Справа № 817/931/15
02 червня 2015 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1
представник позивача: ОСОБА_2
відповідача: представник ОСОБА_3
відповідач 2: представник ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області Рівненський міський відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання вчинення певних дій , -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (надалі - УМВС України в Рівненській області), Рівненського міського відділу УМВС України в Рівненській області (надалі - Рівненський МВ УМВС України в Рівненській області) про визнання незаконним та скасування наказу УМВС України в Рівненській області від 06.03.2015 № 72 о/с в частині, що стосується звільнення його з органів внутрішніх справ, поновлення на посаді оперуповноваженого відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 06.03.2015 по день поновлення на роботі.
У судовому засіданні, під час розгляду справи по суті позивач позов підтримав в повному обсязі. Суду пояснив, що 10.02.2015 о 23 годині, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності його тестю гр. ОСОБА_5, у м. Рівне по вул. Макарова, рухаючись зі сторони вулиці Вербова в напрямку вулиці Корольова, напроти будинку № 38, де вулиця Макарова повертає ліворуч за рухом авто, здійснив наїзд на перешкоду (дерево), внаслідок чого отримав забійну травму голови, закриту черепно-мозкову травму та забій колін, а транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди обумовлює темною порою доби та поганими погодними умовами, ожеледицею, в результаті якої транспортний засіб, яким він керував, став некерований, а намагання позивача стабілізувати автомобіль в потрібному напрямку призвело до критичного заносу, коли поворот рульового колеса до упору вже не рятує ситуацію. Зазначив, що алкогольних напоїв, а також будь-яких психотропних чи наркотичних речовин не вживав, перебував у тверезому стані. На підтвердження своїх слів долучив до матеріалів справи роздруківку з сайту Рівненського обласного центру з гідрометеорологією мережі Інтернет. Також пояснив, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди у салоні автомобіля перебував лише він. У зв'язку з отриманими травмами, бригадою швидкої медичної допомоги, яка приїхала на місце скоєння ДТП, був доставлений до приймального відділення Центральної міської лікарні, де йому була надана медична допомога. З 11.02.2015 по 22.02.2015 перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідками № 406128 від 16.02.2015 та № 214 від 18.02.2015. Також наголосив, що в момент скоєння ДТП перебував поза службою. Уважає, що він не вчиняв жодного порушення службової дисципліни, за яке його було звільнено з органів внутрішніх справ, а тому його звільнення є неправомірним. Позовні вимоги просив задовольнити. Свою відмову від проходження будь-яких медичних освідчень на встановлення чи спростування стану алкогольного сп'яніння як в Рівненській центральній міській лікарні так і в КЗ Рівненського обласного центру психічного здоров'я населення ОСОБА_1 пояснив шоковим станом та поганим самопочуттям після аварії.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом начальника УМВС України в Рівненській області № 72 о/с від 06.03.2015 р. позивача було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України (з поставленням на військовий облік) за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114 (надалі - Положення). Зазначений наказ на переконання представника позивача є незаконним, а дії відповідача щодо звільнення позивача - неправомірними з наступних підстав: станом на день видачі наказу УМВС України в Рівненській області № 72 о/с від 06.03.2015 р. будь-якого рішення суду, постанови про закриття кримінального провадження чи постанови суду у справі про адміністративне правопорушення про визнання позивача винним у якомусь правопорушенні не було. Будь-якого іншого порушення службової дисципліни позивач не вчиняв. Крім того, вважає, що відповідачем при прийнятті рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ не в повному обсязі враховано обставини вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, зокрема те, що ДТП сталася в позаслужбовий час, не завдало будь-якої істотної шкоди крім механічних пошкоджень автомобіля позивача, що крім безпосередньо позивача потерпілих від ДТП не має. Вважає, що до позивача безпідставно застосований крайній захід дисциплінарного впливу у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, незважаючи на те, що в період служби позивач жодного разу до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Також представник позивача вказує на порушення УМВС України в Рівненській області Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073), зокрема в частині не повідомлення позивача про призначення службового розслідування, проведення службового розслідування у 3-денний термін, а саме з 11.02.2015 по 13.02.2015, а не у місячний термін як це встановлено вищевказаною Інструкцією, не ознайомлення позивача з висновком службового розслідування. З урахуванням наведеного просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач 1, УМВС України в Рівненській області, позов не визнав, про що подав письмові заперечення.
