ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 червня 2015 року № 826/6986/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справи
за позовом ОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просив:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання нікчемними укладених із ОСОБА_1 договору банківського вкладу №06/1304-2014 від 16.06.2014р., договору банківського рахунку №8627 від 16.06.2014р. та всіх транзакцій за цими правочинами, а також, щодо зупинення перерахування/виплати за вказаними транзакціями та правочинами;
- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни №61 від 29.08.2014р., в частині, що стосується ОСОБА_1;
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Старокиївський Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Реєстру вкладників (Загального реєстру вкладників) ПАТ «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач стверджує про протиправність дій відповідачів щодо визнання нікчемними договорів та операцій за ними, а також зупинення перерахування/виплати за трансакціями і договорами позивача і не передання Уповноваженою особою до Фонду документів та інформації для виплати позивачу коштів за рахунок Фонду гарантування. Вказані дії, за твердженням позивача, грубо порушують його права та законні інтереси, оскільки позбавили позивача можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована законодавством.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, вказавши при цьому на відсутність правових підстав для відмови позивачу у включенні його до Переліку вкладників і до Загального реєстру вкладників.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіна Любов Олександрівна направила до суду письмові заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні позову з підстав правомірності висновків відповідача-1 щодо нікчемності правочину. До таких висновків, за твердженням відповідача-1, Уповноважена особа дійшла за результатами дослідження самого договору банківського вкладу, інформації по рахунку, а також діяльності банку, внаслідок чого було виявлено, що позивач не набув право на отримання коштів від Фонду гарантування як компенсацію за вкладом в банку і не має законних підстав для включення його до повного переліку вкладників, оскільки договір про відкриття банківського рахунку, перерахування на цей рахунок коштів, відкриття вкладного рахунку (депозиту) і перерахування на цей рахунок цих же коштів є нікчемними правочинами. Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що уповноваженою особою не визнається правочин нікчемним, а лише виявляються або забезпечується таке виявлення та фіксування даного факт. Нікчемним правочин є не в силу рішення Уповноваженої особи та не з моменту прийняття такого рішення, а є нікчемним в силу Закону та з моменту укладення правочину. Під час проведення перевірки, результати якої закріплені Комісією у протоколі від 29.08.2014, було встановлено схему незаконного переоформлення, так званого «дроблення» вкладів кількох вкладників, які мали валютні вклади, гривневий еквівалент яких складав суму значно більшу, ніж 200 000,00 грн. В зв'язку з відсутністю грошових коштів в банку, зокрема, доларів США, фізичні особи вдалися до незаконних дій, направлених на отримання коштів не за рахунок банку, а за рахунок державних коштів. За результатом дослідження банківських операцій за певний проміжок часу було виявлено, що вклади, які значно перевищували граничний розмір, було подрібнено на кілька вкладників з метою отримання за рахунок Держави, а не за рахунок банку; в порушення Інструкції про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління НБУ від 01.06.2011 №174, Закону України «Про банки і банківську діяльність, Цивільного кодексу України, були складені недостовірні документи щодо видачі та внесення готівкових коштів до каси банку, при тому, що готівка фактично не видавалась та не вносилась, оскільки готівкові кошти були відсутні в банку; при укладені договору з позивачем банк взяв на себе зобов'язання, виконати які він не був спроможний. Дані обставини визначені п.2 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як підстава для визнання нікчемності правочинів. Дані договори були укладені під час дії постанови Правління НБУ від 12.05.2014 №275/БТ, якою ПАТ «Старокиївський банк» було віднесено до категорії проблемних. Крім того, на підтвердження відкриття рахунку в Банку позивачем не надано свідоцтво про відкриття клієнту рахунку, як то передбачено п.1.3 Договору. Виявлені обставини були повідомлені Фонду, виконавчою дирекцією якого було прийнято рішення від 21.08.2014 №182/14 щодо тимчасового блокування виплат грошових коштів та відповідного звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За фактом зловживання службовими особами банку своїми повноваженнями відкрито кримінальне провадження. На підтвердження факту нікчемності виявлених правочинів і на виконання рішення виконавчої дирекції Фонду від 21.08.2014 уповноваженою особою видано наказ №61 від 29.08.2014, у якому зазначено про виявлену нікчемність цих правочинів (договорів) та пов'язаних з ними трансакцій, в тому числі і правочин позивача. У зв'язку з наведеним правові підстави для включення позивача до Переліку вкладників відсутні.
Представник відповідача-2 направив письмово викладені заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову ґрунтуючи свою позицію на тому, що у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутні правові підстави для включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за рахунок Фонду.
Заслухавши наведені в обґрунтування позовних вимог доводи представника позивача, ознайомившись із письмово викладеними позиціями відповідачів, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
Між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку №8627 від 16.06.2014, відповідно до якого позивачу відкрито банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у доларах США.
