Справа № 819/1254/15-a
"18" червня 2015 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Жука А.В.
при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
представника третьої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0001351912 від 22.09.2014 року на суму 10226,39 гривень з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки контролюючого органу не відповідають дійсності, є надуманими та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, вказала, що висновки викладені в акті перевірки підтверджуються даними податкового обліку платника податків, просили в позові відмовити.
До участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та третю особу, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Збаразькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №729/НОМЕР_2 від 11.08.2014 року "Про результати позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_4 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року".
Визначення загального річного оподаткованого доходу фізичної особи ОСОБА_4 В проводилось на підставі бази даних Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ, даних отриманої відповіді від ПАТ "Державний ОСОБА_5 України" від 19.06.2014р. №03-03-/185/860 наданої на запит Підволочиського відділення Збаразької ОДШ від 16.06.2014р. № 1182/3/363 "Про надання інформації" по питанню відображення в формі 1-ДФ за 2013 рік доходу по ознаці доходу "126" отриманого гр. ОСОБА_4
Зокрема в ході перевірки встановлено, що ПАТ " Державний ощадний ОСОБА_5 України" відобразив суму анульованого боргу в сумі 49473,58 грн. в "Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку " (далі 1-ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано за рахунок резерву, а саме в звітності за 4 квартал 2013 року з ознакою доходу "126" - додаткове благо. На виконання абз."д"п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-УІ ПАТ "Державний ОСОБА_5 України" повідомив платника податку - боржника ОСОБА_4 листом від 26.09.2013 №08-363 про суму боргу в сумі 49473,58 грн. яка анульована; включення суми відшкодованого за рахунок страхового резервного боргу до податкового розрахунку форми 1-ДФ за підсумками звітного періоду , в якому такий борг анульовано; необхідність декларування своїх доходів за підсумками 2013р.
В ході перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_4 норм податкового законодавства, в тому числі: позивач в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік № НОМЕР_3 від 16.01.2014 поданій до Підволочиського відділення Збаразької ОДПІ не відобразила податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік, в звязку з чим суму грошових зобовязань було визначено податковим органом самостійно.
Згідно розрахунку з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік ОСОБА_4 нарахавано доходу (додаткове благо) за один з місяців 4 кв. 2013р. в розмірі 49473,58 грн., та відповідно донараховано податку з доходів фізичних осіб в розмірі 8181,11 грн.
На підставі акта перевірки №729/НОМЕР_2 від 11.08.2014 року Збаразькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області в зв'язку із виявленням вказаним вище порушенням винесене податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0001351912 від 22.09.2014 року, яким ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 10226,39 гривень, в тому числі 8181,11 грн. основного платежу та 2045,28 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням податкового органу ОСОБА_4 оскаржила його в судовому порядку.
При вирішенні позовних вимог на підставі досліджених доказів та встановлених в судовому засіданні обставин суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України, розділом IV якого регулюються відносини щодо справляння податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Згідно вимог п.п. д) п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Суд звертає увагу, що включаючи суму анульованого (прощеного) боргу ОСОБА_4 в розмірі 49473,58 грн. до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2013 року ПАТ "Державний ОСОБА_5 банк України" керувалось положеннями п.п. 159.2.1 п. 159.2, п.п. 159.4.1 п. 159.4 ст. 159 Податкового кодексу України (в редакції чинній на день подання такого розрахунку) та Постановою правління Національного банку України "Про затвердження Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву №172 від 01.06.2011.
Так п.п. 159.2.1 п. 159.2, п.п. 159.4.1 п. 159.4 ст. 159 Податкового кодексу України ( в редакції чинній станом на день подання розрахунку - 05.02.2014) банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв).
За рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядком відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою Правління НБУ №172 від 01.06.2011 визначено, що Порядок встановлює правила відшкодування (списання) банками України згідно з пунктами 159.2 та 159.4 статті 159 розділу III Податкового кодексу України за рахунок створеного страхового резерву (далі - резерв) заборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України (пункт 1).
Банк визначає заборгованість за активними банківськими операціями як безнадійну (далі - безнадійна заборгованість) відповідно до методики, установленої Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 N 23, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2012 за N 231/20544 (пункт 2).
Рішення про відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймається виконавчим органом банку (правлінням або радою директорів банку) (пункт 5).
Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (пункт 7).
Абзацом 2 п.п. 1.10 п. 1 Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою правління НБУ №23 від 25.01.2012 визначено, що активна банківська операція - операція з розміщення ресурсів банку, яка обліковується за активними балансовими рахунками банку або за активними рахунками позабалансового обліку. До таких операцій належать усі види кредитних операцій, операції з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, операції з придбання цінних паперів, інші активні банківські операції, уключаючи нараховані за всіма цими операціями доходи (далі - актив).
