Рішення від 17.06.2015 по справі 910/9243/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015Справа №910/9243/15

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», Вінницька обл., с.Зозулинці, ЄДРПОУ 03733559

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, ЄДРПОУ 09807856

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 23 780 891,20 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Удод В.А. - по дов.

від відповідача: Коваленко О.О. - по дов.

Згідно з приписами ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях 03.06.2015р. та 17.06.2015р. оголошувались перерви.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», Вінницька обл., с.Зозулинці звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ про зобов'язання здійснити переказ 20 470 000 грн., які обліковуються на депозитному рахунку №2610317257301, на поточний рахунок №26004117257301 та з поточного рахунку на поточні рахунки контрагентів згідно платіжних доручень №51 від 20.03.2015р., №52 від 20.03.2015р., №53 від 20.03.2015р., №54 від 20.03.2015р., №55 від 20.03.2015р. та №56 від 20.03.2015р. та стягнення пені в розмірі 624 000 грн.

06.05.2015р. до господарського суду м.Києва надійшла заява №5/06-3 від 06.05.2015р. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» про збільшення позовних вимог, в якій позивачем заявлено позовні вимоги про зобов'язання здійснити переказ 129 000 грн., які обліковуються на вкладному рахунку №26001172573001, на поточний рахунок №26004117257301 та з поточного рахунку на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» в Акціонерному товаристві «Райффайзекн банк Аваль» згідно платіжного доручення №57 від 05.05.2015р. та стягнення за нездійснення Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» переказу платіжних доручень №51 від 20.03.2015р., №52 від 20.03.2015р., №53 від 20.03.2015р., №54 від 20.03.2015р., №55 від 20.03.2015р. та №56 від 20.03.2015р. у період з 20.03.2015р. по 30.04.2015р. пені в сумі 1 083 432 грн., разом з 624 000 грн. пені за нездійснення переказу платіжного доручення №50 у період з 22.05.2015р. по 20.03.2015р., що загалом становить 1 707 432 грн.

13.05.2015р. позивачем подано заяву №5/08 від 08.05.2015р. про уточнення позовних вимог, заявлених в позовній заяві від 24.03.2015р. та заяві про збільшення позовних вимог від 06.05.2015р., згідно якої Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» заявлено позовні вимоги про:

- визнання незаконними дій Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» щодо виконання внутрішньої банківської проводки зі здійснення 16.12.2014р. переказу 10 000 000 грн. з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на депозитний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №2610317257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» із посиланням на додаткову угоду №1653-38 від 16.12.2014р., якої не існує взагалі;

- визнання незаконною бездіяльності Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» стосовно невиконання внутрішніх банківських проводок щодо нездійснення переказу 20 470 000 грн., які обліковуються на депозитному рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №2610317257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на поточний рахунок у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», нездійснення переказу 129 000 грн., які обліковуються на вкладному рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26001172573001 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на поточний рахунок №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» та нездійснення переказу коштів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» згідно до платіжного доручення №50 від 22.02.2015р., платіжних доручень №№51, 52, 53, 54, 55, 56 від 20.03.2015р. та платіжного доручення №57 від 05.05.2015р.;

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити внутрішній переказ 20 470 000 грн., які обліковуються на депозитному рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №2610317257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»;

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити внутрішній банківський переказ 129 000 грн., які обліковуються на вкладному рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26001172573001 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»;

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №51 від 20.03.2015р. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-сервіс» 9 800 000 грн. за посівну та почвообробітну техніку згідно договору №112 від 10.03.2015р., в тому числі ПДВ - 1633333,33 грн.;

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №52 від 20.03.2015р. на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Корпорація «Літа» 5 210 000 грн. за технологічне обладнання згідно договору №38 від 11.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 868 333,33 грн.;

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №53 від 20.03.2015р. на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «НВКП «Літа» 8 000 000 грн. за корпоративні права згідно договору №17/к від 11.03.2015р., без ПДВ;

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №54 від 20.03.2015р. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакс» 620 000 грн. за семена згідно рахунку №3/13-1 від 13.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 103333,33 грн.;

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №55 від 20.03.2015р. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакс» 440 000 грн. за мін.добриво згідно рахунку №3/13-2 від 13.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 73333,33 грн.;

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №56 від 20.03.2015р. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко груп» 1 726 000 грн. за ГСМ згідно рахунку №344 від 13.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 287 666,67 грн.

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №57 від 05.05.2015р. на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» 92 000 грн. за переміщення коштів на поточний рахунок в Акціонерному товаристві «Райффайзен банк Аваль» без ПДВ.

- стягнення пені в сумі 1 707 432 грн.

02.06.2015р. до господарського суду м.Києва надійшла заява №6/02-Ут від 02.06.2015р. про уточнення позовних вимог, заявлених в позовній заяві від 24.03.2015р. та заяві про збільшення позовних вимог від 06.05.2015р., в якій позивачем заявлено позовні вимоги про:

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити внутрішній банківський переказ 129 000 грн., які обліковуються на вкладному рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26001172573001 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»;

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №52 від 20.03.2015р. на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Корпорація «Літа» 5 210 000 грн. за технологічне обладнання згідно договору №38 від 11.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 868 333,33 грн.;

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №53 від 20.03.2015р. на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «НВКП «Літа» 8 000 000 грн. за корпоративні права згідно договору №17/к від 11.03.2015р., без ПДВ;

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №54 від 20.03.2015р. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакс» 620 000 грн. за семена згідно рахунку №3/13-1 від 13.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 103333,33 грн.;

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №55 від 20.03.2015р. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакс» 440 000 грн. за мін.добриво згідно рахунку №3/13-2 від 13.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 73333,33 грн.;

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №56 від 20.03.2015р. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко груп» 1 726 000 грн. за ГСМ згідно рахунку №344 від 13.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 287 666,67 грн.

- стягнення з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до платіжного доручення №57 від 05.05.2015р. на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» 92 000 грн. за переміщення коштів на поточний рахунок в Акціонерному товаристві «Райффайзен банк Аваль» без ПДВ.

- стягнення пені в сумі 2 791 255,68 грн.

У клопотанні №6/02-Кл від 02.06.2015р. заявник відмовився від позовних вимог, заявлених в позовній заяві від 24.03.2015р. з урахуванням заяви №5/08 від 08.05.2015р. про уточнення позовних вимог.

11.06.2015р. до господарського суду надійшла заява №6/10-1 від 10.06.2015р. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» про уточнення позовних вимог, в якій позивачем заявлено позовні вимоги про:

- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» шляхом здійснення внутрішнього переказу 20 470 000 грн., які обліковуються на депозитному рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №2610317257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»;

- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» шляхом здійснення внутрішнього переказу 129 000 грн., які обліковуються на вкладному рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26001172573001 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»;

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити банківський переказ платіжного доручення №51 від 20.03.2015р. шляхом перерахування з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-сервіс» 9 800 000 грн. за посівну та почвообробітну техніку згідно договору №112 від 10.03.2015р., в тому числі ПДВ - 1633333,33 грн.;

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити банківський переказ платіжного доручення №52 від 20.03.2015р. шляхом перерахування з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Корпорація «Літа» 5 210 000 грн. за технологічне обладнання згідно договору №38 від 11.03.2015р., в тому числі, ПОД - 868 333,33 грн.;

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити банківський переказ платіжного доручення №53 від 20.03.2015р. шляхом перерахування з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «НВКП «Літа» 8 000 000 грн. за корпоративні права згідно договору №17/к від 11.03.2015р., без ПДВ;

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити банківський переказ платіжного доручення №54 від 20.03.2015р. шляхом перерахування з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакс» 620 000 грн. за семена згідно рахунку №3/13-1 від 13.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 103333,33 грн.;

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити банківський переказ платіжного доручення №55 від 20.03.2015р. шляхом перерахування з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакс» 440 000 грн. за мін.добриво згідно рахунку №3/13-2 від 13.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 73333,33 грн.;

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити банківський переказ платіжного доручення №56 від 20.03.2015р. шляхом перерахування з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелко груп» 1 726 000 грн. за ГСМ згідно рахунку №344 від 13.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 287 666,67 грн.

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити банківський переказ платіжного доручення №57 від 05.05.2015р. шляхом перерахування з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» 92 000 грн. за переміщення коштів на поточний рахунок в Акціонерному товаристві «Райффайзен банк Аваль» без ПДВ.

- стягнення пені в сумі 2 995 873,44 грн.

17.06.2015р. від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» надійшла заява №6/17 від 17.06.2015р. про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій позивачем заявлено позовні вимоги про:

- стягнення пені в сумі 3 310 891,20 грн. шляхом здійснення банківського переказу з кореспондентського рахунку Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» №32001170801 в Головному управлінні Національного банку України по м.Києву та області на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26006189354 в Акціонерному товаристві «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805 без ПДВ.

