Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
24 червня 2015 р. № 820/5911/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання - Ділбарян О.А.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3 Тхі Тхань
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач, ОСОБА_3 Тхі Тхань, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд:
- скасувати рішення (висновок) УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області від 10.03.2010 року про скасування посвідки на постійне проживання в Україні ХР 12084 від 09.12.2004 року громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_3 Тхі Тхань ІНФОРМАЦІЯ_1;
- зобов'язати ГУ ДМС України в Харківський області поновити громадянці ОСОБА_4 ОСОБА_3 Тхі Тхань ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідку на постійне проживання в Україні.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області висновком від 10.03.2010 року було скасовано посвідку на постійне проживання в Україні ХР №12084 від 09.12.2004 року громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_3 Тхі Тхань. Позивач вважає висновок незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні громадянці ОСОБА_3 Тхі Тхань.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову відмовити. Згідно наданих суду письмових заперечень вказав, що Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області не могло здійснити обмін у зв'язку із тим, що посвідка громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_3 Тхі Тхань серії ХР № 12084, видана 09.12.2004 року, скасована рішенням ВГІРФО ГУМВС України в Харківській області 10.03.2010 року.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 Тхі Тхань, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка ОСОБА_4, постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 а, кв. 302.
Матеріалами справи підтверджено, що 09.12.2004 року, на підставі висновку від 19.08.2003 року, ВГІРФО УМВС України в Харківський області видано позивачу посвідку на постійне місце проживання серії ХР 12084, в якій відображено місце реєстрації позивача.
Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачено Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251.
Відповідно до п.2 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання.
Строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25 - і 45 - річного віку згідно ст. 9 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.
Пунктом 11 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання встановлено, що за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для оформлення посвідки на постійне проживання) або не більш як 15 днів (для оформлення посвідки на тимчасове проживання) з дня подання всіх визначених цим Порядком документів приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником. У заяві робиться відмітка про прийняте рішення або зазначаються причини відмови у видачі посвідки.
Пунктом 17 вищезазначеного Порядку передбачено, що рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі:
1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;
2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);
6) інших випадках, передбачених законами.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач 21.05.2015 року звернувся з письмовою заявою до ГУ ДМС України в Харківський області в якої на підставі н.9 Постанови Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012 року просив здійснити йому обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні ХР 11738 від 03.11.2004 року у зв'язку з досягненням 45-річного віку та надав усі необхідні документи для здійснення такого обміну.
Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області надало письмову відповідь №04/10739 від 28.05.2015 року, згідно якої рішенням УГІРФО ГУМВС України в Харківській області посвідка на постійне проживання в Україні громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_3 Тхі Тхань ІНФОРМАЦІЯ_1 була скасована. Також Було надано копію висновку УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 10.03.2010 року про скасування позивачу посвідки на постійне проживання в Україні ХР 12084 віл 09.12.2004 року.
Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.
Статтею 12 Закону України "Про імміграцію" передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідно до п.4 розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію" вважати такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну, зокрема, іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності цим Законом і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні; іноземців та осіб без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії, прибули в Україну, одержали в установленому порядку тимчасову довідку і прожили в Україні не менш як п'ять років, а також їх повнолітніх дітей, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття, і звернулися із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні; іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки ОСОБА_4 та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні; іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв'язку із збройними конфліктами у місцях їх постійного проживання і виховуються або виховувалися у державних дитячих закладах чи в дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено чи було встановлено опіку або піклування громадян України. Особам, зазначеним у пункті 4 Прикінцевих положень, посвідка на постійне проживання видається за їхніми заявами або заявами їх законних представників без оформлення дозволу на імміграцію. На них поширюється чинність статей 12 - 15 цього Закону.
Суд встановив, що зазначена норма регулює відносини, які виникають між уповноваженим органом та іноземцем при наданні дозволу на імміграцію, та не передбачає випадків скасування посвідки на постійне проживання в Україні.
За приписами ст.13 Закону України "Про імміграцію" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.
При розгляді питання щодо підстав прийняття рішення про скасування посвідки на постійне проживання в Україні суд також вважає за необхідне зазначити, що перебування іноземця чи особи без громадянства на території України на законних підставах є визначальним для визначення його правового статусу.
Так, відповідно ст.26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.
Згідно законодавства України надання іноземному громадянину дозволу на імміграцію в Україні і отримання їм посвідки на постійне проживання в Україні є підтвердженням знаходження його на території країни на законних підставах.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, враховуючи відсутність законних підстав для скасування посвідки позивача на постійне проживання в Україні, висновок УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області від 10.03.2010 року про скасування посвідки на постійне проживання в Україні ХР 12084 від 09.12.2004 року громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_3 Тхі Тхань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання ГУ ДМС України в Харківській області поновити громадянці ОСОБА_4 ОСОБА_3 Тхі Тхань ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідку на постійне проживання в Україні, суд зазначає.
Оскільки судовим розглядом встановлено неправомірність висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, затвердженого 10.03.2010 року про скасування посвідки про постійне проживання в Україні ХР №12084 від 09.12.2004 року громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_3 Тхі Тхань, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити громадянці ОСОБА_4 ОСОБА_3 Тхі Тхань ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідку на постійне проживання в Україні.
З огляду на зазначені обставини справи, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 Тхі Тхань до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення (висновок) УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області від 10.03.2010 року про скасування посвідки на постійне проживання в Україні ХР 12084 від 09.12.2004 року громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_3 Тхі Тхань ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язати ГУ ДМС України в Харківський області поновити громадянці ОСОБА_4 ОСОБА_3 Тхі Тхань ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідку на постійне проживання в Україні.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 Тхі Тхань (код НОМЕР_1) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 73.08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 25 червня 2015 року.
Суддя Д.В. Бездітко