"24" січня 2014 р.Справа № 921/994/13-г/10
Господарський суд Тернопільської області
У складі судді Півторака М.Є.
За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.
Розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ПАТ КБ "Надра" в особі Відділення ПАТ КБ Тернопільське РУ м. Тернопіль, вул. Замкова, 6 у справі:
Кредитора 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
кредитора 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2
до боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3
про визнання кредитором
За участю представників:
Кредитора: ОСОБА_4 - представника, довіреність № 13-11-6588 від 24.05.2013 року; Боржника: Крамар Л.І.- ліквідатора; постанова господарського суду від 01.11.2013 року; свідоцтво серії АГ №580408 видане 30.07.2013р.
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Суть справи До господарського суду Тернопільської області звернулося з заявою № 14/5/19-4149 від 16.12.2013 року (вх. № 21019) Публічне акціонерне товариство КБ "Надра" в особі Відділення ПАТ КБ Тернопільське РУ про визнання конкурсним кредитором з грошовими вимогами заставного кредитора відносно Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3. Кременець в сумі 161 625,51 дол. США, що еквівалентно 1 291 872,70 грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на дію Договору кредитної лінії № 148/2007-МКК, іпотечний договір від 30 листопада 2007 року; рішення Кременецького районного суду по справі № 2-219/2010 від 07.05.2010 року; виконавчий лист № 2-219/2010 від 07 червня 2010 року, інші документи, що знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду від 23 грудня 2013 року призначено судове засідання для розгляду заяви о 10 год. 15 хвилин 10 січня 2013 року.
Представник боржника у судове засідання 10.01.2014 року прибув та надав суду письмовий відзив (вх. № 21557 від 30.12.2013 року).
Представник кредитора у судовому засіданні 10.01.2013 року та 24.01.2014 року підтримав заявлені вимоги повністю.
В порядку статті 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 11 годин 30 хвилин 24 січня 2014 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора та боржника, суд встановив наступне:
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає визначення кредитора як юридичну або фізичну особу, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; {Абзац шостий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N na025697-98 (na024697-98 від 07.03.2002; в редакції Закону N v1091563-03 (3-222/556) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року; із змінами, внесеними згідно із Законами N 11/4-18/14289-ЕП (v4289342-05) від 17.11.2005, N v0212737-11 (n0386500-11) від 22.09.2011}.
Посилаючись у поданій до суду заяві на вимоги статті 14 Закону про банкрутство, заявник таким чином вказує, що заявлені вимоги є за своєю суттю конкурсними вимогами.
Постановою господарського суду від 01.11.2013 року боржника: Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - визнано банкрутом ; відкрито ліквідаційну процедуру банкрута; призначено ліквідатором Крамар Людмилу Іванівну АДРЕСА_4, Свідоцтво на право провадження діяльності арбітражного керуючого № 1629 виданого Міністерством юстиції України 30.07. 2013 року та покладено на ліквідатора Крамар Л.І. обов'язки, передбачені статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 1 статті 92 Закону України про банкрутство встановлено, що господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону (офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців (п. 8 статті 91 Закону). За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.
15 листопада 2013 року в газеті "Голос України" м. Київ № 215 (5715) було опубліковано оголошення про визнання ФОП ОСОБА_3 банкрутом; відкриття ліквідаційної процедури та встановлено строк прийняття заяв кредиторів до боржника - протягом двох місяців з дня опублікування оголошення (тобто до 15 січня 2014 року).
Заявник: ПАТ КБ "Надра" в особі Відділення ПАТ КБ Тернопільське РУ м. Тернопіль звернувся до суду з заявою 19 грудня 2013 року (вх. № 21019), про що свідчить відмітка канцелярії суду, тобто в межах двохмісячного строку.
З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2007 року між кредитором та боржником було укладено Договір кредитної лінії № 148/2007-МКК, на виконання якого кредитором надано боржнику кредитні кошти в сумі 80000.00 дол. США; кредит надавався зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами з розрахунку 14,4% річних, строком користування по 30 листопада 2014 року.
Згідно пункту 5.1.2. кредитного договору Боржник зобов'язувався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом. У випадках, передбачених договором також сплачувати неустойку та відшкодувати завдані Банку збитки.