З приводу означених вище численних заяв позивача господарський суд зауважує наступне.

За приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Одночасно, відповідно до п.3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Наразі, як вказувалось вище, у позовній заяві позивачем було заявлено позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити переказ 20 470 000 грн., які обліковуються на депозитному рахунку №2610317257301, на поточний рахунок №26004117257301 та з поточного рахунку на поточні рахунки контрагентів згідно платіжних доручень №51 від 20.03.2015р., №52 від 20.03.2015р., №53 від 20.03.2015р., №54 від 20.03.2015р., №55 від 20.03.2015р. та №56 від 20.03.2015р. та стягнення пені в розмірі 624 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на порушення Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» умов договору №1653 від 17.10.2013р. в частині повернення депозитних грошових коштів у строк, визначений правочином. Одночасно, позовні вимоги про виконання платіжних доручень та стягнення пені обґрунтовано неналежним виконанням Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» своїх обов'язків за договором №34199 від 05.11.2013р. на розрахункове-касове обслуговування.

Одночасно, заявлені Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» шляхом здійснення внутрішнього переказу 129 000 грн., які обліковуються на вкладному рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26001172573001 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», є новою позовною вимогою, яка фактично обґрунтована зовсім іншою підставою, а саме порушенням банком умов договору №1756 від 20.03.2014р. банківського вкладу на вимогу поточний, який підставою первісних позовних вимог позивачем визначений не був а вимоги, за яким позивач в прохальній частині позовної заяви не заявляв.

Тобто, з огляду на приписи чинного господарського процесуального законодавства, слід зазначити, що заявником фактично заявлено нову позовну вимогу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» шляхом здійснення внутрішнього переказу 129 000 грн., які обліковуються на вкладному рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26001172573001 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», що не відповідає наведеним вище приписам Господарського процесуального кодексу України та положенням Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

При цьому, суд зауважує, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» не позбавлено права та можливості звернутись до суду з окремим позовом, в якому останнім буде заявлено наведені вище позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за договором №1756 від 20.03.2014р. банківського вкладу на вимогу поточний.

Суд зауважує, що заяви позивача про збільшення заявленого до стягнення розміру пені в повному обсязі відповідають вимогам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, отже, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення пені в сумі 3 310 891,20 грн.

Одночасно, щодо зазначення позивачем про те, що при розрахунку пені заявником фактично було заявлено і позовні вимоги про стягнення 3% річних на підставі ст.625 Цивільного кодексу України господарський суд до уваги не приймає, оскільки фактично у прохальній частині позовної заяви та заяв про зміну позовних вимог про стягнення наведених нарахувань позивачем не заявлялось.

При цьому, суд зауважує, що у відповідності до приписів ст.54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Згідно зі ст.84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина рішення повинна містити висновок по кожній з заявлених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що заявником було заявлено вимоги лише про стягнення пені, у господарського суду відсутні підстави для розгляду питання щодо стягнення з відповідача грошових коштів на підставі ст.625 Цивільного кодексу України. При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений права та можливості звернутись до суду з окремим позовом про стягнення з відповідача 3% річних за порушення останнім своїх грошових зобов'язань.

Крім того, правова оцінка щодо перерахування Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» на депозитний рахунок грошових коштів в сумі 10 000 000 грн. на підставі додаткової угоди №1653 від 16.12.2014р. судом у межах справи 910/9243/15 не надається, з огляду на те, що остання не належить до предмету спору у справі та обґрунтована зовсім іншими підставами, ніж розглядувані позовні вимоги. До того ж, у даному випадку, заявник також не позбавлений права із наведеними вимогами звернутись до суду з окремим позовом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом розглядаються наступні позовні вимоги:

зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити банківський переказ платіжного доручення №51 від 20.03.2015р. шляхом перерахування з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-сервіс» 9 800 000 грн. за посівну та почвообробітну техніку згідно договору №112 від 10.03.2015р., в тому числі ПДВ - 1633333,33 грн.;

Наразі, господарський суд зауважує, що статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За висновками суду, численні заяви позивача про збільшення та зміну позовних вимог №5/06-3 від 06.05.2015р., №5/08 від 08.05.2015р., №6/02Ут від 02.06.2015р., №6/10-1 від 10.06.2015р. та №6/17 від 17.06.2015р. фактично вказують на зловживання позивачем своїми процесуальними правами та могли призвести до порушення прав відповідача, в тому числі, на надання відзиву.

