Вирок від 04.04.2007 по справі 1-13-2007

1-13-2007

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 квітня 2007 року м. Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В., при секретарі - Зюріній М. О.,

за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Козачука М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні су­ду кримінальну справу відносно начальника медичної служби військової частини Т0300 старшо­го лейтенанта медичної служби

ОСОБА_1,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Кра-силів Хмельницької області, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні од­ну малолітню дитину, раніше не судимого, на військовій службі з серпня 2002 року, у т.ч. на займаній посаді з липня 2005 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 410 ч. 2, 366 ч. 1 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

З 29 липня 2005 року згідно наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту № 59 на посаді начальника медичної служби військової частини Т0300 проходить військову службу старший лейтенант м/с ОСОБА_1

Під час виконання службових обов'язків, тобто будучи військовою службовою особою, ОСОБА_1 згідно ст. 19 Конституції України зобов'язаний був діяти лише в межах повно­важень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: відповідно до ви­мог ст. ст. 3, 4 Закону України " Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21 ве­ресня 1999 року, ОСОБА_1 зобов'язаний використовувати закріплене за військовою час­тиною майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. У спеціальному порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України зобов'язаний був зберігати, використовувати та пере­давати військове майно.

У відповідності до п. 3.1.9, п. 3.2.17 "Положення про військове (корабельне) господарст­во Збройних Сил України" та функціональних обов'язків начальника медичної служби, затверд­женого командиром в/ч Т0300 22.12.2005 року, ОСОБА_1, як начальник медичної служби військової частини повинен знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, на­станов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (кора­бельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності, організовувати та кон-

2

тролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних за­собів усіх видів у підпорядкованій службі, здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням) тощо.

Однак, у порушення своїх службових обов'язків за посадою підсудний, будучи військовою службовою особою, яка постійно обіймає у військовій частині посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків щодо дотримання порядку обліку, зберігання, використання та списання медичних препаратів, став на злочинний шлях і в листопаді-грудні 2005 року зловживаючи службовим становищем заволодів чужим майном - серцево-судинними та протигрибковими медичними препаратами.

Так, 22 листопада 2005 року ст. л-т м/с ОСОБА_1, маючи на меті отримати на в/ч Т0300 протизапальні та противірусні медичні препарати, звернувся до завідуючого аптеки № 3 м. Ужгорода гр-на ОСОБА_2 з проханням відпустити на військову частину медичні препарати на загальну суму 2000 грн., на що останній погодився.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу медич­них препаратів № 22 від 22 листопада 2005 року, в аптеці № 3 було оформлено накладну № 59 від 22 листопада 2005 року щодо видачі з вказаної аптеки на в/ч Т0300 протизапальних та про­тивірусних медичних препаратів на вказану суму.

Після цього, 25 листопада 2005 року ОСОБА_1 на підставі вказаної накладної, оформив у фінансово-економічній службі в/ч Т0300 на себе довіреність серії ЯКС № 626642 на отримання медикаментів із аптеки № 3 м. Ужгорода на суму 2000 грн.

У послідуючому, в один із днів кінця листопада - початку грудня 2005 року, прибувши до завідуючого аптеки № 3 підсудний, маючи на меті привласнити серцево-судинні та протиг­рибкові медичні препарати, попросив його ОСОБА_2 оформити за тим же № 59 від 22 листо­пада 2005 року ще одну накладну, про нібито видачу на військову частину Т0300 профілактично-медичного препарату "Арбідол" на суму 2000 грн., а реально видати йому серцево-судинні та протигрибкові медичні препарати ("Ламізил", "Предуктал", "Детралекс", "Магне В-6", "Тераф-лекс") на вказану суму. Своє прохання ОСОБА_1 пояснив тим, що по обліку частини йому не­обхідно відчитатись за витрачання коштів на придбання медикаментів, але оскільки по накладній № 59 від 22 листопада 2005 року, необхідно обліковувати та списувати значну кількість ліків, то в новій накладній необхідно вказати про видачу та отримання лише одного медичного препарату "Арбідол" на таку ж суму, який швидше можна провести та списати з обліку, так як у частині проводились профілактичні заходи щодо запобігання інфекційним захворюванням серед особо­вого складу.

