15 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
представника особи, яка
подала апеляційну скаргу ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві, старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_8 про накладення арешту на майно вилучене з робочого кабінету ОСОБА_7 , в ході обшуку від 15.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: моноблок LENOVO №14608, моноблок LENOVO№00186-084-150822 та три телефони Samsung.
В ухвалі слідчий суддя вказав, що в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 32014100010000283 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України. 15.04.2015 р. за адресою АДРЕСА_1 було проведено обшук в ході якого вилучено моноблок LENOVO №14608, моноблок LENOVO№00186-084-150822 та три телефони Samsung. Навівши положення статей 170, 171 КПК України слідчий суддя прийшов до висновку, що вказане майно відповідає критеріям призначеним п.1 ч.2. ст..170 КПК України. Також, слідчий суддя не взяв до уваги посилання представника володільця майна, щодо непричетності ОСОБА_7 вчинення кримінального правопорушення, зазначеного у клопотання слідчого та непричетності до діяльності ряду вказаних підприємств, зазначивши, що ці обставини були досліджені та їм надано належну правову оцінку, під час постановлення ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук вказаного приміщення, яке використовується ОСОБА_7 .
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. В обґрунтування автор апеляції посилається на те, що ухвала слідчого судді винесена з порушенням вимог кримінального процесуального кодексу України. Свої апеляційни вимоги мотивує тим, що приймаючи рішення слідчий суддя не звернув увагу на те, що він не має права накладати арешт на майно вилучене з робочого кабінету ОСОБА_7 , так як фактично це майно не являється майном підозрюваного яка нестиме цивільну відповідальність за його дії. Також апелянт просить врахувати апеляційний суд, що жодного документу, що підтверджує право власності на майно, що було арештоване на підставі ухвали слідчого судді, слідчим не було надано слідчим, а так само про наявність таких документів не було зазначено і в самому клопотанні слідчого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника особи захисника ОСОБА_6 , що підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_7 , слідчий суддя зазначив, що в 03.11.2014 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за № 32014100010000283за ознаками кримінально правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України.
Встановивши зазначені обставини, перевіривши обґрунтованість висновків органу досудового розслідування та врахувавши положення ст. ст.170, 171 КПК України, слідчий суддя дійшов правельного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно яке було вилучено під час проведення обшуку робочого кабінету ОСОБА_7 від 15.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_1 , з метою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності документів про право власності ОСОБА_7 на майно, вилучене під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , як і посилання на належність вилучених моноблоків іншій особі ( ОСОБА_9 ), на увагу не заслуговують через особисте користування згаданим приміщенням лише ОСОБА_7 .
Порушень норм КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві, старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_8 про накладення арешту на майно вилучене з робочого кабінету ОСОБА_7 , в ході обшуку від 15.04.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3