З наявних в матеріалах справи документів, а саме фіскальних чеків №6756 від 05.05.2015р., №7348 від 02.06.2015р., №8218 від 11.06.2015р. вбачається, що наведені вище заяви було направлено відповідачу за один день до призначеної судом дати судового засідання, що з огляду на правила поштового обігу виключало можливість відповідача їх отримати, а отже, і висловити свою правову позиції з приводу наведених в заявах вимог в день судового засідання. Доказів направлення відповідачу заяви №5/08 від 08.05.2015р. Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» взагалі не надано до матеріалів справи.

Одночасно, заяву №6/17 від 17.06.2015р. про уточнення та збільшення позовних вимог було направлена на адресу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 17.06.2015р. о 12 годині 38 хвилин, що підтверджується фіскальним чеком №0646, тоді яку у судовому засіданні 03.06.2015р. було оголошено перерву до 17.06.2015р. до 14 години.

За змістом п.3 Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - це час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення.

Відповідно до розділу II Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають для місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Тобто, з огляду на нормативні строки поштових пересилань, суд зазначає, що фактичне направлення позивачем заяви про збільшення та уточнення позовних вимог безпосередньо у день судового засідання за півтори години до його початку свідчить про те, що заявником порушуються права відповідача на надання відзиву з урахуванням остаточних позовних вимог.

З метою забезпечення прав Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», що передбачені ст.59 Господарського процесуального кодексу, у судовому засіданні 17.06.2015р. судом було надано представнику відповідача заяву №6/17 від 17.06.2015р. для ознайомлення.

При цьому, враховуючи окреслену вище процесуальну поведінку позивача, з метою забезпечення можливості реалізації відповідачем своїх прав, що передбачені ст.ст.22, 59 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду спору у судовому засіданні 03.06.2015р. судом запропоновано позивачу у строк до 10.06.2015р. подати заяву про збільшення позовних вимог з доказами їх відправки відповідачу. Проте, в супереч наведеним пропозиціям суду заявником остаточні позовні вимоги було висловлено в останньому судовому засіданні, а відповідну заяву направлено відповідачу менш, як за дві години до судового засідання, що фактично і стало підставою для оголошення у судовому засіданні 17.06.2015р. перерви.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, що надійшов до господарського суду 02.06.2015р., та під час розгляду спору у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що заявником у позовній заяві порушено правила поєднання позовних вимог. До того ж, відповідачем зазначено, що строк виконання спірних платіжних доручень сплив, що, на думку Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», свідчить про відсутність у банку обов'язку їх виконувати.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.06.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши всі представлені учасниками судового процесу документи, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч.1 ст.1058 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 17.10.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (клієнт) було укладено договір №1653 банківського вкладу «Класичний», відповідно до п.1.1 якого клієнт надає банку суму грошових коштів (вклад) у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.

Для обліку вкладу банк відкриває клієнту рахунок №2610317257301 (для обліку короткострокових коштів в національній валюті) у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

На суму вкладу в розрізі вкладних траншів банк нараховує проценти, розмір яких обумовлюється сторонами в додатках, що є невід'ємною частиною договору (п.2 .1 договору №1653 від 17.10.2013р.).

За умовами п.1.3 укладеного між сторонами правочину договір діє до 16.10.2014р.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №1653 від 17.10.2013р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами п.1.2 договору №1653 від 17.10.2013р. банківського вкладу «Класичний» вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами правочину. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками, укладеними в рамках правочину, і є його невід'ємною частиною.

Перерахування вкладного траншу здійснюється клієнтом зі свого поточного рахунку шляхом зарахування коштів через транзитний рахунок на вкладний рахунок, що вказаний в відповідному додатку.

