а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
12 серпня 2009 р. Справа № 2-а-3352/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого -судді Сапальової Т.В.
при секретарі Балан М.А.
за участю:
представника позивача -Федорченко Р.О.,
представника відповідача -Постернака П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Вінниці до закритого акціонерного товариства “Продпостачторг”про стягнення податкового боргу у сумі 251229,31 грн.,
до суду звернулася державна податкова інспекція у м. Вінниці (далі - позивач) з позовом до закритого акціонерного товариства “Продпостачторг”(далі - відповідач) з вищезазначеними позовними вимогами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ “Продпостачторг”як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Вінниці.
Станом на 09.07.2009 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 251229,31 грн., в т.ч. по податку на додану вартість у сумі 247219,78 грн., з яких 89646,76 грн. -основний платіж, 157331,68 грн. -фінансові санкції, 241,34 грн. -пеня, та по земельному податку у сумі 4009,53 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, а також на письмові докази у справі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі та надав через канцелярію суду відповідну заяву (вх. №12667 від 12.08.09).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Закрите акціонерне товариство “Продпостачторг”зареєстроване реєстраційною палатою Вінницької міської ради, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 09.07.1998 р. (а.с. 6).
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області № 3050 від 01.08.2000 року, закрите акціонерне товариство “Продпостачторг”включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 01553451, керівник -Зінов'єв Руслан Миколайович, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Чехова, 56 (а.с. 7).
Як платник податків відповідач взятий на облік у ДПІ у м. Вінниці.
Згідно з розрахунком ціни позову заборгованість по сплаті податку на додану вартість у відповідача виникла з 30.09.2008 року і станом на 07.07.2009 року становить 247219,78 грн. (а.с. 5).
Судом встановлено, що 22 вересня 2008 року головним державним податковим інспектором ДПІ у м. Вінниці Кудриком В.В. проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку ЗАТ “Продпостачторг”щодо своєчасності сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, про що складено акт №2338/15 від 30.09.2008 року (а.с. 23,24). Відповідно до висновків вказаного акту перевірки відповідачем порушено граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у відповідних податкових деклараціях та донараховану суму ПДВ згідно з актом №1933/23-50 від 31.10.2007 р., на загальну суму 338476,22 грн.
Дослідивши подані позивачем документи, суд встановив, що заявлена до стягнення сума боргу зі сплати податку на додану вартість становить 247219,78 грн., в т.ч.: 89646,76 грн. -основний платіж по податку на додану вартість, який підтверджується відповідними податковими деклараціями за серпень, жовтень 2008 р., (а.с. 25-26, 28-29); 157331,68 грн. -штрафні (фінансові) санкції, які підтверджуються податковими повідомленнями-рішеннями про застосування штрафних санкцій №0009641530/0 від 09.10.2008 р. на суму 1470,46 грн. (а.с. 20), №0009661530/0 від 09.10.2008 р. на суму 4016,40 грн. (а.с. 21) та №0009651530/0 від 09.10.2008 р. на суму 151844,82 грн. (а.с. 22), та 241,34 грн. -пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Згідно з розрахунком ціни позову заборгованість по сплаті земельного податку у відповідача виникла з 02.03.2009 року і станом на 07.07.2009 року становить 4009,53 грн. (а.с. 5).
Судом встановлено, що заявлена до стягнення сума боргу зі сплати земельного податку у розмірі 4009,53 грн. підтверджується належними доказами, а саме: податковим розрахунком земельного податку №301184 від 30.01.2009 р. (а.с. 17).
Доказів погашення податкового боргу відповідачем не надано.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, пояснень учасників процесу та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” до загальнодержавних (обов'язкових платежів) належить податок на додану вартість. Сума даного податку в повному обсязі зараховується до державного бюджету.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про податок на додану вартість”відповідач є платником податку на додану вартість.
Пунктом 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону України встановлено порядок визначення сум податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України та строки проведення розрахунків.
Згідно з п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість”платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 10.4 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість”контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю”№ 2535-ХІІ від 03.07.1992 року (зі змінами та доповненнями) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Згідно до ст. 15 Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про плату за землю”платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно зі ст. 17 “Про плату за землю”податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Статтею 26 Закону України “Про плату за землю”встановлено, що за порушення Закону України “Про плату за землю”платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України, а статтею 27 вказаного Закону передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно погасити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Згідно до п. 16.4.1. п. 16.1 ст. 16 цього Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Частиною 1 статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Згідно з п. 3.1.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Крім того, заявлена за позовом сума підтверджується належними доказами, податковий борг є узгодженим, а його розмір відповідачем не оспорюється.
Оцінюючи визнання відповідачем позову в повному обсязі заявленої суми, суд бере до уваги наступне.
Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, перевіривши повноваження представника відповідача, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахування встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 94, 112, 136, 158-163, 186, 254 КАС України, суд
позов державної податкової інспекції у м. Вінниці до закритого акціонерного товариства “Продпостачторг”про стягнення податкового боргу у сумі 251229,31 грн. задовольнити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства “Продпостачторг”(м. Вінниця, вул. Чехова, 56, код 01553451, р/р №260033021172, №260043011172, №260473021172, №260603011172 у Вінницькій філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 302559) 251229,31 грн. (двісті п'ятдесят одну тисячу двісті двадцять дев'ять гривень 31 коп.) в рахунок погашення податкового боргу.
Відшкодування судових витрат віднести на рахунок держави.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 17.08.09
Суддя/підпис/ Сапальова Тетяна Валентинівна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: