ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23 червня 2015 р. Справа № 909/465/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування",
вул. Кудрявська, 26/28, м.Київ, 04053;
до відповідача: Приватного підприємства "Перевал",
вул.Українська,1а, с.Пістинь, Косівський район,
Івано-Франківська область,78633;
про: стягнення 289 490,00грн., з яких: 208 432,80грн. - пеня, 81 057,20грн. - штраф.
За участю представників сторін:
від позивача: Мотуренко Ю.А. - юрисконсульт, (довіреність №2-332д від 12.02.2015р.);
від відповідача: не з"явилися.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", звернувся до господарського суду Івано-Франківської з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Перевал" 208 432,80грн. - пені, 81 057,20грн. - штрафу.
Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору надання послуг з ремонтних робіт № УБГ 420/010-10 від 24.12.2010р., на виконання умов якого, Замовник/позивач, згідно приймально-здавальних актів від 20.03.13р., передав Виконавцю/відповідачу для капітального ремонту 2 автомобілі марка "Tatra Т-815", шасі № TMT285S1BLB002740, тип сідловий тягач, рік випуску 1990, ДНЗ ВІ 02-31 ВН, свідоцтво САА 697499; марка "Tatra Т-815", шасі № TNT815NTH1K072966, тип сідловий тягач, рік випуску 2001, ДНЗ ВІ 29-13 ВН, свідоцтво CAF 824233;
- порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, а саме, неповернення позивачу 2 сідлових тягачів марки Tatra Т-815-2НТ та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.13р., у справі №909/593/13, яким зобов"язано ПП "Перевал" виконати умови Договору надання послуг з ремонтних робіт №УБГ 420/010-10 від 24.12.2010р., а саме, передати ПАТ "Укргазвидобування" 2 автомобілі марка "Tatra Т-815", шасі № TMT285S1BLB002740, тип сідловий тягач, рік випуску 1990, ДНЗ ВІ 02-31 ВН, свідоцтво САА 697499; марка "Tatra Т-815", шасі № TNT815NTH1K072966, тип сідловий тягач, рік випуску 2001, ДНЗ ВІ 29-13 ВН, свідоцтво CAF 824233;
- приписи ч.2 ст. 232 Господарського кодексу України, на підставі якої, за порушення строків повернення автомобілів, обумовлених Договором № УБГ420/010-10 від 24.12.2010р., у відповідача в наявності зобов"язання сплатити позивачу 208 432,80грн. - пені, 81 057,20грн. - штрафу;
- норми ст.ст. 610, 612, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України.
Представник відповідача, в судове засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 26.05.15р., 12.06.15р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.
Між ДП "Укргазвидобування" (Замовник/позивач) та ПП "Перевал" (Виконавець/ відповідач) укладено Договір надання послуг з ремонтних робіт № УБГ 420/010-10 від 24.12.2010р.
У відповідності до п. п. 1.1.,1.2., 2.1. Договору Замовник зобов'язується на умовах, визначених Договором, передати в ремонт, прийняти з ремонту якісно відремонтовані автомобілі марки Tatra та оплатити Виконавцю вартість робіт по капітальному ремонту в кількості і асортименті вказаному у Специфікації, оформленій у вигляді Додатку до Договору, який є його невід'ємною частиною. А Виконавець зобов'язується на умовах, визначених Договором прийняти в ремонт, провести якісні роботи по капітальному ремонту та передати Замовнику автомобілі марки Tatra в кількості і асортименті вказаному у Специфікації. Найменування, асортимент, кількість та вартість робіт по капітальному ремонту автомобілів визначається в Специфікаціях, оформлених як Додатки до Договору, котрі є його невід'ємною частиною.
Специфікацією №1 від 24.12.2010р. до Договору, встановлено що Виконавець зобов'язується здійснити, зокрема, капітальний ремонт автомобіля Tatra Т-815-2НТ в кількості 6 шт., ціна за одиницю з ПДВ - 578 980,00грн. Термін виконання робіт: до 30.09.2011р.
Приймання-передача автомобілів в ремонт і з ремонту здійснюється по акту прийому-передачі за місцезнаходженням Замовника (п. 6.1. Договору).
Згідно п. 11.2. Договору, в редакції Додаткової угоди № 3 від 30.08.2012р. до Договору, обумовлено, що Договір починає свою дію з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р.
Дослідженням обставин справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Замовник/позивач передав Виконавцю/відповідачу для капітального ремонту, зокрема, 2 автомобілі марка "Tatra Т-815", шасі № TMT285S1BLB002740, тип сідловий тягач, рік випуску 1990, ДНЗ ВІ 02-31 ВН, свідоцтво САА 697499; марка "Tatra Т-815", шасі № TNT815NTH1K072966, тип сідловий тягач, рік випуску 2001, ДНЗ ВІ 29-13 ВН, свідоцтво CAF 824233. Даний факт підтверджують приймально-здавальні акти від 20.03.13р.(а.с.59-60).
Однак, відповідач не виконав взяті на себе зобов"язань щодо здійснення ремонту та передачі позивачу автомобілів Tatra Т-815-2НТ, у строк встановлений Договором № УБГ 420/010-10 від 24.12.2010р., і як наслідок, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.13р., у справі №909/593/13, зобов"язано ПП "Перевал" виконати умови Договору надання послуг з ремонтних робіт №УБГ 420/010-10 від 24.12.2010р., зокрема, передати ПАТ "Укргазвидобування" 2 автомобілі марка "Tatra Т-815", шасі № TMT285S1BLB002740, тип сідловий тягач, рік випуску 1990, ДНЗ ВІ 02-31 ВН, свідоцтво САА 697499; марка "Tatra Т-815", шасі № TNT815NTH1K072966, тип сідловий тягач, рік випуску 2001, ДНЗ ВІ 29-13 ВН, свідоцтво CAF 824233.
Позивач звертався до відповідача з вимогою №032-01-1192-1 від 16.02.15р. (а.с.22-27), про сплату штрафних санкцій, нарахованих за неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань щодо здійснення ремонту та повернення 2 сідлових тягачів марки Tatra Т-815-2НТ. У відповідь на яку, відповідач гарантував повернути їх позивачу - 25.04.15р.
Однак, станом на 23.06.15р., в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили повернення відповідачем позивачу 2 автомобілів марка "Tatra Т-815", шасі № TMT285S1BLB002740, тип сідловий тягач, рік випуску 1990, ДНЗ ВІ 02-31 ВН, свідоцтво САА 697499; марка "Tatra Т-815", шасі № TNT815NTH1K072966, тип сідловий тягач, рік випуску 2001, ДНЗ ВІ 29-13 ВН, свідоцтво CAF 824233.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про застосування до відповідача відповідальності у вигляді 208 432,80грн. - пені, 81 057,20грн. - штрафу, за порушення строків виконання зобов'язання із здійснення ремонту та повернення 2 сідлових тягачів марки Tatra Т-815-2НТ, при цьому, позивач посилається на ч. 2 ст. 231 ГК України, як на підставу для застосування такої відповідальності.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Нормою ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
В силу п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналіз вище наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді пені, штрафу, передбачених п.2 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов: - якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; - якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; - якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені, штрафу. Таку правову позицію містить постанова Верховного суду України від 04.02.2014р. у справі № 3-1гс14.
Враховуючи той факт, що відповідно до п.4.1. Статуту Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", затвердженого 25.12.12р., установчими зборами ПАТ "Укргазвидобування", засновником товариства та його одноосібним акціонером є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а згідно п.п. 21.,39. Статуту НАК "Нафтогаз України", затвердженого постановою КМУ №747 від 25.05.98р. (в редакції постанови КМУ №724 від 02.10.13р.), засновником та власником 100% акцій компанії є держава в особі Кабінету міністрів України, та те, що в даному спірному випадку, має місце порушення саме негрошового зобов'язання (порушення відповідачем строків виконання зобов'язання із здійснення ремонту та повернення автомобілів), а також те, що умовами Договору № УБГ 420/010-10 від 24.12.2010р., сторони не погодили відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання ними своїх зобов'язань, суд вбачає в наявності підстави для застосування п.2 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, при визначенні розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача.
При цьому, судом взято до уваги, що Специфікацією №1 від 24.12.2010р. до Договору № УБГ 420/010-10 від 24.12.2010р., встановлено ціну капітального ремонту 1 автомобіля Tatra Т-815-2НТ - 578 980,00грн. з ПДВ. Таким чином, загальна сума капітального ремонту 2 автомобілів Tatra Т-815-2НТ становить 1 157 960,00грн. з ПДВ, а відтак, саме від даної вартості не відремонтованих та не повернутих автомобілів, слід вираховувати у відсотковому відношенні розмір пені, штрафу на підставі п.2 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України (пеня - 0,1% вартості робіт, послуг з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, штраф у розмірі 7% вказаної вартості).
Суд, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем штрафних санкцій встановив, що правомірним є стягнення пені в розмірі 208 432,80грн., штрафу в сумі 81 057,20грн., від суми невиконаного негрошового зобов"язання - 1 157 960,00грн., за період вказаний позивачем у розрахунку (а.с.61-62), який визнається судом арифметично вірним.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.
В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 208 432,80грн., штрафу в сумі 81 057,20грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 626-629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 43, 49, 59, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов ПАТ "Укргазвидобування" до відповідача ПП "Перевал" про стягнення заборгованості в сумі 289 490,00грн., з яких: 208 432,80грн. - пеня, 81 057,20грн. - штраф - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Перевал", вул.Українська,1а, с.Пістинь, Косівський район, Івано-Франківська область,78633 (ідентифікаційний код 25653989) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", вул.Кудрявська,26/28, м.Київ, 04053 (ідентифікаційний код 30019775) 208 432,80грн. (двісті вісім тисяч чотириста тридцять дві грн. 40коп.) - пені, 81 057,20грн. (вісімдесят одну тисячу п"ятдесят сім грн. 20 коп.) - штрафу, 5 789,80грн. (п"ять тисяч сімсот вісімдесят дев"ять грн. 80коп.) - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.06.15р.
Суддя С.Кобецька