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, сторонами укладалась окремі додатки до договору №1563 від 17.10.2013р. банківського вкладу «Класичний», а саме №1653-26/1 від 11.09.2014р., №1653-26/1 від 08.09.2014р., №1653-7/3 від 04.09.2014р., №1653-30 від 03.09.2014р., №1653-16/2 від 28.08.2014р., №1653-24/1 від 26.08.2014р., №1653-23/1 від 21.08.2014р., №1653-21/1 від 12.08.2014р., №1653-20/1 від 05.08.2014р., №1653-29 від 23.07.2014р., №153-23 від 17.07.2014р., №1653-18/1 від 09.07.2014р., №1653-27 від 01.07.2014р., №1653-7/2 від 04.06.2014р., №1653-25 від 03.06.2014р., №1653-21 від 12.05.2014р., №1653-20 від 05.05.2014р., №1653-19 від 30.04.2014р., №1653-1/2 від 17.04.2014р., №1653-10/1 від 17.04.2014р., №1653-9/1 від 11.03.2014р., №1653-8/1 від 06.03.2014р. на суму 06.03.2014р., №1653-7/1 від 04.03.2014р., №1653-6/1 від 03.03.2014р., №165316 від 28.02.2014р., №1653-15 від 26.02.2014р., №1653-5/1 від 26.02.2014р., №1653-12 від 04.02.2014р., №1653-11 від 31.01.2014р., №1653-10 від 17.01.2014р., №1653-1/1 від 17.01.2014р., №1653-9 від 09.12.2013р., №1653-8 від 06.12.2013р., №1653-7 від 04.12.2013р., №1653-7 від 29.11.2013р., №1653-5 від 26.11.2013р., №1653-4 від 21.11.2013р., №1653-3 від 15.11.2013р., №1653-2 від 05.11.2013р., №1653-1 від 17.10.2013р., №1653-18 від 09.04.2014р. стосовно надання окремих вкладних траншів та остаточних строків їх повернення.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору №1653 від 17.10.2013р. банківського вкладу «Класичний» та додаткових угод до нього Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» було розміщено на вкладному рахунку №2610317257301 у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» грошові кошти на загальну суму 20 470 000 грн. Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи банківською випискою з вкладного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №2610317257301.

Під час розгляду спору у численних судових засіданнях відповідачем факт отримання депозитних коштів за договором №1653 від 17.10.2013р. у зазначеному розмірі не заперечувався.

Отже, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» було виконано свої обов'язки за договором №1563 від 17.10.2013р. в частині перерахування вкладних траншів.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У ч.1 ст.1060 Цивільного кодексу України зазначено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (ч.3 ст.1060 Цивільного кодексу України).

За умовами п.3.1 договору №1653 від 17.10.2013р. при закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта. Повернення вкладного траншу може бути здійснено також і на інший рахунок клієнта, що вказаний у листі останнього про повернення коштів.

При настанні терміну, наведеного у п.1.3 договору №1563 від 17.10.2013р., строк дії правочину може бути продовжений за згодою сторін шляхом укладання відповідного договору.

Як зазначалось п.1.3 спірного правочину визначено, що останній діє до 16.10.2014р.

У відповідності до укладених між сторонами додатків до договору №1653 від 17.10.2013р. останнім строком повернення банком вкладного траншу є 11.12.2014р. (додаток №1653-26/1 від 11.09.2014р.).

Докази укладання сторонами додаткових угод щодо подальшого розміщення клієнтом вкладних коштів на депозитному рахунку у №2610317257301 у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що остаточний строк повернення вкладних коштів, що розміщені Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» на вкладному рахунку №2610317257301 у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» в межах договору №1653 від 17.10.2013р. в сумі 20 470 000 грн., настав.

Як свідчать матеріали справи, 11.02.2015р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» зверталось до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з вимогою №47 про перерахування грошових коштів з вкладного рахунку на поточний рахунок №26004117257301. Вказану вимогу було отримано Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», що підтверджується печаткою банку по реєстрацію вхідної документації.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» свій обов'язок з повернення вкладних коштів Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» виконано не було, грошові кошти на поточний рахунок позивача не перераховано.

Наразі, обставини щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором №1653 від 17.10.2013р. підтверджуються наявною в матеріалах справи банківською випискою з вкладного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №2610317257301, відповідно до якої станом на теперішній час грошові кошти в сумі 20 470 000 грн. обліковуються саме на ньому.

Слід також зазначити, що у даному випадку обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права є обґрунтованими та таким, що дійсно направлений на відновлення прав Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб».

При цьому, суд зазначає, що Верховним судом при аналізі застосування ст.16 Цивільного кодексу України зазначено, що надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п.145 рішення від 15.11.1996р. у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р.