Вказані заперечення в повній мірі підтримані представником відповідача в судовому засіданні, який на їх обґрунтування вказав, що звільнення позивача зі служби за порушення службової дисципліни не пов'язане з вчиненням ним адміністративного чи кримінального правопорушення, а наявність чи відсутність рішення у справі про кримінальне чи адміністративне правопорушення не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування. Також зазначив, що службове розслідування проведене у повній відповідності до процедури, встановленої Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073). Зазначив, що рішення про обрання заходу дисциплінарного впливу, в тому числі і у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, є виключно дискреційними повноваженнями начальника УМВС України в Рівненській області. Крім того, зауважив, що посилання позивача про відсутність за період служби дисциплінарних стягнень не відповідає дійсності, оскільки на момент звільнення позивач мав діюче дисциплінарне стягнення - зауваження, оголошене наказом УМВС України в Рівненській області від 22.12.2014 № 3659. Спірний наказ вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Відповідач 2, Рівненській МВ УМВС України в Рівненській області, позов не визнав, в задоволенні позову просив відмовити за безпідставністю позовних вимог. В повному обсязі підтримав заперечення та пояснення представника відповідач 1, УМВС України в Рівненській області.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, та покази свідків встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.
Як встановлено судом, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 23 грудня 2011 року, з 28 лютого 2014 року - на посаді оперуповноваженого відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області та мав спеціальне звання «молодший лейтенант міліції».
11.02.2015 на ім'я начальника УМВС України в Рівненській області ОСОБА_6 надійшов рапорт начальника управління кадрового забезпечення УМВС України в Рівненській області ОСОБА_7, з якого вбачається, що 11.02.2015 о 00.25 год. до Управління МВС України в Рівненській області надійшла інформація про те, що цього ж дня, приблизно о 00.15 год., у м. Рівне по вул. Макарова, 38, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю оперуповноваженого відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначене повідомлення зареєстровано у Журналі єдиного обліку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області за № 3063 вiд 11.02.2015. Виїздом на місце події встановлено, що ОСОБА_1, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить гр. ОСОБА_5 у м. Рівне по вул. Макарова у напрямку вул. Млинівської, не вибравши безпечної швидкості руху та не врахувавши дорожню обстановку, допустив виїзд автомобіля на бордюр з права в місті розташування зупинки громадського транспорту з подальшим наїздом на дві сміттєві урни, лавку для сидіння пасажирів та придорожнє дерево, у результаті чого спричинив дорожньо-транспортну пригоду з механічним пошкодження транспортного засобу. На момент ДТП у салоні автомобіля марки «DAEWOO LANOS» перебував лише ОСОБА_1 в якості водія, який для отримання першої медичної допомоги з місця події доставлений каретою швидкої медичної допомоги у Рівненську ЦМЛ. Згідно інформації наданої медичними працівниками приймального відділення Рівненської центральної міської лікарні ОСОБА_1 встановлено діагноз: ЗЧМТ, забійна рвана рана лобної ділянки, алкогольне сп'яніння, осадження колін. Від проходження медичного огляду на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння та надання біологічних зразків (крові) в медичному закладі у категоричній формі відмовився, хоча мав беззаперечні ознаки алкогольного сп'яніння. Останній перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї. Опитати ОСОБА_1 з приводу обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди не представилось можливим, оскільки останній перебував у стані емоційного збудження - алкогольного сп'яніння.
За наслідками розгляду зазначеного рапорту, начальником УМВС України в Рівненській області був виданий наказ УМВС від 11.02.2015 № 286, яким призначено службове розслідування за вищенаведеним фактом, проведення якого доручено старшому інспектору відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення УМВС України в Рівненській області ОСОБА_8 та інспектору цього ж підрозділу ОСОБА_9
В ході проведення службового розслідування 11.02.2015 ОСОБА_1 надав пояснення, у якому вказав, що 10.02.2015 р., приблизно о 23.00 год., рухаючись на автомобілі «Део-Ланос» по вул. Макарова м. Рівне, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на бордюр, оскільки була слизька дорога. Від отриманих внаслідок ДТП травм втратив свідомість. Прийшовши до свідомості, зрозумів, що зіткнувся із деревом на тролейбусній зупинці. Під час руху транспортного засобу, перебував за його кермом у тверезому стані, наркотичних прекурсорів не вживав. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, оскільки перебував у шоковому стані та стані емоційного збудження. У зв'язку із отриманими травмами та сильним фізичним болем, не усвідомлював своїх дій.
