ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 червня 2015 року 09:15 № 826/4241/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповдальністю "Преміум Медіа Груп"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.01.2015 року № 0003111506, відповідно до якого за затримку на 29, 15 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 172 751,50 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 17 275,15 грн. за платежем «авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств».
Позивач зазначає, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, ґрунтується на тому, що позивач порушує встановлені строки сплати самостійно визначених податкових зобов'язань.
Між тим, як зазначає позивач, він 07.02.2013 р. подав декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, задекларувавши до сплати 662 743 грн., які були сплачені в період з 14.02.2013 р. по 19.02.2013 р. у зв'язку з чим висновки ДПІ відносно заборгованості у розмірі 593,90 грн. (щодо прострочення сплати суми у розмірі 593,90 грн.) позивач вважає неправомірними.
Крім того, позивач зазначає, що враховуючи наказ Мінфіну України від 17.01.2013 р. № 9 та те, що 17.01.2013 р. позивач сплатив 172 158,44 грн. на рахунок 31110009700007 з кодом 11021000, то 28.01.2013 р. подав заяву про зарахування вказаної суми як сплати авансових внесків з податку на прибуток по коду 11023300, однак відповіді на вказану заяву не отримав. Надалі, як зазначає позивач, 19.02.2013 р. ним було сплачено авансовий платіж за лютий 2013 р. на рахунок № 3112159700007 з кодом 11023300. Як виявилось, зазначає позивач, ним відкрито рахунок з кодом 11024000 «авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств» і тому, 27.02.2013 р. до ДПІ подано заяву про зарахування вказаної суми як сплати авансового внеску по коду 11024000.
Позивач звертає увагу, що за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р. ДПІ було проведено перевірку за результатами якої встановлено відсутність порушень термінів сплати податку на прибуток на період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р.
Виходячи із наведеного у сукупності, позивач вважає висновки акту перевірки безпідставними, оскільки податок сплачувався своєчасно і в повному обсязі.
Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Під час розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є ДП у Печерському району ДФС у м. Києві, 26.01.2015 р. складено акт № 258/26-55-15-06 перевірки податкової звітності ТОВ «Преміум Медіа Груп» з податку на прибуток (про несвоєчасну сплату; з питання своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток).
Перевірка проведена, крім іншого, на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який на час проведення перевірки втратив чинність згідно із Законом України від 5 липня 2012 року № 5083-VI, а відтак проведення перевірки з посиланням на вказаний закон, який втратив чинність, є протиправним.
Між іншим, ДПІ щодо підстав проведення перевірки посилається також на положення п/п. 20.1.4., п. 75.1. ПК України.
Фактично із змісту акту перевірки вбачається, що проводилась камеральна перевірка.
ДПІ зазначається в акті перевірки, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1. ПК України, а саме:
Фактична дата сплати - граничний термінДокумент, по якому виникла заборгованістьКількість дніввідсотокЗаборгованість по узгодженому податковому зобов'язанню платникаСума ШС
29.04.2013 - 30.04.2013 07.02.2013 р. № 9086796784 податкова декларація з податку на прибуток підприємств2910593,9059,39
07.03.2013 - 20.02.201305.11.2012 р. № 9068599171 декларація1510172 157,6017 215,76
В даному випадку, висновки ДПІ стосуються податкових декларацій з податку на прибуток за три квартали 2012 року та за 2012 рік.
Зазначено у взаємозв'язку з наведеним, що відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток, передбачена ст. 126 ПК України.
Цього ж дня, 26.01.2015 р. ДПІ складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
В контексті наведеного та доводів позивача відносно повторності проведення перевірки за той самий період та з тих самих питань, під час розгляду справи встановлено наступне.
Так, за результатами планової перевірки товариства 14.06.2012 р. ДПІ складено акт № 376/2202/34716807 за перевірений період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р., відомості щодо чого містяться на стор. 2 акту перевірки від 22.05.2013 р. № 486/22.2/34716807.
Крім того, відповідно до акту перевірки від 22.05.2013 р. № 486/22.2/34716807 ДПІ проведено перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р. З положень п. 3.1. цього акту вбачається, що ДПІ здійснювало перевірку за результатами дослідження звітних періодів: 1 квартал 2012 р. (довідково), півріччя 2012 р., 3 квартали 2012 р., 2012 рік, 1 квартал 2013 р.
Зазначено на стор. 11 цього акту перевірки, що перевіркою дотримання термінів сплати податку на прибуток за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р. порушень не встановлено.
Тобто, до складання акту перевірки від 26.01.2015 р., відповідачем були проведені перевірки своєчасності сплати податку на прибуток за період, якого стосувалась остання перевірка, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення.
У зв'язку з цим суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п/п. 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Можливість проведення повторної перевірки платника передбачена, зокрема, підпунктом 78.1.12 пункту 78.1. статті 78 ПК, у разі коли органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
У даному випадку, як вже зазначалося, до проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 26.01.2015 р., ДПІ проводились перевірки позивача (у т.ч. відносно своєчасності сплати податку на прибуток) за той самий період, що і за актом від 26.01.2015 р. При цьому, цей період охоплювало проведення планової перевірки, а також перевірки за актом від 22.05.2013 р. під час якої досліджувалось питання своєчасності сплати податку на прибуток.
Однак, під час розгляду справи не надано рішення вищестоящого органу про призначення повторної перевірки, як і не надано доказів проведення відносно працівників ДПІ, які проводили попередні перевірки, службового розслідування або повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального порушення.
Відтак, оскільки ПК України не передбачає за відсутності передбачених у п/п. 78.1.12 ПК України обставин права чи обов'язку податкових органів проводити повторні перевірки за той же самий період, то в даному випадку проведення потворної перевірки, за результатами якої складено Акт перевірки від 26.01.2015 р. відносно обставин, що перевірялися в рамках попередніх перевірок, є протиправним, а даний акт є доказом здобутим з порушенням закону, а відтак в силу вимог ч. 3 ст. 70 КАС України судом до уваги не береться та, відповідно, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, враховуючи наведене та виходячи встановлених судом обставин та положень податкового законодавства, суд приходить до висновку, що ДПІ не доведено законності оскаржуваного рішення, а відтак позов підлягає задоволенню шляхом визнання спірного рішення протиправним та його скасування. У позові позивач не наполягав на відшкодуванні судового збору.
Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Адміністративний задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2015 року № 0003111506, прийняте ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок