каменевій Є.Ф.,
за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону - капітана юстиції Нарагана Р.В. у відкритому судовому засіданні в розташуванні військового суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця в/ч 2142 / МПЗ \ - сержанта служби за контрактом
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1
року у місті Берегово Закарпатської області, угорця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, ьа військовій службі за контрактом у прикордонних військах з червня 2006 року,
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 419, ч.1 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд , -
ОСОБА_1, з 22 години 18 квітня до 06 години 19 квітня 2007 року, будучи старшим прикордонного наряду "Чатовий кордону", в порушення вимог ст. ст. 52, 53, 55, 95 Статуту ДПС з охорони державного кордону України /ч.4/, належним чином охорону ділянки кордону в районі 198-199 прикордонних знаків не організував, завдання молодшому наряду - солдату ОСОБА_2 по спостереженню за даною ділянкою кордону не поставив, а також разом з підлеглим службу шляхом проходження, спостереження, прослуховування та огляду місцевості не ніс і не провіряв контролюючі засоби, а в період з 00.30 год. до 02.30 год. 19 квітня, поблизу 198 ПЗ з ОСОБА_2 відпочивав в кабіні автомобіля АПМ - 90 та біля нього, внаслідок чого зазначена ділянка кордону залишилась без охорони і дві невстановлені слідством особи, незаконно перетнули державний кордон України зі сторони Угорської Республіки.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини порушення статутних правил несення прикордонної служби, та пояснив, що, будучи старшим наряду, він вирішив нести службу поблизу 199-го ПЗ, де знаходився автомобіль марки "ЗІЛ", в кабіні якого він з ОСОБА_2 періодично відпочивали і ховалися від сильного вітру та дощу, а також заявив, що, відійшовши біля 500 метрів в сторону 200-го ПЗ він виявив порвану контрольну нитку, пролаз в загороджувальному паркані та доріжку слідів людей, що вели до нього, про що по радіозв"язку одразу доповів на заставу "Астей'* оперативному черговому, після чого були організовані пошуки порушників кордону. Про те, що під час його несення служби в прикордонному наряді буде здійснено незаконний перетин кордону якимись особами він нічого не знав, хоча зобов'язаний був це передбачити і мати на увазі.
Крім особистого зізнання вина підсудного встановлена сукупністю інших достежених в суді доказів.
2
Так, даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_2 підтверджується, що дійсно останній в ніч з 18 на 19 квітня 2007 року був молодшим наряду "Чатовий кордону" прикордонної застави "Астей" і разом зі старшим наряду сержантом служби за контрактом ОСОБА_1 вони несли службу в районі 198-199 прикордонних знаків, де знаходився автомобіль марки ЗІЛ-АПМ-90 з прожектором, в якому вони за розпорядженням ОСОБА_1 періодично ховалися від сильного вітру та дощу, а також те, що близько 03.10 години ОСОБА_1, перевіряючи дану ділянку кордону побачив порвану контрольну нитку в загороджувальному паркані, пролаз в ньому та доріжку слідів двох осіб на контрольно-слідовій смузі в напрямку з Угорщини в Україну, про що одразу зателефонував на заставу оперативному черговому содату ОСОБА_3/ В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 419, ч.1 та 332, ч.1 КК України відмовлено на підставі ст. 6, п.2 КПК України /.
Із показань в суді свідка ОСОБА_3слідує, що дійсно, біля 03.12 годин 19 квітня 2007 року старший наряду "Чатовий кордону" сержант ОСОБА_1 доповів йому по рації, що в районі 199-го ПЗ ним виявлені ознаки порушення державного кордону України двома невстановленими особами.
Свідок ОСОБА_4 - старшина прикордонної застави "Астей", в суді показав, що, будучи з 18 на 19 квітня 2007 року старшим зміни прикордонних нарядів, отримав від оперативного чергового застави солдата ОСОБА_3доповідь про те, що в районі 199-го ПЗ сержантом ОСОБА_1 виявлені ознаки порушення держкордону України, у зв'язку з чим у даний район виїхала оперативно-пошукова група, однак затримати порушників кордону їй не вдалося. Крім того, свідок заявив, що сержант служби за контрактом ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків як до, так і після скоєного ставиться добросовісно і на думку командування застави може за своїми якостями продовжити службу у прикордонних військах України.
Згідно протоколу зустрічі помічника прикордонного уповноваженого України і Угорщини від 19 квітня 2007 року, угорськими прикордонниками 18 квітня було повідомлено українських про двох невідомих осіб, які йшли в напрямку України і близько 22 години 40 хвилин перегнули держкордон в районі 199-го ПЗ, де біля 04.30 годин 19 квітня прикордонним нарядом України були виявлені ознаки подолання контролюючих засобів кордону двома невідомими особами.
Достеженим в суді планом охорони державного кордону прикордонної застави "Астей" встановлено, що з 18 на 19 квітня 2007 року ділянка кордону в районі 198-199 ПЗ охоронялась прикордонним нарядом "Чатовий кордону" у складі старшого наряду сержанта ОСОБА_1 та молодшого наряду солдата ОСОБА_2
Оскільки ОСОБА_1 в ніч з 18 на 19 квітня 2007 року, будучи старшим прикордонного наряду "Чатовий кордону", порушив статутні правила несення прикордонної служби, передбачені ст. ст. 52, 53, 55 і 95 Статуту ДПС з охорони державного кордону України, ч.4 і належним чином не організував ввірену йому під охорону ділянку кордону в районі 198-199 прикордонних знаків прикордонної застави "Астей", внаслідок чого, двоє невстановлених слідством осіб перетнули держкордон України з Угорської Республіки, ці його дії суд кваліфікує за ст. 419, ч.1 КК України.
Вирішуючи питання про вид і міру покарання, суд приймає до уваги, що підсудний по місцю проживання, навчання та проходження військової прикордонної служби ні в чому вартому осуду замічений не був і характеризувався в цілому позитивно, після скоєння злочину, проявив себе по ставленню до служби з хорошої сторони, вину свою він визнав, у скоєному щиро розкаявся, тяжких наслідків від його злочинних дій не наступило, командування прикордонної застави вважає, що ОСОБА_1 може виправитись в умовах подальшої прикордонної служби.
Тому, враховуючи сукупність наведених обставин, які пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного суд вважає можливим відносно ОСОБА_1 перейти до іншого, більш м"якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч.1, ст. 419 КК України, тобто, застосувавши до винного положення ст. ст. 69 і 58 того ж Кодексу, призначає йому покарання у вигляді службового обмеження.
3
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 і 330 КПК України, військовий
місцевий суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1, ст. 419 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст. ст. 69 і 58 того ж Кодексу, призначити йому покарання у вигляді службового обмеження строком на 1 (один) рік 6 /шість/ місяців, з
відрахуванням із суми його грошового забезпечення в дохід держави протягом призначеного строку 10 (десяти) відсотків.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 - нагляд командування військової частини 2142 - до вступу вироку в законну силу - залишити без зміни.
Після набрання вироком законної сили речові докази по справі: Книгу прикордонної служби прикордонної застави "Астей" в/ч 2142; Журнал виходу прикордонних нарядів на зв"язок прикордонної застави "Астей" в/ч 2142; Журнал контролю за веденням переговорів прикордонними підрозділами Угорської Республіки Мукачівського прикордонного загону, які передані на відповідальне зберігання на прикордонну заставу "Астей", вважати повернутими останній.
На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.