Разом з тим, в матеріалах службового розслідування також наявні пояснення інспектора взводу ДПС ВДАІ м. Рівне ОСОБА_10, з якого вбачається, що під час несення служби, він, спільно з ОСОБА_11 11.02.2015 приблизно о 00.15 год. виїжджали на місце дорожньо-транспортної пригоди вчиненої за участю ОСОБА_1 Від нього було чути різкий запах алкоголю з порожнини рота, що викликало підозру про можливий стан алкогольного сп'яніння. У ході встановлення обставин ДТП з'ясувалося, що ОСОБА_1 працює оперуповноваженим у Рівненському МВ УМВС, після чого зазначена інформація негайно була передана до чергової частини УДАІ УМВС та пізніше підтвердилася. На місце події прибули керівництво Рівненського МВ УМВС, працівники ВІОС УКЗ УМВС та інші особи. Вони огородили місце пригоди, оскільки на місце події для фіксації обставин ДТП мала прибути слідчо-оперативна група, після чого продовжили несення служби, а на місці пригоди залишився інший екіпаж ДАІ у складі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ОСОБА_1 весь час знаходився у свідомому стані, постійно пересувався по місцю пригоди, розмовляв по телефону з кимось консультуючись.
Аналогічні за змістом пояснення в ході службового розслідування надав інспектор ВДАІ м. Рівне ОСОБА_14
Крім того, в матеріалах службового розслідування наявні пояснення старшого інспектора взводу ДПС ВДАІ м. Рівне ОСОБА_12 з якого вбачається, що він, спільно з інспектором взводу ДПС ВДАІ м. Рівне ОСОБА_13, заступили в наряд з 19.00 год. 10.02.2015 по 07.00 год. 11.02.2015 на службовому автомобілі "Тойота Пріус", д.н.з. 0715. Пі час несення служби 11.02.2015 приблизно о 00.00 год. вони рухались по вул. Макарова у напрямку вулиці Млинівська у м. Рівне, де біля зупинки громадського транспорту, неподалік житлового будинку № 38 по вул. Макарова, побачили скупчення транспортних засобів. Під'їхавши ближче та побачивши пошкоджений автомобіль "Део Ланос", зрозуміли, що сталася дорожньо-транспортна пригода. На момент їх прибуття на місці ДТП вже перебував наряд ДАІ у складі: ОСОБА_11 та ОСОБА_15 Також там перебував інспектор по ДТП ОСОБА_14 та відповідальний - ОСОБА_16 Підійшовши до колег, вони дізналися, що водій автомобіля «Део Ланос» допустив виїзд на бордюр у місці розташування зупинки громадського транспорту та зіткнувся з придорожнім деревом, у результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а водій отримав тілесні ушкодження. За наявною інформацією під час ДТП у салоні автомобіля знаходився лише водій, який також знаходився на місці події та перебував з перемотаною бинтом головою. Згодом на місце події приїхали працівники відділу інспекції по особовому складу управління кадрового забезпечення УМВС України в Рівненській області та керівництво Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, а також інші особи. Водій автомобіля знаходився у свідомому стані, постійно пересувався по місцю пригоди, розмовляв по телефону з кимось консультуючись. Під час їх спілкування з ОСОБА_1 при з'ясуванні обставин ДТП в останнього були наявні явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Приблизно о 00.30 год. на місце ДТП прибула слідчо-оперативна група, яка зайнялась фіксацією обставин ДТП, а вони продовжили патрулювання. В подальшому, приблизно о 02.30 год. вони під'їхали до Рівненської центральної міської лікарні, де знаходилися працівники ВІОС УКЗ УМВС, заступник начальника Рівненського МВ УМВС ОСОБА_17 та ОСОБА_1 Останній поводив себе неадекватно, виражався нецензурною лексикою в бік медичних працівників, грубо спілкувався з працівниками ВІОС УКЗ, які пропонували йому пройти медичне освідчення на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння. У подальшому ОСОБА_1 керівництвом Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області та працівниками ВІОС УКЗ було запропоновано проїхати на освідчення у наркологічний диспансер, що по вул. Кн. Володимира у м. Рівне. На зазначену пропозицію ОСОБА_1 добровільно погодився. Прибувши у наркологічний диспансер ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився продути газоаналізатор «Драгер» та здати аналізи кров та сечі для визначення вмісту алкоголю в крові, після чого був оглянутий лікарем за зовнішніми ознаками. В експертному кабінеті ОСОБА_1 також поводив себе неадекватно та агресивно. Після завершення огляду ОСОБА_1 залишив приміщення наркологічного диспансеру в супроводі своєї дівчини, яка перебували з ним.
Аналогічні за змістом пояснення в ході службового розслідування надав і інспектор взводу ДПС ВДАІ м. Рівне ОСОБА_13
Крім цього, в матеріалах службового розслідування міститься довідка ургентного хірурга Рівненської центральної міської лікарні ОСОБА_18 про результати медичного огляду ОСОБА_1, який проводився 11.02.2015 о 02.00, згідно якої останньому був поставлений діагноз: забійна рвана рана лобної ділянки, алкогольне сп'яніння, осадження колін. Від здачі крові на алкоголь відмовився.
Також згідно даних акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 123 від 11.02.2015 Рівненського обласного центру психічного здоров'я населення, 11.02.2015 о 03.35 медичними працівниками зазначеного закладу був проведений огляд ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_1 під час проведення огляду був роздратований, збуджений, агресивний, балакучий; висловлювався брутальною лайкою на адресу працівників міліції та медперсоналу, погрожував розправою, категорично відмовлявся від проведення будь-яких видів експертизи на предмет алкогольного сп'яніння; перебував у ясній свідомості, орієнтований, негативістичний, інструкцій не виконував, мова змазана; міміка жвава, кричав, озлоблений, обурений, агресивний; мав хитку ходу, грубі порушення координації; мав різкий запах алкоголю, який відчувався на відстані, хоча вживання алкоголю заперечував. Крім цього, в акті зазначено, що після проведення медичного огляду ОСОБА_1 протягом години не залишав територію медичного закладу, кричав під вікнами, бруднословив, стукав у двері та вікна, вимагав видати на руки протокол з позитивними результатами, на зауваження медперсоналу не реагував, будив хворих, намагався забрати Журнал реєстрації та протоколи.
На підставі вказаних матеріалів, за результатами службового розслідування був складений висновок від 13.02.2015, відповідно до якого дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення службової дисципліни, яке виразилось у грубому порушенні Правил дорожнього руху та вимог відомчих наказів МВС, що стосуються дотримання транспортної дисципліни, та пропонується звільнити ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ на підставі п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
За наслідками проведеного службового розслідування та на підставі затвердженого висновку був виданий наказ УМВС України в Рівненській області № 300 від 13.02.2015 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», першим пунктом якого вирішено: за порушення службової дисципліни, яке виявилось у грубому порушенні Правил дорожнього руху, вимог відомчих наказів, що стосуються дисципліни та законності, у тому числі транспортної дисципліни, зокрема наказів МВС України № 81-2007 та № 155-2012, оперуповноваженого відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ України на підставі п.64 «Є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
На підставі вищевказаного наказу, враховуючи період перебування ОСОБА_1 на лікарняному, 06.03.2015 УМВС України в Рівненській області видано наказ № 72 о/с, яким звільнено ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас (з постановленням на військовий облік) за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Наведені вище обставини в повній мірі підтверджені, показами осіб, які були допитані судом в якості свідків.
Зокрема, свідок ОСОБА_19, лікар-психотерапевт КЗ Рівненського обласного центру психічного здоров'я населення, який безпосередньо 11.02.2015 о 03.35 проводив огляд ОСОБА_1, повністю підтвердив всі обставини та факти, викладені в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 123 від 11.02.2015, згідно якого ОСОБА_1 під час проведення огляду був роздратований, збуджений, агресивний, балакучий; висловлювався брутальною лайкою на адресу працівників міліції та медперсоналу, погрожував розправою, категорично відмовлявся від проведення будь-яких видів експертизи на предмет алкогольного сп'яніння; перебував у ясній свідомості, орієнтований, негативістичний, інструкцій не виконував, мова змазана; міміка жвава, кричав, озлоблений, обурений, агресивний; мав хитку ходу, грубі порушення координації; мав різкий запах алкоголю, який відчувався на відстані, хоча вживання алкоголю заперечував. Крім цього, в акті зазначено, що після проведення медичного огляду ОСОБА_1 протягом години не залишав територію медичного закладу, кричав під вікнами, бруднословив, стукав у двері та вікна, вимагав видати на руки протокол з позитивними результатами, на зауваження медперсоналу не реагував, будив хворих, намагався забрати Журнал реєстрації та протоколи.
Свідок ОСОБА_18, лікар-нейрохірург Рівненської центральної міської лікарні, який пояснив, що 11.02.2015 о 02.00, коли він перебував не чергуванні, до Рівненської центральної міської лікарні доставили водія, який постраждав в ДТП. Ним виявився позивач ОСОБА_1 В ході медичного огляду ОСОБА_1, ним останньому був поставлений діагноз: забійна рвана рана лобної ділянки, алкогольне сп'яніння, осадження колін. Від здачі крові на алкоголь відмовився. На запитання суду за якими ознаками Вами дув встановлений діагноз "алкогольне сп'яніння" свідок пояснив, що це було видно неозброєним оком навіть не лікарю-фахівцю, яким він є працюючи лікарем-нейрохірургом, наголосив, що у мазана М.Б. були наявні всі характерні та явно виражені клінічні прояви стану алкогольного сп'яніння: наявність сильного запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, неадекватність, психоемоційне збудження, порушення мови, нечітка лексика, поведінка, що не відповідає обстановці. На додаткове запитання представника позивача, що означає визначення "клінічні прояви" свідок відповів, що клінічними проявами в даному випадку є ознаки ураження головного мозку внаслідок вживання алкоголю плюс виділення запаху алкоголю з рота.
Свідок ОСОБА_17, заступник начальника Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, пояснив, що відповідно до своїх службових обов'язків зобов'язаний виїжджати на всі надзвичайні події, учасниками яких є працівники особового складу Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області. Тому, 11.02.2015 він також негайно після отримання інформації від чергового про вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 виїхав безпосередньо на місце події. Приїхавши на місце події він побачив там ОСОБА_1, з яким була його дівчина, працівників ДАІ та лікарів швидкої медичної допомоги. У ОСОБА_1 були наявні тілесні ушкодження у зв'язку з чим йому було надано першу медичну допомогу, забинтовано голову. У подальшому ОСОБА_1 для надання медичної допомоги був доставлений в Центральну міську лікарню м. Рівне, де його оглянули лікарі. Після надання медичної допомоги в Центральній міській лікарні м. Рівне ОСОБА_1 був доставлений в КЗ Рівненського обласного центру психічного здоров'я населення для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки весь час як на місці ДТП так і в подальшому він поводив себе неадекватно, дратувався, був збуджений, агресивний, висловлювався брутальною лайкою на адресу працівників міліції та медперсоналу, погрожував розправою, категорично відмовлявся від медичного освідчення на стан алкогольного сп'яніння, кричав, мав хитку ходу, порушення координації рухів та ходи, при цьому мав різкий запах алкоголю з роту.
Свідок ОСОБА_20 пояснила, що вона є дівчиною ОСОБА_1, з яким вони фактично проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою. 11.02.2015 приблизно о 23.00 год. ОСОБА_1 зателефонував їй та сказав, що він потрапив у аварію на автомобілі, який належить її батькові, ОСОБА_5 Оскільки це було не далеко від їхнього будинку, де вони проживають, вона відразу поспішила до нього. Прибувши на місце ДТП, побачила ОСОБА_1, у якого була травма голови, і пошкоджені коліна. Автомобіль також мав механічні пошкодження. На місці події вже були інші особи, працівники ДАІ, а потім під'їхали швидка медична допомога та інші працівники міліції. ОСОБА_1 перебував у збудженому стані.
Водночас, суд критично оцінює твердження свідка ОСОБА_20, що збуджений(агресивний) стан позивача пов'язаний виключно із фактом ДТП. А запах спирту який було чути на місці ДТП мав місце виключно із за розбитого бачка для рідини до склоомивача.
Крім цього, судом досліджено копію постанови старшого слідчого прокуратури Рівненської області про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015180010000987 від 11.02.2015 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в описовій частині якої міститься посилання на медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_1, де останньому встановлено діагноз: струс головного мозку з легким клінічним перебігом, забійна рана та осаднення чола. Забій, осаднення м'яких тканин передньої поверхні обох колінних суглобів. Алкогольне сп'яніння (клінічно). Також у вказаній медичній карті наявна заява ОСОБА_1 від 11.02.2015 про відмову від здачі аналізу крові на алкоголь.
