22 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 08 червня 2015 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 погоджене із прокурором прокуратури Оболонського району м. Києва ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 год. 30 хв. 04 серпня 2015 року щодо:
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, українця, громадянина України, з середньою освітою, такого, що не працює, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, 06.06.2015р. стосовно ОСОБА_6 до ЄРДР за №12015100050005262 внесено відомості про вчинення останнім злочину передбаченого ч.4 ст. 294 КК України та в той же день ОСОБА_6 повідомлено про підозру.
Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу слідчий суддя взяв до уваги положення рішень Європейського суду з прав людини від 21.04.2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та від 30.08.1990р. у справі Фокс Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства якими термін «обґрунтована підозра», визначено, як наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також слідчий суддя врахував п.1 ч.1 ст.178 КПК України, який передбачає його обов'язок оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення якими у цьому випадку були: покази свідків, потерпілих, протоколи пред'явлення для впізнання, протокол допиту підозрюваного, протокол огляду інтернет сайту, вагомість наведених доказів на цій стадії не викликала сумнівів у слідчого судді, а їх перевірка на належність і допустимість, на його думку, має бути здійснена виключно на стадії судового слідства. Об'єктивні сумніви у наявності кваліфікуючих ознак в діях ОСОБА_6 не вплинули на висновок суду, оскільки їх наявність або відсутність підлягають перевірці та доведенню під час досудового та судового розслідування і не підлягає розгляду при вирішенні питання при обранні міри запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчинені злочину передбаченого ч.4 ст.296 КК України, його вік, стан здоров'я, сімейний та майновий стан, особу підозрюваного та ті обставини, що іншій (менш суворий) запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають зі ст. 177 КПК України та його належну поведінку.
Крім того, врахувавши положення статей 177,178 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про необхідність не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, а врахувавши положення пунктів 1,2,7 ст.178 КПК України дійшов висновку про відсутність підстав для особистої поруки.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та мали місце порушення процесуального закону.
В обґрунтування своєї вимоги автор апеляції посилається на наступні обставини.
Так, слідчий суддя взагалі не вдався до аналізу та викладення визнаної наявності обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 інкримінованого правопорушення та не послався на зібрані у кримінальному проваджені докази, лише процитувавши клопотання прокурора.
Мотивувальна частина оскаржуваної ухвали є відтворенням узагальнених законодавчих підстав для застосування до особи певного виду запобіжного заходу та не містить аналізу ризиків, які існують, з урахуванням особливостей обставин конкретного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають положення національного і міжнародного законодавства та практика Європейського суду з прав людини.
Також, в своїй апеляції адвокат послався на те, що обмежуючи право підозрюваного ОСОБА_6 щодо застосування альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя взагалі нічим не обґрунтував таке обмеження та порушив положення ч.3 ст.183, ч.1 ст.196 КПК України.
Крім цього, захисник вважає, що суд надав належної оцінки та не звернув увагу на ті обставини, що його підзахисний приймав участь у «революції гідності», був учасником мирного спротиву на «майдані», де втратив документи, приймав участь в АТО у складі добровольчого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не мав можливості відновити документи, як мешканець тимчасово окупованої території Донбасу.
Разом з цим, захисник вважає неналежним доказом протокол огляду інтернет сайту, через невідповідність вимогам ч.1 ст.237 КПК України та посилається на фальсифікацію протоколів пред'явлення особи для впізнання через виправлення часу проведення слідчої дії.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100050005262 від 06 червня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.
07 червня 2015 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.
08 червня 2015 року старший слідчий СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 , звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років. Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити новий злочин, свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
08 червня 2015 року дане клопотання слідчого задоволено та щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 год. 30 хв. 04 серпня 2015 року.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину і надавати юридичну кваліфікацію вчиненим діям. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.
В сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного, та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі.
Таким чином, доводи захисника ОСОБА_7 , щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
Крім того судова колегія вважає, що суд першої інстанції на законних підставах та обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про взяття громадянина ОСОБА_6 на особисту поруку, врахувавши положення п. п. 1,2, 7 ст. 178 КПК України та через не встановлення особи підозрюваного ОСОБА_6 у передбачений Законом спосіб.
Отже, слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 08 червня 2015 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 години 30 хвилин 04 серпня 2015 року щодо ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3