ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
25 червня 2015 року № 826/6472/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Профіт»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2014 р. № 0074981502,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Профіт» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 р. № 0074981502.
Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що винесено всупереч положенням чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з тих підстав, що сплата грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств здійснена позивачем у належні строки.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Заперечень по суті заявлених позовних вимог не надав.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період 2013 рік (декларація з податку на прибуток вх. № 9090774724 від 27.02.2014 р.) ТОВ «Страховий Брокер «Профіт».
За результатами перевірки складено акт від 19.11.2014 р. № 15-57-15-02-10/2151 та винесено податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 р. № 0074981502, яким ТОВ «Страховий брокер «Профіт» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у розмірі 441,33 грн. з податку на прибуток приватних підприємств.
За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 31.03.2015 р. № 6634/6/99-99-10-01-02-25, яким податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 р. № 0074981502 та рішення прийняте за результатами розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за податковий звітний період 2013 рік (вх. № 9090774724 від 27.02.2014 р.), відповідно до якої 11.03.2014 р. нараховано податок на прибуток в сумі 4953,00 грн.
Згідно наявної в матеріалах справи банківської виписки, 12.03.2014 р. позивач самостійно сплатив податок на прибуток підприємств в розмірі 4 953,00 грн.
При цьому, податковий орган стверджує, що позивачем порушено строки сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток.
Відповідач зазначає, що, згідно із актом камеральної перевірки від 19.11.2014 р. № 15-57-15-02-10/2151 при граничному терміні сплати 11.03.2014 р. датою фактичної сплати податкового зобов'язання є 12.03.2014 р. (кількість днів затримки - 1 день).
Відповідно до п. 49.18 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Судом встановлено, що останнім днем подання податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік є 01 березня 2014 р. Однак, оскільки останній день 01.03.2014 р. припадає на суботу - вихідний день, то останнім строком подання податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік слід вважати операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, тобто понеділок 03 березня 2014 р.
Відповідно до положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, оскільки граничний термін узгодженого податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток за 2013 рік припадає на 13.03.2014 р., а сплата грошового зобов'язання з податку на прибуток позивачем була здійснена 12.03.2014 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи банківською випискою від 12.03.2014 р. на суму 4 953,00 грн., то посилання відповідача на те, що граничним терміном сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік є 11.03.2014 р., суд вважає необґрунтованим.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом встановлено, що позивачем було сплачено узгоджене грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2013 рік у термін відповідно до вимог чинного законодавства.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення, що полягає у несвоєчасній сплаті узгодженого грошового зобов'язання за перевіряємий період, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19.11.2014 р. № 0074981502 форми «Ш» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржуване повідомлення-рішення від 19.11.2014 р. № 0074981502 форми «Ш» прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Профіт» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 19.11.2014 р. № 0074981502 форми «Ш») є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обясзі.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163,167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Профіт» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.11.2014 р. № 0074981502 форми «Ш»).
3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Профіт» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
.