В наведеній вище постанові також зафіксовані покази свідка ОСОБА_21, лікаря швидкої медичної допомоги, яка надала ОСОБА_1 першочергову медичну допомогу та ОСОБА_22, лікаря другої швидкої медичної бригади, яка викликалась на місце події. Покази обох вказаних свідків узгоджуються з копіями карт виїзду швидкої медичної допомоги №№ 1 та 13 від 11.02.2015.
Так лікар ОСОБА_23 показала, що коли вона звернулась до ОСОБА_1, щоб той сів до карети швидкої допомоги, він спочатку погодився, а потім вийшов з салону автомобіля, відмовившись від проведення огляду, вона декілька разів зверталася до вказаного хворого, щоб він сів до карети швидкої допомоги, на що той відмовлявся та лише нетривалий час сів для накладення йому пов'язки. Під час огляду потерпілому було встановлено діагноз: забійна рана лоба, ЗЧМТ, запах алкоголю з рота. Хворий відмовлявся від детального огляду та госпіталізації до лікарні, у зв'язку з чим його було залишено на місці пригоди. Також зі слів хворого він вживав алкогольні напої, про що було зроблено відмітку в карті виїзду.
Лікар ОСОБА_22 показала, що за фактом ДТП 11.02.2015 на вул. Макарова у м. Рівне, до них вже виїжджала бригада швидкої допомоги, але потерпілий в аварії від госпіталізації відмовився. Приблизно через годину надійшов повторний виклик про надання медичної допомоги. На момент їх приїзду за вказаним викликом на місці пригоди було багато людей, їй вказали на потерпілого і вона запросила його до карети швидкої медичної допомоги, де проводила його подальший огляд. Під час огляду потерпілий скаржився на біль в ділянці коліна та шум у голові, від нього відчувався запах алкоголю. Оскільки потерпілий мав рану на лобній ділянці голови та йому було діагностовано"ЗЧМТ", він дув госпіталізований до Рівненської міської центральної лікарні.
За таких обставин суд критично оцінює твердження позивача про те, що він не перебував за кермом у стані алкогольного сп'яніння, а також те, що його відмова від проходження медичного освідчення на стан сп'яніння обумовлена шоковим станом та не усвідомленням своїх дій після аварії, оскільки такі твердження спростовані письмовими доказами, зокрема висновком службового розслідування та зібраними в ході його проведення матеріалами, показаннями свідків та постановою прокуратури Рівненської області про закриття кримінального провадження від 11.02.2015.
Доводи представника позивача про те, що позивача передчасно звільнено за вчинення адміністративного правопорушення, за відсутності рішення суду у справі про зазначене правопорушення, а також щодо порушення відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, - суд оцінює критично та відхиляє з огляду на таке.
З матеріалів службового розслідування також вбачається, що позивач неодноразово попереджався керівництвом Рівненського МВ УМВС щодо недопущення порушення транспортної дисципліни, і зокрема щодо категоричної заборони керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, та ознайомлений із вимогами МВС України, що у разі встановлення такого факту до працівників безальтернативно застосовується дисциплінарне стягнення у виді звільнення з ОВС. Із зазначеними вимогами позивач ознайомлений під підпис.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби - п.2 ч.1 ст.17 КАС України.
Пункт 15 частини 1 статті 3 КАС України визначає, що під публічною службою розуміється діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Віднесення служби до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають, здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань та і функцій держави, оплачується з державних коштів.
Відповідно до роз'яснення Верховного Суду України від 23 березня 1998 р. № 1-4/83, проходження служби рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ України регулюється не Кодексом законів про працю України, а законодавством про ці органи, в тому числі Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. № 114, тобто спеціальними нормами права.
Виходячи з викладеного, вказані спірні правовідносини регулюються Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (далі - Положення 3114), Дисциплінарним статутом працівників органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, що визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ст. 25 ч. 1, 5 Закону України “Про міліцію”, працівник міліції несе за свої дії чи бездіяльність дисциплінарну відповідальність.
Пунктом 10 Положення 3114 визначено, що відповідальність осіб начальницького складу визначається законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Відповідно до п. 64 “Є” Положення 3114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) - за порушення дисципліни.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, визначено Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” (далі - Дисциплінарний статут, Статут).