Суд звертає увагу, що станом на день прийняття рішення правління ПАТ "Державний ощадний банк України" №559 від 22.08.2013, яким, зокрема, прийнято рішення про відшкодування за рахунок резерву, який сформовано в повному обсязі в сумі 49473,58 грн. безнадійної заборгованості фізичної особи ОСОБА_4 за кредитним договором №188 від 30.11.2007, вказаний кредитний договір було розірвано вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29.03.2010 у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, та стягнуто з ОСОБА_4 в користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 52692,02 грн. заборгованості.
16 квітня 2010 року на виконання вироку Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29.03.2013 відділом ДВС Підволочиського РУЮ відкрито виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 52692,02 грн. Ні станом на момент прийняття рішення ПАТ "Державний ощадний банк України" про списання (прощення) заборгованості, ні станом на джень розгляду справи в суді виконавче провадження не закінчено.
За наведених суд приходить до висновку, що заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ "Державний ощадний банк України" в розмірі 49473,58 грн. згідно вироку Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29.03.2010 про стягнення заборгованості не можна віднести до активних банківських операцій, а отже на таку заборгованість не може поширюватись дія Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою Правління НБУ №172 від 01.06.2011.
Крім того, суд звертає увагу на наступні обставини.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України визначено, що податкове законодавство України ґрунтується на принципах, зокрема, презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Пунктом 52.6 статті 52 Податкового кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.
В свою чергу, п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України передбачено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
02 листопада 2011 року Державною податковою службою України було направлено листи "Про застосування п. 159.4 статті 159 Податкового кодексу України" на адресу ДПА в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (№5010/7/15-1417) та голови Національного банку України (№2183/5/15-1416), зі змісту яких вбачається, що ДПА України, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, проаналізувавши положення Податкового кодексу України синовку, що керуючись нормами підпункту 159.4.1 пункту 159.4 статті 159 Кодексу, банки згідно з Порядком мають право списувати за рахунок страхового резерву заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, у тому числі і у разі її невідповідності визначеним у підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу ознакам, без віднесення в подальшому цього страхового резерву на дохід платника податків.
Крім того, 04.08.2011 та 02.12.2011 Державна податкова адміністрація України та Державна податкова служба України надали податкові роз'яснення із зазначеного питання, які розміщені в Єдиній базі податкових знань ДПС України та були чинними до 01.01.2015.
Зокрема в цих роз'ясненнях зазначається, що керуючись нормами підпункту 159.4.1 пункту 159.4 статті 159 ПКУ, банки згідно з Порядком мають право списувати за рахунок страхового резерву заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, у тому числі і у разі її невідповідності визначеним у підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу ознакам, без віднесення в подальшому цього страхового резерву на дохід платника податків. Поряд з цим, у разі погашення безнадійної заборгованості, відшкодованої (списаної) за рахунок страхового резерву, банки повинні збільшити свої доходи на суму компенсації, одержаної від боржника або від відчуження об'єкта застави та відповідно сплатити податок на прибуток.
Заборгованість за фінансовим кредитом відшкодована банком за рахунок страхового резерву, по причині закінчення строку позовної давності, враховується платником податку - дебітором при визначенні об'єкта оподаткування у складі доходів. Якщо заборгованість відшкодована за рахунок страхового резерву з інших причин і банк впродовж визначеного законодавством періоду продовжує роботу щодо відшкодування списаної безнадійної заборгованості, то враховуючи норми пп. 153.4.1 п. 153.4 ст. 153 ПКУ до закінчення строку позовної давності за кредитом дохід дебітора не збільшується.
За наведених обставин, виходячи із системного аналізу норм Податкового кодексу України та нормативних актів Національного банку України, суд приходить до переконання,
що прийняття рішення правлінням ПАТ "Державний ощадний банк України" №559 від 22.08.2013 про відшкодування за рахунок резерву, який сформовано в повному обсязі в сумі 49473,58 грн. безнадійної заборгованості фізичної особи ОСОБА_4 за кредитним договором №188 від 30.11.2007 не призвело до збільшення оподатковуваного доходу ОСОБА_4, а відтак і не збільшило її грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_4 продовжує погашати заборгованість за вказаним кредитним договором, і станом на 06.03.2015 така заборгованість складає 48071,74 грн. боргу та 3219,44 грн. пені (а.с. 12).
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Проаналізувавши наявні матеріали та обставини справи, подані сторонами докази, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до внутрішнього переконання про безпідставність, необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішеня, його невідповідність принципам ст. 2 КАС України та ст. 4 Податкового кодексу України, враховуючи, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність оскаржуваного рішення, а позивачем в свою чергу надано докази протиправності такого рішення, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_4 слід задовольнити, а податкове повідомлення - рішення форми "Р" Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №0001351912 від 22 вересня 2014 року визнати протиправними та скасувати в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №0001351912 від 22 вересня 2014 року.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, с. Козярі, Підволочиський район, Тернопільська область) судовий збір в розмірі 182,70 гривні (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок) сплачений відповідно до квитанцій №11 від 07 травня 2015 року та №39 від 12 травня 2015 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
(постанова виготовлена в повному обсязі 23.06.2015)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.