Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
24 червня 2015 р. № 820/4256/15
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Позивач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Головного управління міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 5887, 54 ркоу з податку на доходи фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на час звернення до суду за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг у загальному розмірі 5 887, 54грн., який виник на підставі самостійно поданої податкової декларації про майновий стан і доходи та розрахунку податкових зобов'язань по сплаті авансових внесків. В зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку суму податкового зобов'язання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином в порядку визначеному ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), поштовими повідомленнями які направлялися за офіційним місцем знаходження згідно довідки органів реєстрації.
Відповідач у строки встановлені ст.183-2 КАС України не надав суду письмові заперечень проти позову та доказів в обґрунтування правової позиції по зазначеній справі
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Балаклійському районі Головного управління міндоходів у Харківській області.
В зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку не було сплачено суму податкових зобов'язань у загальному розмірі 5 887, 54 грн., а проведені податковим органом дії щодо примусового стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми боргу у примусовому порядку.
Перевіряючи правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення суми боргу у примусовому порядку, суд дійшов висновку про наступне.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, ст. 177 ПК України визначено порядок та особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування
Відповідно до п.п. 177.1, 177.2, 177.5 ст. 177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Згідно п.п. 177.5.1, 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Кодексу передбачено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано до податкового органу розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності за 2014 рік, згідно із яким, останній самостійно визначив розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році (рядок 03 х 25 %) у розмірі 3725, 25 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний податковий борг, що виник внаслідок несплати самостійно визначеного зобов'язання у податковій декларації про майновий стан і доходи № НОМЕР_1 від 06.02.2015 року у сумі 2162, 29грн.
У відповідності до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України).
Положеннями п.11 ст.56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено вказану суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 5887, 54 грн., а тому дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
У зв'язку з несплатою боржником узгодженого податкового зобов'язання у гранично встановлені строки, Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкову вимогу № 188-25 від 01.10.2014 року, яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем 07.10.2014 року.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед бюджетом у загальному розмірі становить 5887, 54грн.
Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.
Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктами 95.1 та 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Суд зазначає, що на виконання вимог ст. 95 ПК України податковою інспекцією проведено опис майна у податкову заставу на підставі рішення заступника начальника ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області № 52/25-32 року, який оформлено актом опису майна № 51/25-31 від 01.10.2014 року. Отже, як вбачається з матеріалів справи, активи платника податків знаходяться в податковій заставі, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 09.10.2014р. №45337908.
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати у встановлений строк сум узгодженого податкового зобов'язання.
В зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового борг - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (64220, Харківська область, Балаклійський район, смт. Андріївка, вул. Першотравнева, б. 91-А, кв. 4, код 22483759516) заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 5 887 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 54 коп.
Постанову звернути до негайного виконання.
У десятиденний строк з моменту отримання копії постанови сторона чи інша особа, стосовно якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, може оскаржити дану постанову в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Постанова є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.
Суддя Горшкова О.О.