ОСОБА_2 погодився на пропозицію ОСОБА_1, оформив іншу накладну № 59/12 від 22 листопада 2005 року на видачу військовій частині нібито препарату "Арбідол" у кількості 80 упаковок на загальну суму 2000 грн. та передав підсудному необхідні серцево-судинні та протигрибкові медичні препарати на суму вартості "Арбідолу". (відносно завідуючого аптеки № 3 м. Ужгорода гр-на ОСОБА_2 органами досудового слідства відмовлено в пору­шенні кримінальної справи за ознаками вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч.1 та 366 ч.1 КК України, на підставі ст. 6 ч.1 п.2 КПК України).

Використавши правомочність щодо отримання та доставки медичних препаратів до в/ч Т0300 ст. л-т м/с ОСОБА_1, в один із днів кінця листопада - початку грудня 2005 року, будучи військовою службовою особою, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого зба­гачення, всупереч інтересів служби, зловживаючи своїм службовим становищем на власну ко­ристь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно не­безпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримане ним в аптеці № 3 інше військове майно -серцево-судинні та протигрибкові медичні препарати ("Ламізил", "Предуктал", "Детралекс", "Магне В-6", "Терафлекс") на суму 2000 грн. до в/ч Т 0300 не доставив, звернув їх на свою ко­ристь (привласнив) та використав на власний розсуд - доставив додому та в послідуючому вико­ристав для власного лікування, чим державі заподіяв матеріальну шкоду на вказану суму.

3

Надалі, з метою приховати свої злочинні діяння, попередньо внісши до офіційного до­кументу - накладної № 59/12 від 22 листопада 2005 року завідомо неправдиві відомості стосовно отримання ним в аптеці № 3 м. Ужгорода медичного препарату "Арбідол", а саме - розписавшись у ній, ОСОБА_1 подав начальнику аптеки в/ч Т0300 пр-ку ОСОБА_3 вказаний підроблений документ про отримання нібито ним на військову частину з аптеки № 3 медичного препарату "Арбідол" у кількості 80 упаковок на загальну суму 2000 грн. та попросив останню провести вказану накладну і медичний препарат по прибутковим документам аптеки та подати ці відомості до фінансово-економічної служби в/ч Т0300, що остання і зробила.

6 грудня 2005 року ст. л-т м/с ОСОБА_1 надав вказівку своїй підлеглій пр-ку ОСОБА_3 видати йому з аптеки в/ч Т0300, не оформлюючи це по видатковим (розхідним) документам, медичний препарат "Амізон" у кількості 80 упаковок, а також медичний препарат "Арбідол" у кількості 15 упаковок та вітамін "С" у кількості 95 упаковок. Після цього підсудний оформив офіційний документ - роздавальну відомість № 8 на видачу військовослужбовцям в/ч Т0300 противірусних медичних препаратів та видав військовослужбовцям частини отримані ним перед цим від ОСОБА_3 медичні препарати "Амізон" у кількості 80 упаковок, "Арбідол" у кількості 15 упаковок та вітамін "С" у кількості 95 упаковок, про що військовослужбовці розпи­сались у відомості.

Після видачі медичних препаратів ОСОБА_1 особисто вніс до роздавальної відомості № 8 від 6 грудня 2005 року завідомо неправдивий запис про нібито видачу ним військовослужбовцям медичного препарату "Арбідол" та вітаміну "С" у кількості 95 упаковок кожного та на підставі вказаної відомості надав вказівку ОСОБА_3 списати з обліку пре­парат "Арбідол" та вітамін "С" на зазначену кількість.

Надалі вказану роздавальну відомість підсудний подав до фінансово-економічної служ­би в/ч Т0300, після чого медичний препарат "Арбідол" на загальну суму 2000 грн. було списано з обліку частини.

Продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на приховування розкрадання ст. л-т м/с ОСОБА_1, в період лютого - жовтня 2006 року для того, щоб списати використаний ним медичний препарат "Амізон", умисно призначав вказаний препарат для лікування 27-ми військовослужбовців, які перебували на стаціонарному лікуванні в лазареті медичного пункту в/ч Т 0300 та вносив в офіційні документи - їхні історії хвороби, які в період лютого-жовтня 2005 року проходили стаціонарне лікування в лазареті медичного пункту частини, записи про призна­чення препарату для лікування, його використання та списання на лікування.

