Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710
25 червня 2015 р. № 820/5662/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми, -
Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 61091) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості кошти витрачені на соціальні послуги в сумі 2206 грн. 67 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 28.05.2012 р. ОСОБА_1 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки №203912052800049. Згідно поданої заяви, відповідачу наданий статус безробітньої та призначена допомога по безробіттю. При проведенні звірки центра зайнятості було встановлено, що допомога по безробіттю була отримана відповідачем неправомірно, оскільки, ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості не повідомила, що вона зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. Таким чином, ОСОБА_1 під час перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітня належала до категорії зайнятого населення, чим порушила Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення". ОСОБА_1 було направлено лист - претензію про повернення коштів у сумі 2206,67 грн. До теперішнього часу заборгованість відповідачем не сплачена.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заяву про слухання справи без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки до суду не повідомила.
Беручи до уваги, що відповідач в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 6 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду. Частиною 2 статті 16 вищевказаного Закону передбачено, що кошти бюджету Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 71 цього Закону. Харківський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.
Матеріалами справи встановлено, що 05.06.2012 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського міського центру зайнятості з письмовою заявою, в якій просила до вирішення питання про працевлаштування надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Наказом №НТ120605 від 05.06.2012 року ОСОБА_1 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 04.06.2012 року по 29.05.2013 року.
Наказом №НТ120614 від 14.06.2012 року ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з проходженням безробітним професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням ДСЗ та призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання у зв'язку із зарахуванням на навчання з 14.06.2012 року по 16.07.2012 року.
Наказом №НТ120717 від 17.07.2012 року ОСОБА_1 припинено виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання у зв'язку із закінченням навчання.
Наказом №НТ120719 від 19.07.2012 року ОСОБА_1 була знята з обліку у зв'язку з працевлаштуванням за направленням ХМЦЗ.
Матеріалами справи підтверджено, що 13.06.2012 року між Харківським міським центром зайнятості-робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та ТОВ "Українська ливарна компанія" було укладено договір №2039/972-ІН/12 про направлення відповідача до ТОВ "Українська ливарна компанія" за професією "контролер у ливарному виробництві", зі строком навчання з 14.06.2012 року по 16.07.2012 року, з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.
Вартість професійного навчання за період з 14.06.2012 року по 16.07.2012 року становить 2206,67 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про вартість профнавчання для відшкодування коштів та кошторисом витрат на професійне навчання безробітного.
Як встановлено судом, Харківським міським центром зайнятості відповідно до пункту 18 частини 2 статті 22 Закону України "Про зайнятість населення", Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248, на підставі службової записки від 11.02.2015 року з інформацією стосовно ОСОБА_1 проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1.
Під час проведення перевірки встановлено факт, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в міському центрі зайнятості, була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Для підтвердження даного факту Харківським міським центром зайнятості було направлено запит до Державної реєстраційної служби та 10.04.2015 року отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено період державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 25.04.2001 року по 17.11.2014 року.
На підставі виявленого факту позивачем складений Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 10.04.2015 р. за № 118 ФОП.
Згідно п. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до вимог пунктів 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли: під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.
Пунктом 4 вказаного порядку передбачено, що для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 5 Порядку визначено, що за результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.
Як встановлено з акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №118-ФОП від 10.04.2015 року перевіряючими було виявлено факт, що ОСОБА_1 з 25.04.2001 року по 17.11.2014 року була зареєстрована як приватний підприємець.
Згідно наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована 25.04.2001 р. у якості фізичної особи-підприємця.
Матеріалами справи підтверджено, що 17.11.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені дані про припинення фізичної особи-підприємця за судовим рішенням.
Статтею 1 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067-VI від 05.07.2012 року визначено, що безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Зайнятість - це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно. Професійне навчання - набуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок особи відповідно до її здібностей, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації для професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення", до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення до Харківського міського центру зайнятості ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа - підприємець та не була позбавлена статусу фізичної особи-підприємця, у зв'язку з чим відносилась до категорії зайнятого населення, а тому не мала права отримувати допомогу по безробіттю з надання соціальних послуг.
Таким чином, відповідач в порушення ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття" під час призначення та отримання допомоги по безробіттю, своєчасно не повідомила Харківський міський центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати вказаної допомоги, а саме про те, що вона є суб'єктом підприємницької діяльності у зв'язку з чим не може бути визнана як безробітна.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Згідно вимог пунктів 7, 8 Порядку, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
На підставі виявлених порушень з боку відповідача, директором Харківського міського центру зайнятості винесено Наказ про повернення коштів № 518 від 20.04.2015 р., в якому передбачено вжиття заходів по поверненню коштів у сумі 2206,67 грн., витрачених на професійне навчання ОСОБА_1 за період з 14.06.2012 року по 16.07.2012 року.
В подальшому Харківським міським центром зайнятості відповідачу направлено Лист - претензію № ХМЦЗ-02-5440-26/15 від 21.04.2015 року, з попередженням, що у разі неповернення коштів у встановлений строк, питання щодо їх стягнення буде вирішуватися у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, позивачем вчинено дії щодо встановлення обставин, які впливають на порядок виплати матеріальної допомоги по безробіттю, прийнято рішення в межах повноважень та відповідно до встановленого порядку та з визначених законом підстав про повернення допомоги по безробіттю, яке надіслано відповідачу. На момент розгляду справи сума коштів витрачених на професійне навчання не повернута.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту повернення суми отриманої допомоги на професійне навчання, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, через що позов підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61091, АДРЕСА_2) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості кошти, витрачені на професійне навчання у сумі 2206,67 грн. (дві тисячі двісті шість гривень 67 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Бідонько А.В.