Справа № 817/1359/15
23 червня 2015 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі
доСільськогосподарського виробничого кооперативу "Пастовник"
про стягнення витрат,
Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пастовник" про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4281,24 грн.
Позовні вимоги в повній мірі були підтримані представником позивача в судовому засіданні та обґрунтовані наступним. Так, у Сільськогосподарському виробничому кооперативі "Пастовник" працювала особа - ОСОБА_3, якій призначена пенсія на пільгових умовах. Управлінням Пенсійного фонду України в Сарненському районі на адресу відповідача було надіслано розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаній особі з січня 2015 року. Однак, відповідач у встановлені Законом строки не відшкодував позивачу вказані витрати. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за січень - квітень 2015 року в загальній сумі 4281,24 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав письмові заперечення на позовну заяву, суду пояснив, що позовні вимоги вважає протиправними та таким, що не відповідають чинному законодавству.
Вказані заперечення обгрунтував тим, що з розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня 2015 року вбачається, що ОСОБА_3 досягне пенсійного віку 29.09.2015 року, однак вказана громадянка проживає в зоні Чорнобильської катастрофи та відноситься до 3 категорії громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, а відтак нею було досягнуто пенсійного віку 29.09.2007 року.
Крім того, пояснив, що не ґрунтується на законі зобов'язання господарства відшкодовувати УПФ України витрати пов'язані із виплатою пільгової пенсії ОСОБА_3 у розмірі 100%, оскільки вона відпрацювала у Сільськогосподарському виробничому кооперативі "Пастовник" сумарно лише пару місяців так, як працювала сезонно. Зазначив, що з лютого 1983 року по червень 2000 року ОСОБА_3 працювала у колгоспі ім.Шевченка, відтак зобов'язання по відшкодуванню витрат позивача мають бути розподілені між с/г підприємствами пропорційно - в залежності від стажу роботи на кожному із них.
Просить в позові відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (абз. 1).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (абз. 1-3 пп. 1).
Закон України №1058-ІV набрав чинності з 01.01.2004 року. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР.
Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є об'єктом оподаткування для усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетних, громадських та інші установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників та філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.
Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР визначено, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування складає 100 % від об'єкта оподаткування.
Відповідно до пп. 6.1. п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) підлягають відшкодуванню 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для роботодавців, де працівники були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, розміри відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлені диференційовано, в залежності від того, в якому календарному році призначено та/або виплачено пенсію, зокрема, 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підпунктом 6.7 пункту 6 даної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Судом встановлено, що позивачем було направлено для відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня 2015 року, яким визначено місячну суму витрат, що підлягають до відшкодуванню органу Пенсійного фонду, по виплаті та доставці пільгової пенсії ОСОБА_4. Вказаним розрахунком відповідачу визначено розмір фактичних витрат на виплату пільгової пенсії, який склав 1070,31 грн. в місяць (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, ОСОБА_4 працювала в Сільськогосподарському виробничому кооперативі "Пастовник" (а.с.9-11).
Відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244 установлено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у пункті І цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсіонер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала в сільськогосподарському виробництві та виховала до 14-річного віку п'ятеро дітей (а.с.13,14).
Виплата пенсій ОСОБА_4 за період з січня 2015 року по квітень 2015 року підтверджується відповідними відомостями (а.с.24-27).
Отже, вказана пенсіонерка - ОСОБА_4 має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, витрати на виплату і доставку якої повинні відшкодовуватись за рахунок Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пастовник".
Щодо тверджень представника відповідача про проживання ОСОБА_3 в зоні Чорнобильської катастрофи та відповідно, досягнення нею пенсійного віку 29.09.2007 року суд зазначає наступне.
Згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Відтак, пенсіонер - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, вважатиметься такою, що досягла пенсійного віку 29.09.2015 року - у віці 57 років.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 є особою, що потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням категорії 3 серія Б № 485692 (а.с.55).
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно заяви ОСОБА_4 (а.с.41) їй призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що також підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі (а.с.40).
Відтак, вказані твердженя представника відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Щодо заперечень представника відповідача в частині відшкодування витрат позивача пропорційно в залежності від стажу роботи пенсіонера на кожному с/г підприємстві суд зазначає наступне.
ОСОБА_4, як матір, що виховала п'ятеро дітей та працювала у сільськогосподарському виробництві, набула права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п."ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що виходячи із системного аналізу наведених вище норм, для призначення пенсії на підставі п."ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", вік та стаж особи (жінки) не має жодного правового значення.
В свою чергу, принцип пропорційності визначений у п.6.2 Інструкції №21-1 грунтується саме на основі спеціального трудового стажу, який необхідний для призначення пільгової пенсії.
Причому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
За таких обставин, суд вважає, що для призначення пенсії ОСОБА_4 стаж з попередніх підприємств як і тривалість стажу на останньому підприємстві не мають жодного правового значення, оскільки вирішальним фактором є сам факт роботи у сільськогосподарському виробництві.
Таким чином, суд приходить до висновку про необгрунтованість заперечення представника відповідача в частині порушення позивачем принципу пропорційності при проведенні розрахунку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених ОСОБА_4
Станом на час розгляду адміністративної справи доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.
В силу вимог пп. 5 п. 2.2 та пп. 8 п. 2.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, що затверджене Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 року за №442/6730, управління Пенсійного фонду в районах контролюють надходження страхових внесків та інших платежів до Управління Пенсійного фонду України від підприємств, установ, організацій та громадян та мають право стягувати несплачені суми таких страхових внесків та інших платежів з їх платників.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі на користь сторін не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пастовник" на користь Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4281,24 грн. (чотири тисячi двісті вісімдесят одна грн. 24 коп.)
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Гломб Ю.О.