З метою забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору між сторонами 30 листопада 2007 року було укладено іпотечний договір , згідно умов якого ФОП ОСОБА_3 передав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, реєстраційний номер 7600623, зазначений в плані під літ. "А"житловою площею 66,8 кв. м. загальною площею 183,9 кв. м., цегляний хлів - "Б", туалет "б", що належать Іпотекодавцю на підставі договору дарування, посвідченого Бурлак О.М. приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу 13.10.2004 року за № 3272, зареєстрованого Кременецьким районним бюро технічної інвентаризації 03.11.2004 року; згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу: 5294352, номер запису: 4389 в книзі: 22.
07 травня 2010 року Кременецьким районним судом Тернопільської області прийнято рішення по справі № 2-219/2010 за позовом ВАТ КБ "Надра" в особі Тернопільського регіонального управління, яким позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 94 526,10 дол. США, що еквівалентно 755 310,80 грн. та судові витрати: державне мито в сумі 1 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. Рішення суду набрало законної сили.
07 червня 2010 року Кременецьким районним судом видано виконавчий лист № 2-219/2010 про примусове виконання рішення суду.
Отже, боржником умови Договору кредитної лінії № 148/2007-МКК від 30.11.2007 року не виконувалися, у зв'язку з чим виникла заборгованість по поверненні основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами. Станом на 01.11.2013 року його заборгованість перед кредитором по Кредитному договору становить 161 625,51 дол. США, що еквівалентно 1 291 872,70 грн.
Згідно частини 2 пункту 2 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" забезпечені кредитори зобов'язані подавати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Частиною другою пункту 8 статті 23 визначено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника , а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Отже, вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, які за своїми ознаками (моментом виникнення) також можуть відноситися до вимог конкурсних кредиторів, вносяться окремо до реєстру вимог кредиторів незалежно від подання ними заяв із вимогами та на будь-якій стадії процедури банкрутства. Тобто, навіть після спливу встановленого Законом строку звернення із заявою про визнання кредиторами до боржника.
Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 24 листопада 2009 року № 4202-31/127.
Відповідно дог частини 1 статті 31 Закону у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою, а в четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів , які не забезпечені заставою, у тому числі вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.
Затверджуючи реєстр вимог кредиторів та зазначаючи в ньому відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав, суду належить встановити фактичну наявність майна (майнових прав), якими забезпечується задоволення заставних грошових вимог. А у випадку встановлення фактичної відсутності заставного майна (майнових прав) або припинення (погашення) зобов'язань, забезпечених заставою майна боржника, такі вимоги конкурсних кредиторів до боржника не можуть включатися до реєстру вимог кредиторів у першу чергу.
Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові № Б8/086-10 від 17 січня 2012 року.
Станом на 01.11.2013 року його заборгованість перед кредитором по Кредитному договору становить 161 625,51 дол. США, що еквівалентно 1 291 872,70 грн., що включає в себе:
- заборгованість по тілу кредиту: 67426,45 дол. США, що еквівалентно 538 939,61 грн.;
- заборгованість по непогашених відсотках: 74996,54 дол. США, що еквівалентно 599 447,34 грн.;
- пеня за порушення строків погашення процентів та кредиту: 13 393,37 дол. США, що еквівалентно 107 053,21 грн.;
- штраф за порушення термінів повернення кредиту: 5 809,15 дол. США, що еквівалентно 46 432,54 грн.
З огляду на наведене, заявлені вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та документально підтверджені.
На підставі наведеного та керуючись статтями 43, 86 Господарського процесуального Кодексу України, ст.ст.14, 23, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд,-
1.Визнати вимоги Публічного акціонерного товариства КБ "Надра" в особі Відділення ПАТ КБ "Надра" Тернопільське РУ м. Тернопіль, вул. Замкова, 6 в на суму 161 625,51 дол. США, що еквівалентно 1 291 872,70 грн., як такі, що забезпечені заставою.
2.Зобов'язати ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3 Крамар Людмилу Іванівну АДРЕСА_4 внести вимоги Публічного акціонерного товариства КБ "Надра", в особі Тернопільського регіонального управління, м. Тернопіль, вул. Замкова, 6 в сумі 161 625,51 дол. США, що еквівалентно 1 291 872,70 грн. до реєстру вимог кредиторів окремо, а також внести відомості про заставне майно боржника, яке є предметом застави.
3.Ухвалу направити сторонам по справі та ліквідатору банкрута.
Суддя М.Є. Півторак