ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.06.2015Справа № 910/26303/14
За скаргою Антимонопольного комітету України
на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві
про визнання неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві по поверненню стягувачу наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2015 р. у справі № 910/26303/14
за позовом Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс»
про стягнення 40 000, 00 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Харченко С.В.;
від відповідача: не з'явились;
від Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві: Корольов М.А.
Антимонопольний комітет України (далі-позивач або Комітет) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс» (далі-відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 20 000, 00 грн. та пені у сумі 20 000, 00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2015 р. у справі № 910/26303/14 позовні вимоги Антимонопольного комітету України задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс» (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 47, ідентифікаційний код - 30518388) до загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 (символ звітності 106), отримувач: УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, МФО 820019, рахунок 31118106700010, штраф у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. та пеню у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс» (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 47, ідентифікаційний код - 30518388) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
30.01.2015 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2015 р. видано накази.
07.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва Антимонопольний комітет України подав скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, у якій скаржник просить визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві по поверненню Комітету наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2015 р. у справі № 910/26303/14.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2015 р. розгляд скарги призначено на 25.05.2015 р., за участю представників сторін, зокрема зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві надати суду письмові обґрунтовані пояснення з приводу викладених у скарзі обставин та належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 46520517.
У судовому засіданні 25.05.2015 р. представник Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві надав письмові заперечення, в яких зазначає, що згідно постанови про повернення виконавчого документа від 09.04.2015 р. стягувачу роз'яснено порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання та встановлено строк згідно Закону України «Про виконавче провадження» до 09.04.2016 р., тобто протягом одного року з моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа, однак станом на 25.05.2015 р. до відділу наказ суду повторно не пред'являвся.
Розгляд скарги відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У даному судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу.
Представник Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві заперечував проти задоволення скарги та у судовому засіданні надав додаткові документи по виконавчому провадженню.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 р. № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої системи юстиції» вирішено ліквідувати Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції України завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Встановлено, що Міністерство юстиції України є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
Тож, обґрунтовуючи подану скаргу, стягувач (скаржник) зазначає, що державним виконавцем не здійснено виходу за місцезнаходженням (юридичною адресою) боржника для виявлення майна на яке можливо звернути стягнення, а тому безпідставно повернуто виконавчий документ скаржнику.
Отже, розглянувши скаргу Антимонопольного комітету України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини";
10) рішення (постанови) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
11) рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
13.02.2015 р. Антимонопольний комітет України звернувся до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2015 р. № 300-29/09-1147, в якій просив відкрити виконавче провадження, вжити відповідних заходів щодо виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2015 р. у справі № 910/26303/14 та здійснити всі можливі заходи з розшуку рахунків, коштів та майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс».
16.02.2015 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві - Штойкою Л.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46520517 на виконання наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2015 р. у справі № 910/26303/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави штрафу у розмірі 40 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
12.03.2015 р державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві - Корольовим М.А. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, в якій приєднано виконавче провадження № 46520517 з примусового виконання наказу № 910/26303/14 від 30.01.2015 р. до зведеного виконавчого провадження № 46860860, яке перебуває у Відділі державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.
12.03.2015 р. на примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2015 р. № 910/26303/14 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві - Корольовим М.А. було винесено постанову про арешт коштів боржника № 46860860.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Так, 09.04.2015 р. державним виконавцем Корольовим М.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа № ВП 46520517, в якій встановлено, що вжитими державним виконавцем заходами розшукати майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявилось можливим. В ході проведення виконавчих дій встановлено: згідно повідомлення ДПС України боржник має розрахункові рахунки відкриті в банківських установах, на які державним виконавцем накладено арешти. Згідно повідомлень банківських установ кошти на рахунках боржника відсутні, платіжні вимоги повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів. Нові рахунки боржником не відкривались. Згідно акту державного виконавця за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13-а, кв.100, боржника та майна, на яке можливе звернути стягнення не розшукано. Згідно даних УДАІ м. Києва за боржником транспортних засобів не зареєстровано. Згідно відповіді Державної реєстраційної служби України нерухоме майно за боржником на праві власності не зареєстровано. У зв'язку з чим, виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу з правом його повторного пред'явлення до виконання у встановлений законом строк.
Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
Як вбачається з постанови про повернення виконавчого документа від 09.04.2015 р. № ВП 46520517 державний виконавець здійснив вихід за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13-а, кв. 100.
Разом з тим, відповідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс» знаходится за адресою 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 47, в графі «відомості про юридичну особу» вказано: «підтверджено».
Таким чином, державним виконавцем здійснено вихід за іншою адресою, а не за місцезнаходженням боржника, що виключило можливість виявити майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-Транс», на яке можливо звернути стягнення.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну (п. 3. ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").
Крім того, 19.06.2015 р. начальником відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві - Костенко Л.І. винесено постанову про проведення перевірки виконавчого провадження, якою визнано дії державного виконавця відділу Корольова М.А. при здійсненні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 46860860 про стягнення з ТОВ «Аксепт-транс» такими, що вчинені з порушенням вимог п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки при прийнятті рішення про повернення виконавчого документу державним виконавцем не перевірено відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо фактичного місцезнаходження боржника, згідно відомостей якого боржник знаходиться за адресою: 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 47.
Так, відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З урахуванням наведеного, суд вважає скаргу Антимонопольного комітету України на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві по поверненню стягувачу наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2015 р. у справі № 910/26303/14 - обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, ?
1. Скаргу Антимонопольного комітету України на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві - задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві по поверненню Антимонопольному комітету України наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2015 р. у справі № 910/26303/14.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Бондарчук В.В.