16 червня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський Банк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу №06/1304-2014, згідно умов якого Банк відкриває вкладнику (строковий) рахунок у доларах США «Недільний», а Вкладник вносить на цей рахунок кошти у розмірі 15000,00 доларів США з датою повернення - 23.06.2014, процентна ставка - 0,5% річних.
Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2014 № 365 «Про віднесення ПАТ «Старокиївський банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.06.2014 р. прийнято рішення № 50 про запровадження з 18.06.2014 тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський банк».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну.
Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський банк» запроваджено строком на 3 місяці з 18.06.2014 по 18.09.2014.
Згідно офіційного повідомлення з 03.09.2014 ПАТ «Старокиївський банк» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 18.06.2014 включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися протягом усього терміну дії тимчасової адміністрації через установи Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь».
На засіданні вказаної комісії 29.08.2014 вирішено надати на затвердження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» перелік нікчемних договорів та інших правочинів, виявлених за результатами перевірки.
До вказаного переліку включено і договір банківського рахунку від 16.06.2014 №8627, укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Старокиївський Банк».
Згідно виписки з протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.14 р. №182/1 вирішено підтримати пропозицію Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо тимчасового блокування виплати грошових коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників згідно переліку, наведеному у листі від 11.08.2014 №2051/01-02.
Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Старокиївський Банк» від 29.08.2014 №61 зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку. До вказаного переліку включено і ОСОБА_1 за договорами банківського рахунку від 16.06.2014 №8627 і банківського вкладу від 16.06.2014 №06/1304-2014.
01 вересня 2014 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіна Любов Олександрівна подала до ДДСБЕЗ МВС України заяву про відкриття кримінального провадження за ч.5 ст.191 та ст.209 КК України щодо осіб, причетних до організації схеми зарахування коштів юридичних осіб - клієнтів банку фізичним особам як фінансової допомоги з метою повернення таким чином коштів юридичним особам, які не гарантуються Фондом. У переліку перерахованих осіб вказано і ОСОБА_1 за договором банківського вкладу від 16.06.2014 №06/1304-2014.
Листом від 18.11.2014 №13/2/2-22818 Головне слідче управління МВС України повідомило Уповноважену особу про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12014000000000367, внесеному 11.09.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зловживання службовими особами юридичної особи приватного права ПАТ «Старокиївський Банк» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної винагороди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 11.09.2014 №563 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2014 №92 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О. за період з 18.09.2014 по 18.09.2015.
Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Старокиївський Банк» від 24.06.2014 №23 «Про перевірку договорів в ПАТ «Старокиївський Банк» вирішено здійснити в банку перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Старокиївський Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ч.2 ст.38 Закону, для чого утворено комісію.
У відповідь на листи позивача до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення його до Переліку вкладників та у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, листом від 14.11.2014 за №746/09-02 Уповноваженою особою повідомлено позивача про те, що договір банківського рахунку від 16.06.2014 №8627 та договір банківського вкладу від 16.06.2014 №06/1304-2014, а також операції з внесення грошових коштів по рахунках, відкритих на виконання вказаних договорів, визнані Банком нікчемними відповідно до вимог ч.ч.2 та 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Даючи правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. №4452 (далі по тексту - Закон №4452 в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону №4452 встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (частина перша статті 11 Закону № 4452-VI).
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону №4452-VI. Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката ( п.4 ч.1 ст.2 Закону).
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом (ч.1 ст.26 Закону).
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 Закону).
Згідно статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно частини 1 статті 28 Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіною Л.О. не було включено ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав визнання договорів банківського рахунку від 16.06.2014 №8627 та банківського вкладу від 16.06.2014 №06/1304-2014, укладених між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1, нікчемними.
До вказаного висновку Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіна Л.О. дійшла з тих підстав, що під час перевірки було встановлено схему незаконного переоформлення, так званого «дроблення» вкладів кількох вкладників, які мали валютні вклади, гривневий еквівалент яких складав суму значно більшу, ніж 200 000,00 грн. В зв'язку з відсутністю грошових коштів в банку, зокрема, доларів США, фізичні особи вдалися до незаконних дій, направлених на отримання коштів не за рахунок банку, а за рахунок державних коштів. За результатом дослідження банківських операцій за певний проміжок часу було виявлено, що вклади, які значно перевищували граничний розмір, було подрібнено на кілька вкладників з метою отримання за рахунок Держави, а не за рахунок банку; в порушення Інструкції про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління НБУ від 01.06.2011 №174, Закону України «Про банки і банківську діяльність, Цивільного кодексу України, були складені недостовірні документи щодо видачі та внесення готівкових коштів до каси банку, при тому, що готівка фактично не видавалась та не вносилась, оскільки готівкові кошти були відсутні в банку; при укладені договору з позивачем банк взяв на себе зобов'язання, виконати які він не був спроможний.
Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені в статті 37 Закону 4452-VI.
Так, уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до статті 38 Закону 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2014 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіна Любов Олександрівна подала до ДДСБЕЗ МВС України заяву про відкриття кримінального провадження за ч.5 ст.191 та ст.209 КК України щодо осіб, причетних до організації схеми зарахування коштів юридичних осіб - клієнтів банку фізичним особам як фінансової допомоги з метою повернення таким чином коштів юридичним особам, які не гарантуються Фондом. У переліку перерахованих осіб вказано і ОСОБА_1 за договором банківського вкладу від 16.06.2014 №06/1304-2014.
Аналізуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.
На рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом (стаття 1062 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.
Згідно Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ №516 від 03.12.03 р., залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунка; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката або договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Перерахування коштів на рахунок позивача підтверджено квитанцією від 11.06.2014 №66893, копія якої залучена до матеріалів справи.
Вкладником згідно Закону №4452 є особа яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п.4 ч.1 ст.2 Закону), а тому позивач підпадає під ознаку вкладника. Таким чином, доводи представника Уповноваженої особи щодо зарахування коштів з рахунку іншого вкладника не приймаються судом до уваги.
Як встановлено судом на підставі зібраних у справі доказів, позивач є вкладником, а не є кредитором банку, не укладав договорів з банком про здійснення платежу чи передачі майна. Позивач як вкладник не має жодних переваг по відношенню до інших вкладників чи кредиторів банку (ані підвищених процентних ставок, ані інших пільгових умов по відношенню до третіх осіб - вкладників). Протилежного судом не встановлено, а відповідачем належними і допустимими доказами не доведено.
Доводи відповідача щодо переваги у формі отримання гарантованої суми коштів судом не приймаються як обґрунтовані, оскільки такі (переваги) не передбачені договором банківського вкладу.
Окрім того, уповноважена особа, не дивлячись на відсутність у наказі від 18.11.2014 №6 таких обставин та підстав, заявляє про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) позивача з банком в силу положень ст.228 Цивільного кодексу України (№435-IV від 16.01.2003, далі - ЦКУ), оскільки останній спрямований на незаконне заволодіння майном держави, юридичної особи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 надано роз'яснення щодо ст.228 ЦКУ наступного змісту:
«Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).»
Аналіз зазначеного, дає підстави дійти до наступного висновку.
Укладення фізичною особою договору банківського вкладу з банком не є таким, що порушує публічний порядок. Обставини незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи є кримінально караним діянням, і належним доказом такого факту є відповідне рішення суду, яким буде встановлено обставини, що свідчать про факт (и) незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи. При цьому, як зазначив вище ВСУ, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Відсутність вказаних обставин та наявність незакінченого судовим розглядом кримінального провадження, порушеного за наслідком заяви уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку про вчинення кримінального правопорушення (шахрайства), дає підстави стверджувати про необґрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності укладеного правочину позивача з банком.
Разом з цим суд зазначає, що доводи відповідача, якими він обумовлює нікчемність правочину (обставини дроблення вкладу «великого вкладника», фактичної відсутності внесення готівкових коштів, обставин можливого підроблення первинних касових документів та ін.) можуть бути підставами для визнання договору банківського вкладу (депозиту) недійсним з відповідними наслідками, встановленими законом.
Враховуючи, відсутність рішень судів, якими встановлено обставини незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи, підробки документів, шахрайства; відсутність судових рішень щодо недійсності договору банківського вкладу позивача та відсутність обставин, встановлених ст.38 Закону №4452-VI дає підстави суду для задоволення позову в частині, яка стосується уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку з підстав і мотивів, викладених судом вище, оскільки статус особи позивача-вкладника підтверджується договором банківського вкладу і касовим документом щодо розміщення депозиту.
У вимогах до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суд відмовляє, оскільки жодних прав та інтересів відносно позивача таким суб'єктом не порушено, адже лише за наслідком вчинення дій саме уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію банку будуть вчинятися дії Фондом. Відтак, в цій частині позов є передчасним і необґрунтованим.
Крім того, виключно до повноважень колегіального органу - виконавчої дирекції Фонду належить питання щодо внесення на підставі наданих Уповноваженою особою даних змін до Загального Реєстру.
Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог до гарантування вкладів фізичних осіб.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Частиною 3 ст. 94 КАС України встановлено, що у разі, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання нікчемними укладених із ОСОБА_1 договору банківського вкладу №06/1304-2014 від 16.06.2014р., договору банківського рахунку №8627 від 16.06.2014р. та всіх транзакцій за цими правочинами, а також, щодо зупинення перерахування/виплати за вказаними транзакціями та правочинами.
Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни №61 від 29.08.2014р., в частині, що стосується ОСОБА_1.
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 60 (шістдесят) гривень 90 коп.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Н.А. Добрівська