Відповідно до ст. 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_5 працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна зобов'язує кожну особу начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_5, статутів і наказів начальників.
Згідно зі ст.7 Статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, в тому числі: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_5 працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Пунктом 8 ст. 12 Статуту передбачено за порушення службової дисципліни накладення на осіб рядового і начальницького складу такого дисциплінарного стягнення, як "звільнення з органів внутрішніх справ".
Порядок накладення дисциплінарних стягнень регламентується ст. 14 Статуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Згідно ч. 4 Статуту, порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.
Згідно ч. 6 ст. 14 Статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу.
Відповідно до ч. 8 ст. 14 Статуту зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
За правилами ч. 10 ст. 14 Статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Як встановлено судом, підставою для проведення службового розслідування відносно позивача стало ДТП, яке було вчинено за його участі. Згідно матеріалів службового розслідування - позивач керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Вказані обставини також підтверджуються дослідженими у справі доказами.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наказом МВС України від 16.03.2007р. № 81 "Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу" (п.3.17) встановлено, що до працівників міліції, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді.
Відповідно до п. п. 3.3, 4 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ. Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою працівника органів внутрішніх справ України, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності; бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті.
З змістом вказаних наказів позивач був ознайомлений під підпис, що підтверджується матеріалами справи та відображено в висновку, складеному за результатом проведеного службового розслідування.
Доводи сторони позивача про те, що досліджувані обставини мали місце поза службою, не спростовують складу дисциплінарного проступку, позаяк статтею 7 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Посилання, представника позивача на відсутність рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, як на підставу скасування оскаржуваного наказу, суд вважає необґрунтованим.
Так як провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача та відсутність остаточного рішення суду у зазначеній справі не виключає наявності у його діях складу дисциплінарного проступку та не позбавляє відповідача можливості накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення, оскільки матеріалами справи стверджено, що звільнення позивача зі служби за порушення службової дисципліни не пов'язане з вчиненням адміністративного правопорушення. Відтак, наявність чи відсутність рішення суду у справі про адміністративне правопорушення не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування.
Доводи представника позивача про те, що відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зокрема посилання на те, що його службове розслідування проведене у триденний, а не місячний термін, що його не повідомили про призначення службового розслідування та не ознайомили з висновком службового розслідування, а також те, що до позивача безпідставно застосований крайній захід дисциплінарного впливу у вигляду звільнення з органів внутрішніх справ - суд оцінює критично та відхиляє з огляду на таке.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України .
Відповідно до п. 6.3.5. зазначеної Інструкції, особа рядового і начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.
Дії відповідача в частині не ознайомлення позивача з висновком службового розслідування є правомірними., оскільки позивач не подавав рапорт з проханням ознайомити його із висновком службового розслідування, і сторонами ця обставина не заперечується.
В Інструкції також не має норми, яка зобов'язує відповідача в окрему процедуру повідомляти порушника про призначення службового розслідування. ОСОБА_1 в рамках службового розслідування надавав письмові пояснення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що про проведення службового розслідування йому було відомо.
Щодо строків проведення службового розслідування суд зауважує, що і Дисциплінарним статутом і Інструкцією встановлено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
Відповідно до приписів п. 8 ст.12 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ може накладатися таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
За правилами ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають бути враховані тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Відповідно до ст.ст. 13, 14 Дисциплінарного статуту, правом накладання дисциплінарних стягнень наділені тільки прямі начальники; таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються виключно начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду та присвоєння спеціального звання. Враховуючи наведені норми, суд вважає, що повноваження щодо призначення службового розслідування, оцінки результатів його проведення, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи в даному конкретному випадку, враховуючи також наявність діючих дисциплінарних стягнень, є виключними повноваженнями УМВС України в Рівненській області.
При цьому суд також враховує, що на момент звільнення у позивача було діюче дисциплінарне стягнення - зауваження, оголошене наказом УМВС України в Рівненській області від 22.12.2014 № 3659, та вважає, що при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідачем враховано суть діяння, обставини його скоєння, характеристику позивача за попередній період служби. Вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку.
В силу вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно зі статтею 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що при прийнятті спірного наказу відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, у строки та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи. Доводи позивача не свідчать про протиправність дій та рішень суб'єкта владних повноважень та не дають суду підстав для задоволення адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області Рівненського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання вчинення дій - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.