Прапорщик ОСОБА_3, виконуючи розпорядження свого начальника - ОСОБА_1, у період з 1 березня по 2 жовтня 2006 року оформила накладні: № 6 від 1.03.2006 ро­ку, № 8 від 31.03.2006 року, № 14 від 1.05.2006 року, № 17 від 31.05.2006 року, № 21 від 30.06.2006 року, № 26 від 31.07.2006 року, № 28 від 2.10.2006 року про нібито видачу з аптеки в лазарет медичного пункту в/ч Т0300 для лікування стаціонарних хворих медичного препарату "Амізон", реально його не видаючи та на підставі вказаних накладних списала препарат "Амізон" у кількості 80 упаковок з обліку медичної та фінансово-економічної служб в/ч Т 0300. (Відносно начальника аптеки медичного пункту в/ч Т0300 прапорщика ОСОБА_3 органами досудо-вого слідства за ознаками вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 423 ч.1, 366 ч.1, 396 ч.1 КК Ук­раїни відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 ч.1 п.2 КПК України).

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, пе­редбачених ст. ст. 410 ч. 2, 366 ч. 1 КК України визнав повністю, по обставинах справи дав пока­зання, аналогічні викладеному вище, та пояснив, що вказані препарати він ще до замовлення в аптеці вирішив привласнити собі та в послідуючому використати для особистих потреб, оскільки у нього захворювання: Д-з: ангіоневроз верхніх та нижніх кінцівок та епідермофітія нижніх кін­цівок. З вказаними хворобами він у 2006 році лікувався у військовому шпиталі. До цього часу, він лікувався самостійно, так як вичитав у медичній літературі, як саме правильно і які препарати необхідно використовувати під час курсу лікування. Оскільки у нього в листопаді-грудні 2005 року не було грошових коштів для закупівлі для себе (для особистих цілей) медичних препаратів:

4

ламізил, детралекс, предуктал, магне В-6, терафлекс, він вирішив вказані медичні препарати при­дбати за рахунок військової частини Т0300, звернути їх на власну користь, а в послідуючому ви­користати, що і зробив у кінці листопада 2005 року. У подальшому він списав у в/ч Т0300 нібито отриманий ним препарат "арбідол" на військовослужбовців частини та зняв його з обліку, а при­власненими серцево-судинними та протигрибковими препаратами скористався на власний розсуд

- для власного лікування. Заявив, що у вчиненому щиро розкаюється.

У подальшому, оскільки підсудний повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінова­них йому злочинах, державним обвинувачем у судовому засіданні було заявлено клопотання ви­знати недоцільним дослідження усіх доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у скоє­ному і яка ніким не оспорюється і обмежитись лише дослідженням документів, які характеризу­ють особу підсудного та медичних документів про стан здоров'я останнього. З даним клопотання погодився у судовому засіданні і сам підсудний та воно було задоволене судом. При цьому учас­никам процесу, у відповідності до вимог ст. 299 ч.3 КПК України було роз'яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оскільки начальник медичної служби в/ч Т0300 ст. л-т медичної служби ОСОБА_1 вищеописаними діями, будучи військовою службовою особою, в один із днів кінця листопада -початку грудня 2005 року, в порушення вимог ст. ст. З, 4 Закону України " Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21 вересня 1999 року, п. 3.1.9 і п. 3.2.17 "Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року № 300 та функціональних обов'язків начальника медичної служби, затвердженого командиром в/ч Т0300 22.12.2005 року, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, всупереч інтересів служби, зловживаючи своїм службовим стано­вищем на власну користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаю­чи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримане ним в аптеці № 3 м. Ужго­рода інше військове майно - серцево-судинні та протигрибкові медичні препарати ("Ламізил", "Предуктал", "Детралекс", "Магне В-6", "Терафлекс") на суму 2000 грн. у в/ч Т 0300 не доставив, звернув їх на свою користь (привласнив) та використав на власний розсуд - доставив додому та в послідуючому використав для власного лікування, чим державі заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 2000 грн., чим вчинив привласнення іншого військового майна, вчинене військо­вою службовою особою із зловживанням службовим становищем, суд ці дії підсудного кваліфі­кує за ст. 410 ч.2 КК України,

Оскільки він же, будучи військовою службовою особою, з метою приховати свої проти­правні дії в один із днів кінця листопада-початку грудня 2005 року вніс до офіційного документу

- накладної № 59/12 від 22 листопада 2005 року завідомо неправдиві відомості стосовно отри­

мання ним в аптеці № 3 м. Ужгорода медичного препарату "Арбідол" у кількості 80 упаковок на

загальну суму 2000 грн., а саме - розписався у ній про отримання, а в послідуючому надав вказа­

ний підроблений документ начальнику аптеки в/ч Т 0300 пр-ку ОСОБА_3 для проведення

ніби то отриманого ним медичного препарату "Арбідол" по прибутковим документам аптеки та

