а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
14 серпня 2009 р. Справа № 2-а-3610/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді: Дончика В.В.,
при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,
за участю: представників ДПІ у Тульчинському районі - Клапай К.В., Проняєва В.В., представників ТОВ "Шпиківський деревообробний завод" - Берещука В.О., Якимчук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням начальника Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпиківський деревообробний завод"
13 серпня 2009 року начальник ДПІ у Тульчинському районі звернулась всуд з поданням про продовження умовного адміністративного арешту активів платника податків ТОВ “Шпиківський деревообробний завод”.
Зазначали, що згідно національного плану планових виїзних документальних перевірок на III квартал 2009 року, на підставі направлення №288 від 23.07.2009 року було розпочато виїзну планову документальну перевірку TOB “Шпиківський деревообробний завод”. В зв'язку зі спірними питаннями, що виникли в ході перевірки та потребували вирішення до її завершення, відповідно до статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”було видано наказ №156 від 06.08.2009 року “Про продовження планової виїзної документальної перевірки TOB “Шпиківський деревообробний завод”на 5 робочих днів з 06.2009 року по 12.08.2009 року включно. Направлення №304 від 06.08.2009 року було вручено головному бухгалтеру TOB “Шпиківський деревообробний завод”Гуслякову С.Д. під розпис.
Проте, в супереч нормам закону, 07.08.2009 року посадова особа - виконавчий директор TOB “Шпиківський деревообробний завод”Заболотний В.П. не допустив працівників податкової інспекції до проведення планової виїзної документальної перевірки, про що складено акт про недопуск посадових осіб до проведення планової виїзної перевірки № 79 від 07.08.2009 року.
В зв'язку з чим, 11.08.2009 року о 10 год.35 хв. Начальником ДПІ у Тульчинському районі прийнято рішення № 3 про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків TOB “Шпиківський деревообробний завод”.
Посилаючись на те, що звільнення з-під адміністративного арешту активів призведе до їх зникнення або знищення, активи підприємства можуть бути реалізовані, що призведе до втрат надходжень до бюджету, керуючись п.п. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, начальник ДПІ у Тульчинському районі просила продовжити умовний адміністративний арешт активів TOB “Шпиківський деревообробний завод”, в тому числі рахунки підприємства на строк до 4382 (чотири тисячі триста вісімдесят дві) години.
В судовому засіданні представники ДПІ у Тульчинському районі підтримали заявлене подання та просили продовжити умовний адміністративний арешт активів платника податків, без урахування розрахункових рахунків товариства.
Представники ТОВ “Шпиківський деревообробний завод”в судовому засіданні проти задоволення подання заперечували та зазначали, що з 23 липня по 5 серпня 2009 року працівниками податкового органу було здійснено планову документальну перевірку про, що у керівництва товариства заперечень не було. Проте з незрозумілих причин, 6 серпня 2009 року, після закінчення термінів проведення перевірки працівники податкової інспекції знову прибули на перевірку. На думку представників ТОВ “Шпиківський деревообробний завод”підстав для продовження перевірки не існувало. Крім того наказ про продовження планової перевірки був виданий вже після сплину терміну проведення основної перевірки, в той час, як прийняття такого наказу необхідно оформляти в ході проведення перевірки.
Вислухавши пояснення сторін на обґрунтування та заперечення подання, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до направлення № 288 від 23 липня 2009 року ДПІ у Тульчинському районі з 23.07.-5.08.2009 року проведена планова документальна перевірка ТОВ “Шпиківський деревообробний завод”(а.с. 6).
Наказом начальника ДПІ у Тульчинському районі № 156 від 6.08.2009 року продовжено проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ “Шпиківський деревообробний завод”на 5 робочих днів з 6.08.2009 року по 12.08.2009 року, включно, на підставі якого було виписане направлення на перевірку № 304 від 6.08.2009 року. Дане направлення 6.08.2009 року було вручено головному бухгалтеру товариства Гуслякову С.Д., про, що свідчить підпис останнього на направлені (а.с. 7-8).
7.08.2009 року, виконавчий директор ТОВ “Шпиківський деревообробний завод”Заболотний В.П. не допустив посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, від дачі пояснень про причини не допуску до перевірки відмовився, про, що складено відповідний акт (а.с. 9).
Начальником ДПІ у Тульчинському районі, за наслідками розгляду матеріалів подання ВПМ ДПІ у Тульчинському районі, прийнято рішення № 3 від 11.08.2009 року, на підставі підпункту 9.3.1 статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, застосовано умовний адміністративний арешт активів платника податків ТОВ “Шпиківський деревообробний завод”. Час прийняття рішення 10 год. 35 хв.
Відмовляючи у задоволенні подання суд виходив з наступного.
Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі -Закон), визначено, що адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Підпунктом “г”підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону, передбачено, що арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.
За правилами встановленими підпунктом 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону, визначено, що арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником).
Крім того, частиною 2 цього підпункту зазначено, що керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
З огляду на норми даної частини компетенцією суду є продовженням строку адміністративного арешту, а не його встановлення чи поновлення тобто судом може бути прийняте рішення за результатами розгляду відповідного подання керівника податкового органу до закінчення строку адміністративного арешту.
Оскільки рішення начальника ДПІ у Тульчинському районі № 3 від 11.08.2009 року про застосування адміністративного арешту активів платника податків не містить терміну застосування такого арешту, дана обставина унеможливлює встановлення своєчасності звернення податкового органу в суд до закінчення строку адміністративного арешту та визначення часу закінчення арешту активів.
Визначаючи в поданні строк на який слід продовжити умовний адміністративний арешт активів 4382 години, представники ДПІ у Тульчинському районі зазначали, що даний час необхідний для завершення оформлення результатів перевірки, в разі виявлення порушень прийняття відповідного рішення та його виконання.
Разом з тим, суд звертає увагу, що адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом саме забезпечення можливості погашення податкового боргу, а не санкцією за не допуск посадових осіб до проведення перевірки.
Проте, як було зазначено в судовому засіданні представниками ДПІ у Тульчинському районі на момент прийняття рішення про застосування адміністративного арешту активів та на момент розгляду справи в суді у ТОВ “Шпиківський деревообробний завод”відсутня заборгованість зі сплати податків.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання не підлягає до задоволення.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до статті 86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись статтями 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Керуючись статтями 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні подання начальника Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпиківський деревообробний завод", застосованого відповідно до рішення Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області № 3 від 11.08.2009 року, - відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 19.08.09
Суддя/підпис/Дончик Віталій Володимирович