ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.06.2015Справа №910/29576/14
За позовом Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт"
про стягнення грошових коштів
Головуючий суддя Цюкало Ю.В.
Суддя Нечай О.В.
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
від позивача: Рагуліна О.В. (за довіреністю від 29.01.2015р.)
від відповідача: Деркач О.О. (за довіреністю від 03.03.2015р.)
30 грудня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" про стягнення 15 783 366,08 грн. пені та 2 252 389,40 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки № ЦУПП-04/0031/14 від 28 липня 2014 року та № ЦУПП-04/0042/14 від 28 липня 2014 року щодо поставки товару.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.01.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/29576/14. Розгляд справи призначено на 09.02.2015р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.02.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 02.03.2015р.
В судовому засіданні 02.03.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 04.03.2015р.
В судове засідання, призначене на 04.03.2015р., з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015р. суд ухвалив розгляд справи №910/29576/14 здійснити колегіально у складі трьох суддів.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 04.03.2015р. для колегіального розгляду справи визначено наступний склад суду: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Нечай О.В., суддя Селівон А.М.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2015р. справу №910/29576/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Нечай О.В., суддя Селівон А.М., розгляд справи призначено на 06.04.2015р.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 25.03.2015р., у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Селівона А.М., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Нечай О.В., суддя Ломака В.С.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2015р. справу №910/29576/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Нечай О.В., суддя Ломака В.С.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу, розгляд справи було відкладено на 27.04.2015р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу, розгляд справи було відкладено на 25.05.2015р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2015р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів, оголошено перерву по справі до 03.06.2015р.
02.03.2015 року через канцелярію до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у якому останній зазначає, що позов підписано начальником ДП «УПП УЗ» Рудковським Д.О., однак підписантом позивача є голова комісії з припинення або ліквідатор - Рудковський Дмитро Олександрович. Судом зазначене клопотання відхилено, оскільки, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Рудковський Дмитро Олександрович є особою, уповноваженою представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.
В судовому засіданні 25.05.2015 року відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі б/н від 22 травня 2015 року, у якому останній просив зупинити провадження по справі № 910/29576/14 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 910/12588/15 та закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12015100130000007. У задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Проте, відповідачем не було надано підтвердження порушення провадження у справі № 910/12588/15, крім того, не доведено неможливість розгляду справи № 910/29576/14 до закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12015100130000007.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, -
28.07.2014 року між Державним підприємством «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Консалт» (далі - постачальник) (разом - сторони) було укладено Договір поставки № ЦУПП-04/0031/14 (надалі - Договір 1 або Договір поставки 1), згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого, постачальник зобов'язується протягом серпня-вересня 2014 року поставити покупцеві товар, зазначений у специфікації до Договору, а покупець - прийняти і оплатити такий товар згідно з умовами Договору; найменування (номенклатура, асортимент) товару: шпали дерев'яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 21 000 штук та шпали дерев'яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 9 000 штук.
28.07.2014 року між Державним підприємством «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Консалт» (далі - постачальник) (разом - сторони) було укладено Договір поставки № ЦУПП-04/0042/14 (надалі - Договір 2 або Договір поставки 2), згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого, постачальник зобов'язується протягом жовтня-грудня 2014 року поставити покупцеві товар, зазначений у специфікації до Договору, а покупець - прийняти і оплатити такий товар згідно з умовами Договору; найменування (номенклатура, асортимент) товару: шпали дерев'яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 21 000 штук та шпали дерев'яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 9 000 штук.
Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки № ЦУПП-04/0031/14 від 28 липня 2014 року та № ЦУПП-04/0042/14 від 28 липня 2014 року щодо своєчасної поставки товару, у останнього виникло зобов'язання сплатити 15 783 366,08 грн. пені та 2 252 389,40 грн. штрафу.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, 28.07.2014 року між сторонами було укладено Договір поставки № ЦУПП-04/0031/14, згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого, постачальник зобов'язується протягом серпня-вересня 2014 року поставити покупцеві товар, зазначений у специфікації до Договору, а покупець - прийняти і оплатити такий товар згідно з умовами Договору; найменування (номенклатура, асортимент) товару: шпали дерев'яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 21 000 штук та шпали дерев'яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 у кількості 9 000 штук.
Відповідно до п.п. 3.1. Договору поставки 1 та Договору поставки 2, ціна вказаних договорів (кожного окремо) становить 7 087 860,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 181 310,00 грн.
Згідно з п.п. 5.1. Договору 1 та Договору 2, строк (термін) поставки товару згідно з графіком поставки (додаток №2 до договорів), який погоджується та підписується обома сторонами та є невід'ємною частиною договорів (п. 5.1. Договору поставки).
Відповідно до Додатку №2 до Договору 1, відповідач повинен був поставити товар за такі періоди, а саме:
з 01.08.2014р. по 10.08.2014р. товар І типу у кількості 3 500 штук, ІІ типу в кількості 1 500 штук;
з 11.08.2014р. по 20.08.2014р. товар І типу у кількості 3 500 штук, товар ІІ типу у кількості 1 500 штук;
з 21.08.2014р. по 31.08.2014р. товар І типу у кількості 3 500 штук, товар ІІ типу у кількості 1 500 штук;
з 01.09.2014р. по 10.09.2014р. товар І типу у кількості 3 500 штук, товар ІІ типу у кількості 1 500 штук;
з 11.09.2014р. по 20.09.2014р. товар І типу у кількості 3 500 штук, товар ІІ типу у кількості 1 500 штук;
з 21.09.2014р. по 30.09.2014р. товар І типу у кількості 3 500 штук, товар ІІ типу у кількості 1 500 штук.
Згідно з Додатком №2 до Договору 2, відповідач повинен був поставити товар за такі періоди, а саме:
з 03.11.2014р. по 08.11.2014р. товар І типу у кількості 2 625 штук, ІІ типу в кількості 1 125 штук;
з 10.11.2014р. по 15.11.2014р. товар І типу у кількості 2 625 штук, товар ІІ типу у кількості 1 125 штук;
з 17.11.2014р. по 22.11.2014р. товар І типу у кількості 2 625 штук, товар ІІ типу у кількості 1 125 штук;
з 24.11.2014р. по 29.11.2014р. товар І типу у кількості 2 625 штук, товар ІІ типу у кількості 1 125 штук;
з 01.12.2014р. по 06.12.2014р. товар І типу у кількості 2 625 штук, товар ІІ типу у кількості 1 125 штук;
з 08.12.2014р. по 13.12.2014р. товар І типу у кількості 2 625 штук, товар ІІ типу у кількості 1 125 штук;
з 15.12.2014р. по 20.12.2014р. товар І типу у кількості 2 625 штук, товар ІІ типу у кількості 1 125 штук;
з 22.12.2014р. по 31.12.2014р. товар І типу у кількості 2 625 штук, товар ІІ типу у кількості 1 125 штук.
Крім того, 28.07.2014 сторонами було укладено угоди про неустойку №ЦУПП-04/0031/14/НУ та № ЦУПП-04/0042/14/НУ, якими встановлено, що у разі порушення своїх зобов'язань за Договором 1 та Договором 2, постачальник зобов'язується сплатити покупцю грошові кошти в сумі 354 393,00 грн. (за кожним договором). Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Видатковими накладними, наданими позивачем, підтверджено, що станом на 22.12.2014р. графік поставки товару, встановлений Додатками №2 до Договору 1 та Договору, відповідачем виконано частково.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі, за винятком випадків, коли згідно із законом зміна розміру штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається (абзац третій частини другої статті 551 ЦК України, частина перша статті 231 ГК України).
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У разі непоставки (недопоставки) товару в передбачений термін, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 3% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 (десять) днів додатково стягується штраф у розмірі 30% від загальної суми Договору (п. 7.2 Договору 1).
Відповідно до п. 7.2. Договору 2, у разі непоставки (недопоставки) товару в передбачений термін, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 3% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару.
Перевіривши розрахунок пені за Договором поставки № 1, суд дійшов висновку про його арифметичну невірність, за розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 11 035 331,10 грн. пені, разом з цим, розмір штрафу за Договором № 1 нарахований позивачем є обґрунтованим і підлягає задоволенню в розмірі 2 126 358,00 грн.
Перевіривши розрахунок пені за Договором поставки № 2, судом встановлено його неправильність, за розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 3 558 310,50 грн. пені. Розрахунок штрафу, наданий позивачем за неналежне виконання Договору № 2 є обґрунтованим і підлягає задоволенню в розмірі 126 031,40 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення з відповідача на користь позивача 14 593 641,60 грн. пені та 2 252 389,40 грн. штрафу.
Щодо посилань відповідача на те, що останнім допущено неналежне виконання умов Договору 1 та Договору 2 через невиконання зобов'язань за договором з третьою особою, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єкта ми господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При укладенні спірного договору позивачеві були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили його прийняти їх на вкрай несправедливих для себе умовах, а отже і зазначені вище посилання позивача є необґрунтованими і судом відхиляються.
Судові витрати, відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХНО-КОНСАЛТ" (ідентифікаційний код 33542963, місцезнаходження: 02094, м.Київ, Дніпровський район, вулиця Лебедєва, будинок 6 літера А), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ" (ідентифікаційний код 24249750, місцезнаходження: 03038, м.Київ, вулиця Федорова, будинок 32), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 14 593 641,60 грн. (чотирнадцять мільйонів п'ятсот дев'яносто три тисячі шістсот сорок одна гривня 60 копійок) пені та 2 252 389,40 грн. (два мільйона двісті п'ятдесят дві тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень 40 копійок) штрафу та 68 259,29 грн. (шістдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять гривень 29 копійок) судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 15.06.2015р.
Головуючий суддя Цюкало Ю.В.
Суддя Нечай О.В.
Суддя Ломака В.С.