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Отже, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги позицію Верховного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, господарський суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту щодо примусового виконання обов'язку в натурі є правомірним та направлений на ефективний захист прав Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» як вкладника банку.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, з огляду на всі фактичні обставини справи та представлені суду документи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» шляхом здійснення внутрішнього переказу 20 470 000 грн., які обліковуються на депозитному рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №2610317257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про зобов'язання банку здійснити банківський переказ згідно платіжних доручень №51 від 20.03.2015р., №52 від 20.03.2015р., №53 від 20.03.2015р., №54 від 20.03.2015р., №55 від 20.03.2015р., №56 від 20.03.2015р. та №57 від 05.05.2015р. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (клієнт) було укладено договір №34199 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до п.1.1 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті №26004117257301 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку в порядку та на умовах, визначених договором.

За умовами п.3.4 договору №34199 від 05.11.2013р. клієнт зобов'язався оплачувати послуги банку за виконання операцій по рахунку в порядку, строки і на умовах, встановлених договором та тарифами банку.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками господарських товариств, і діє протягом невизначеного строку (п.8.1 договору №34199 від 05.11.2013р.).

Під час розгляду справи представниками сторін було наголошено на чинності договору №34199 від 05.11.2013р

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір №34199 від 05.11.2013р. є договором банківського рахунку, який підпадає під правове регулювання норм статей 1066-1076 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №34199 від 05.11.2013р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ст.530 Цивільного кодексу України).

У ст.1068 Цивільного кодексу зазначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом (ст.1071 Цивільного кодексу України).

Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Клієнт банку має право самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені цим Законом, для ініціювання переказу (ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Статтею 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним банком України.

Відповідно до п.1.9 Постанови №22 від 21.01.2004р. Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Пунктом 1.11. Постанови №22 від 21.01.2004р. Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що якщо немає/недостатньо коштів на рахунку платника, то банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.

Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом. Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня. Банк може виконувати платіжні доручення клієнтів з урахуванням сум, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня (поточні надходження), якщо це визначено в договорі банківського рахунку. (п.п.2.22, 2.25 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).

Умовами п.2.1 договору №34199 від 05.11.2013р. передбачено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків в операційний день банку.

Списання банком грошових коштів з рахунків клієнта здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення, у випадках передбачених законодавством (п.2.2 договору №34199 від 05.11.2013р. ).

У п.п.3.3.2, 3.3.3, 3.3.4 спірного правочину встановлено, що банк зобов'язався вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, здійснювати таке обслуговування у визначений внутрішніми правилами банку час з 09.00 год. до 15.00 год., крім суботи, неділі і святкових днів, забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунки клієнта.

Наразі, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не заперечені, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» зверталось до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з платіжними дорученнями №6 від 29.01.2015р. на суму 5 000 000 грн., №50 від 22.02.2015р. на суму 24 000 000 грн., №51 від 20.03.2015р. на суму 9 800 000 грн., №52 від 20.03.2015р. на суму 5 210 000 грн., №53 від 20.03.2015р. на суму 8 000 000 грн., №54 від 20.03.2015р. на суму 620 000 грн., №55 від 20.03.2015р. на суму 440 000 грн., №56 від 20.03.2015р. на суму 1 726 000 грн. та №57 від 05.05.2015р. 57 від 05.01.2015р. на суму 92 000 грн.

Факт отримання банком перелічених вище платіжних доручень підтверджується скріпленням наведених розрахункових документів відтиском печатки в графі «Одержано банком».

Протягом розгляду спору представником відповідача факт отримання від позивача означених платіжних доручень не спростовувався та не заперечувався.

Листом №52 від 20.03.2015р. Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» було відкликано платіжне доручення №50 від 22.02.2015р. на суму 24 000 000 грн.

Як свідчать матеріали справи станом на початок операційного дня (дата кожного з платіжних доручень) на поточному рахунку позивача не було достатньо грошових коштів для виконання платіжних доручень клієнта в повному обсязі.

Зокрема, з наявних в матеріалах справи банківських виписок з поточного рахунку №26004117257301 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» вбачається, що станом на початок операційного дня 29.01.2015р. на рахунку позивача було 100 637,18 грн., станом на 22.02.2015р., на 20.03.2015р. - 5 282 370,37 грн.

При цьому, господарський суд зауважує, що обов'язок банку з повернення депозитного вкладу на вказаний поточний рахунок, який останнім фактично виконано не було, не свідчить про наявність у клієнта права розпоряджатись грошовими коштами, які на момент надання спірних платіжних доручень не обліковувались на поточному рахунку. За висновками суду, порушення банком прийнятих на себе зобов'язань за договором банківського вкладу «Класичний» не породжує обов'язку банку виконати платіжні доручення за договором на розрахунково-касове обслуговування з урахуванням грошових коштів, що на дату їх подання знаходились не на поточному, а на депозитному рахунку.