фінансово-економічної служби в/ч Т 0300; 6 грудня 2005 року оформив офіційний документ -

роздавальну відомість № 8 на видачу військовослужбовцям в/ч Т0300 противірусних медичних

препаратів, після видачі яких особисто вніс до неї завідомо неправдивий запис про нібито видачу

ним військовослужбовцям медичного препарату "Арбідол", що насправді не відповідало дійснос­

ті та надалі, вказану роздавальну відомість подав до фінансово-економічної служби військової

частини Т0300, після чого медичний препарат "Арбідол" на загальну суму 2000 грн. було списано

з обліку частини; в період з лютого по жовтень 2006 року включно, вніс завідомо неправдиві ві­

домості про призначення до лікування медичного препарату "Амізон", його використання та спи­

сання на лікування до офіційних документів - історії хвороб 27-ми військовослужбовців строко­

вої служби, чим вчинив внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправ­

дивих відомостей, складання і видачу завідомо неправдивих документів, суд ці дії ст. л-та м/с

ОСОБА_1 кваліфікує за ст. 366 ч.1 КК України.

5

При обранні підсудному виду та міри покарання військовий суд враховує, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому та чистосердечно розкаявся у скоєному, до кримі­нальної відповідальності притягується уперше, раніше ні в чому вартому осуду помічений не був, по місцю служби характеризується посередньо, на утриманні має малолітню дитину, на час ско­єння злочинів хворів і хворіє у даний час - Д-з: Нейроциркуляторна дистонія. Ангіоневроз судин верхніх і нижніх кінцівок, що об'єктивно підтверджується дослідженими у судовому засіданні медичними документами, а також те, що він ще на досудовому слідстві добровільно та повністю відшкодував заподіяну шкоду.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, особу підсудного, мотиви та ступінь тяжко­сті вчинених ним дій, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, передбачених санкціями ч. 2 ст. 410, ч. 1 ст. 366 КК України, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 того ж Кодексу.

Крім цього, незважаючи на те, що підсудний своїми протиправними діями скоїв тяжкий злочин, передбачений ст. 410 ч. 2 КК України, пов'язаний із проходженням ним військової служ­би, однак викрадені ним медичні препарати він звернув у свою користь для власного лікування у зв'язку з важким матеріальним становищем, суд вважає за доцільне не позбавляти його військо­вого звання "старший лейтенант медичної служби".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 330 КПК України, військовий місце­вий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передба­ченого ч. 2 ст. 410 КК України, на підставі якої позбавити його волі строком на 5 (п'ять) років.

Його ж визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України на під­ставі якої призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбав­ленням права здійснювати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки строком на 2 (два) роки.

За сукупністю злочинів, у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права здійснювати орга­нізаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки строком на 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування при­значеного основного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на командира військової частини Т0300, а у разі звільнення його з військової служби - на орган виконання покарань за місцем про­живання засудженого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

Речові докази по кримінальній справі: книгу кількісно-сумового обліку аптеки в/ч Т0300 за 2006 рік; 2 книги кількісно-сумового обліку аптеки в/ч Т0300 за 2005-06 p.p.; справу з прихідно-розхідними документами аптеки в/ч Т0300 за 2006 рік; книгу в/ч Т0300 наявності та ру­ху лікарських препаратів, отриманих в інших аптеках за 2006 рік; вимоги за лютий-вересень та листопад місяці 2006 року на видачу медичних препаратів з медичного пункту в/ч Т0300 в лаза­рет; історії хвороб військовослужбовців в/ч Т 0300 за 2006 рік у кількості 27 штук; справу з

6

прихідними документами аптеки в/ч Т 0300 за серпень 2004 року - грудень 2005 року; справу з розхідними документами аптеки в/ч Т0300 за серпень 2004 року-грудень 2005 року; справу з прихідними та розхідними документами аптеки в/ч Т0300 за 2005 рік; довіреність серії "ЯКС" №626642 від 25.11.2005 року на отримання медикаментів з аптеки № 3 м. Ужгорода до аптеки в/ч Т0300 (т. 3 а.с. 136, 139, 144, 150, 163, 174, 178, 181, т. 4 а.с. 5), які знаходяться при матеріалах кримінальної справи - після вступу вироку в законну силу повернути у військову частину Т0300.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його прого­лошення.

Попередній документ
4555227
Наступний документ
4555229
Інформація про рішення:
№ рішення: 4555228
№ справи: 1-13-2007
Дата рішення: 04.04.2007
Дата публікації: 09.09.2009
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону
Категорія справи: