ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
25 червня 2015 року м. Київ № 826/10845/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної фіскальної служби України до Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» про стягнення суми штрафних санкцій.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 05 червня 2015 року надійшов позов ДФС України до ПП «Акрілат-Хімконтракт» про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 408 576, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 жовтня 2014 року ДФС України було прийнято рішення № 000306 про застосування фінансових санкцій до ПП «Акрілат-Хімконтракт» у вигляді штрафу у розмірі 408 576, 00 грн., який відповідач добровільно не сплатив в установлений законодавством строк.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2015 року було відкрито скорочене провадження у справі № 826/10845/15 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.
Зазначена ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі була отримана відповідачем 12 червня 2015 року про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
22 червня 2015 року від ПП «Акрілат-Хімконтракт» надійшли заперечення проти позову, в яких відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив про те, що рішення № 000306 від 27 жовтня 2014 року про застосування штрафних санкцій до ПП «Акрілат-Хімконтракт» у вигляді штрафу у розмірі 408 576, 00 грн. було оскаржене підприємством в судовому порядку. Крім того, просив суд розглянути дану справу в загальному порядку, оскільки вимоги адміністративного позову стосуються прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
На підставі наказу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №380 від 28 липня 2014 року та направлень на перевірку №№ 312, 313 від 28 липня 2014 року посадовими особами ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, господарського об'єкту, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, смт. Губиниха, вул. Берегового, 34-Є, що належить суб'єкту господарювання ПП «Акрілат-Хімконтракт». Результати такої перевірки були оформлені актом від 01 серпня 2014 року №0056/04/36/2100/24744461.
Під час перевірки був встановлений факт зберігання ПП «Акрилат-Хімкантракт» розчинника для флексографічного друку (РФД-2) у кількості 25 536, 00 кг., вартість якого становить 408 576,00 грн., у місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
На підставі акту перевірки від 01 серпня 2014 року № 0056/04/36/2100/24744461, ДФС України 27 жовтня 2014 року прийнято рішення № 000306 про застосування штрафних санкцій до ПП «Акрілат-Хімконтракт» у вигляді штрафу в розмірі 408 576, 00 грн.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (ч. 1 статті 16 Закону № 481/95-ВР) (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень (абз. 11 ч. 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР).
Відповідно до п. 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790), до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
Згідно п. 5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду (п. 10 Порядку № 790).
В своїх запереченнях представник відповідача вказує на те, рішення суб'єкта владних повноважень № 000306 про застосування штрафних санкцій до ПП «Акрілат-Хімконракт» у вигляді штрафу у розмірі 408 576, 00 грн. оскаржене в судовому порядку та на даний час перебуває на стадії касаційного оскарження.
Представник відповідача також зазначив про те, враховуючи розмір штрафних санкцій, стягнення штрафу може привести до труднощів повернення сплаченого штрафу при задоволенні касаційної скарги.
Крім того, з метою забезпечення інтересів ПП «Акрілат-Хімконтракт», а саме вчасної та повної виплати заробітної плати працівникам підприємства, вчасної сплати податків та зборів до Державного бюджету України, утримання від скорочення штату та фінансових складнощів в цілому для компанії, представник відповідача вважає за необхідне адміністративну справу розглядати в загальному порядку з викликом сторін у судове засідання.
Однак, суд критично відноситься до вказаних тверджень відповідача з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року) по справі № 826/19136/14 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення від 27 жовтня 2015 року № 000306 - відмовлено у повному обсязі.
Окрім цього, з ухвали Вищого адміністративного суду міста Києва про відкриття касаційного провадження від 28 квітня 2015 року вбачається відмова в задоволенні клопотання ПП «Акрілат-Хімконтракт» про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 статті 255 КАС України).
Виходячи з системного аналізу вказаних норм в контексті встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку про те, що у відповідача виник обов'язок по сплаті фінансових санкцій на підставі прийнятого ДФС України рішення № 000306 від 27 жовтня 2014 року про застосування штрафних санкцій до відповідача у вигляді штрафу у розмірі 408 576, 00 грн., у зв'язку з тим, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року набрала законної сили 16 квітня 2015 року. А оскільки вказана сума коштів відповідачем станом на день розгляду справи сплачена не була, що не заперечується ним у поданих до суду запереченнях, позовні вимоги ДФС України визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене та оскільки відповідачем не було надано доказів того, що заявлені в межах даної справи вимоги стосуються прав, свобод, інтересів або обов'язків третіх осіб та виходячи з положень статті 183-2 КАС України, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на необхідність розгляду вказаної справи у загальному порядку у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1 статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених, в тому числі, п. 4 ч. 1 статті 183-2 цього Кодексу, а саме, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Керуючись статтями 69-71, 160-162, 183-2, 254, 256 КАС України, суд,
Адміністративний позов Державної фіскальної служби України - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт», за рішенням Державної фіскальної служби України від 27 жовтня 2014 року № 000306, фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 408 576, 00 грн. (чотириста вісім тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень 00 копійок) (р/р 31111106700006, код платежу 21081100, МФО 820019, ЄДРПОУ 38002491, УДКСУ в Оболонському районі ГУ ДКСУ у м. Києві).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя П.В. Вовк