Тобто, при отриманні від заявника перелічених вище розрахункових документів, банк мав обов'язок виконати їх лише в межах залишку грошових коштів на рахунку №26004117257301 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», що обліковувались на ньому саме на початок операційного дня.

Отже, з перелічених вище платіжних доручень з урахуванням вхідного залишку на поточному рахунку Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» було зобов'язано виконати платіжне доручення №52 від 20.03.2015р. на суму 5 210 000 грн., оскільки тільки для виконання останнього на поточному рахунку заявника вистачало грошових коштів.

Одночасно, посилання позивача, що відповідач повинен був виконати платіжне доручення №6 від 29.01.2015р. на суму 5 000 000 грн., оскільки протягом дня на рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» надійшла відповідна грошова сума, якої було достатньо для виконання банківського переказу, господарський суд вважає необґрунтованими, оскільки судом вже зазначалось, що Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено здійснення банком платежів з рахунків клієнтів в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня. Банк може виконувати платіжні доручення клієнтів з урахуванням сум, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня (поточні надходження), якщо це визначено в договорі банківського рахунку. У даному випадку умовами укладеного між сторонами правочину не передбачено можливості виконання платіжних доручень клієнта з урахуванням надходжень грошових коштів за весь операційний день.

Крім того, слід зазначити, що господарський суд не може приймати рішення на майбутнє, тобто, у суду відсутні підстави для врахування при вирішенні спору тих грошових коштів, що станом на момент вирішення спору по суті на поточному рахунку заявника не обліковуються та які буде перераховано в порядку виконання судового рішення по розглядуваній справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити банківський переказ згідно платіжних доручень №51 від 20.03.2015р., №52 від 20.03.2015р., №53 від 20.03.2015р., №54 від 20.03.2015р., №55 від 20.03.2015р., №56 від 20.03.2015р. та №57 від 05.05.2015р. підлягають задоволенню лише в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» здійснити банківський переказ платіжного доручення №52 від 20.03.2015р. шляхом перерахування з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Корпорація «Літа» 5 210 000 грн. за технологічне обладнання згідно договору №38 від 11.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 868 333,33 грн.

Господарський суд зауважує, що після повернення банком позивачу депозитних коштів, останній не позбавлений права та можливості звернутись до відповідача з відповідними платіжними дорученнями та у разі їх безпідставного невиконання, звернутись з відповідним позовом до суду.

Одночасно, твердження відповідача про відсутність у банку підстав для виконання платіжних доручень, строк виконання яких закінчився, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на таке.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яку затверджено Постановою №22 від 21.01.2004р. правління Національного банку України, визначено, що платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

У додатку №8 до вказаної Інструкції наведено, що обов'язковим реквізитом платіжного доручення є дата складання. Зазначається дата складання розрахункового документа (реєстру, заяви про відкриття акредитива) наступним чином: число, місяць та рік цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР (за винятком розрахункових чеків) або число - цифрами ДД, місяць - словом, рік - цифрами РРРР.

Відповідно до п.2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що банк на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується (п.3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яку затверджено Постановою №22 від 21.01.2004р. правління Національного банку України). Тобто, у даному випадку законодавством обмежується строк прийняття банком платіжного інструменту до його виконання в залежності від дати складання платіжного доручення, а ніяким чином не нівелюється обов'язок банку виконати платіжне доручення клієнта за спливом 30 календарних днів.

Як вказувалось вище, всі спірні платіжні доручення було прийнято банком у дату їх складання, що підтверджується печаткою банку та підписом представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

У даному випадку, всі розрахункові документи було прийнято банком у день їх виписки, що в повному обсязі відповідає приписам п.3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Отже, з огляду на наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що твердження відповідача про відсутність у останнього підстав для виконання платіжних доручень після 30 днів з моменту їх виписки є необґрунтованими та такими, що не нівелюють обов'язку Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» належним чином виконати умови договору №34199 від 05.11.2013р.

Щодо позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» про стягнення пені в сумі 3 310 981,20 грн. господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч.4 ст.231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Наразі, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за порушення відповідачем строків виконання платіжних доручень на загальну суму 3 310 891,20 грн.

Враховуючи висновки суду щодо фактичного порушення відповідачем своїх обов'язків з виконання лише платіжного доручення №52 від 20.03.2015р. на суму 5 210 000 грн., суд зазначає, що обґрунтованим є нарахування пені саме за порушення банком строків виконання лише означеного розрахункового документа.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до п.2.5 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня нараховуються починаючи з наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, право на нарахування неустойки за порушення строків виконання платіжного доручення від 20.03.2015р. виникає у клієнта лише з 21.03.2015р. При цьому, судом прийнято до уваги, що платіжне доручення №52 від 20.03.2015р. було прийнято банком в операційний час, оскільки відмітка «вечірня» на вказаному розрахунковому документів відсутня, а отже, останнє повинно було бути виконано відповідачем у день його подання.

Після проведення власного розрахунку в межах заявленого позивачем періоду, судом встановлено, що обґрунтованим є стягнення з відповідача пені за період з 21.03.2015р. по 17.06.2015р. на загальну суму 463 690 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення пені в сумі 3 310 981,20 грн. підлягають задоволенню частково, на визначену вище суму.

Клопотання №6/02-3 від 02.06.2015р. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» і розміщені на його кореспондентському рахунку в Головному управлінні Національного банку України по м.Києву та області, в межах суми стягнення в розмірі 28 679 255,68 грн. та суми судового збору в розмірі 74 901 грн., залишене судом без задоволення з огляду на наступне.

Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Наразі, позивачем не було наведено належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення відповідачем дій, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі. Суд зазначає, що представлені заявником до матеріалів справи відомості з мережі Інтернет щодо фінансових показників банків, в тому числі, тих, в яких на теперішній час запроваджено тимчасову адміністрації чи відкликано банківську ліцензію, не свідчить про вчинення відповідачем будь-яких дій, які б у подальшому могли призвести до ускладнення виконання рішення по справі.

Крім того, суд зазначає, що за змістом заяви про вжиття заходів до забезпечення позову фактично побоювання позивача зводяться до можливого введення у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» тимчасової адміністрації, в той час як приписами п.6 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому Законом, метою якого є захист прав і законних інтересів всіх вкладників банків, а не тільки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги висновки суду щодо часткового задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст.ст.4-3, 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, зміст Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», приймаючи до уваги, що клопотання позивача позбавлене будь-якого доказового обґрунтування, останнє залишене судом без задоволення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.10 Постанови №6 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову, відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судовий згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову залишається за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання №6/02-3 від 02.06.2015р. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» про забезпечення позову.

Частково задовольнити позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», Вінницька обл., с.Зозулинці до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м.Київ, Шевченківський район, вул.Артема, буд.60, ЄДРПОУ 09807856) шляхом здійснення внутрішнього переказу 20 470 000 грн., які обліковуються на депозитному рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (22155, Вінницька область, Козятинський район, село Зозулинці, вул.Леніна, буд.37, ЄДРПОУ 03733559) №2610317257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м.Київ, Шевченківський район, вул.Артема, буд.60, ЄДРПОУ 09807856) здійснити банківський переказ платіжного доручення №52 від 20.03.2015р. шляхом перерахування з поточного рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» » (22155, Вінницька область, Козятинський район, село Зозулинці, вул.Леніна, буд.37, ЄДРПОУ 03733559) №26004117257301 у філії «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Корпорація «Літа» 5 210 000 грн. за технологічне обладнання згідно договору №38 від 11.03.2015р., в тому числі, ПДВ - 868 333,33 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м.Київ, Шевченківський район, вул.Артема, буд.60, ЄДРПОУ 09807856) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (22155, Вінницька область, Козятинський район, село Зозулинці, вул.Леніна, буд.37, ЄДРПОУ 03733559) пеню в сумі 463 690 грн. шляхом здійснення банківського переказу з кореспондентського рахунку Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» №32001170801 в Головному управлінні Національного банку України по м.Києву та області (МФО 321024) на поточний рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» №26006189354 в Акціонерному товаристві «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805 без ПДВ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 17.06.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 22.06.2015р.

Суддя Любченко М.О.

Попередній документ

45529995

Наступний документ

45529998

Інформація про рішення:

№ рішення:	45529996
№ справи:	910/9243/15
Дата рішення:	17.06.2015
Дата публікації:	01.07.2015
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи: