ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22 червня 2015 р. Справа № 909/390/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Матіяш М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГА",
вул. Мазепи, 83, кв. 1, м. Івано-Франківськ, 76018
до відповідача: Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації,
вул. Шевченка, 77, м. Городенка, Івано-Франківська область,78100
про стягнення 31 241,46 грн, з яких:
19 097,59 грн - основного боргу,
1105,04 грн - 3% річних,
9701,47 грн - інфляційних втрат,
1337,36 грн - пені,
за участю представників сторін:
від позивача: Вінтоняк Н.Д. - представник, (довіреність №2015/02-23 від 23.02.2015),
від відповідача: представник не з"явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕГА" звернулося до суду з позовом до Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації про стягнення 28 434,37 грн, з яких:19 097,61 грн - основного боргу, 1105,05 грн - 3% річних, 6894,35 грн - інфляційних втрат, 1337,36 грн - пені.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов"язання по договору № 05-03/2012 від 01.03.2012 щодо оплати вартості виконаних робіт.
За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.
Як на докази посилається на договір № 05-03/2012 від 01.03.2012, акт №1/46/ приймання виконаних будівельних робіт від 10.04.2013, вимогу №36 від 16.02.2015.
Ухвалою від 09.04.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 21.04.2015.
В судове засідання 21.04.2015 представник позивача з"явився. В порядку ст.22 ГПК України подав заяву про збільшення позовних вимог, розгляд якої судом відкладено до наступного судового засідання, у зв"язку із неподанням останнім доказів надіслання даної заяви відповідачу.
Представник відповідача в судове засідання 21.04.2015 не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані ухвалою суду документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
За наслідками судового засідання 21.04.2015, судом, в порядку ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 05.05.2015. Зобов"язано позивача подати докази надіслання відповідачу заяви в порядку ст.22 ГПК України, а відповідача - виконати вимоги суду по ухвалі від 09.04.2015. Також, сторін повторно зобов"язано провести звірку взаєморозрахунків. Обов"язок по проведенню звірки покладено на позивача.
Позивач в судове засідання 05.05.2015 з"явився. На виконання вимог по ухвалі суду від 21.04.2015 подав докази надіслання відповідачу заяви в порядку ст.22 ГПК України (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 21.04.2015) та акт звірки розрахунків з відміткою відповідача про його отримання, але ним не підписаний (отримані докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи). Також, з метою мирного врегулювання спору, позивачем подано заяву про продовження строку вирішення спору на 15 днів.
Відповідач в судове засідання 05.05.2015, як і в попереднє, не з"явився. Відзив на позов не подав. Причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
За наслідками судового засідання від 05.05.2015 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно, предметом розгляду даної справи є вимога позивача про стягнення 31 241,46 грн, з яких:19 097,59 грн - основного боргу, 1105,04 грн - 3% річних, 9701,47 грн - інфляційних втрат та 1337,36 грн - пені, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 22.06.2015. Сторін повторно зобов"язано провести звірку взаєморозрахунків. Проте, обов"язок по проведенню звірки покладено на відповідача.
Представник позивача в судове засідання 22.06.2015 з"явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Зазначив, що ухвалою від 05.05.2015 суд поклав обов"язок по проведенню звірки розрахунків на відповідача, однак, відповідач не вчинив будь-яких дій щодо виконання даної вимоги суду.
Відповідач в судове засідання 22.06.2015, як і в попередні, не з"явився. Відзив на позов не подав. Причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Беручи до уваги той факт, що неявка в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не є перешкодою для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Одночасно, застосовуючи положення ГПК України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи суддів зазначає, що ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України та враховуючи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку та приписи ст. 75 ГПК України, щодо права суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, суд встановив наступне.
01.03.2012, між сторонами по справі укладено Договір №05-03/2012, відповідно до п.1.1. якого позивач взяв на себе зобов"язання власними силами та засобами виконати роботу по встановленню системи підживлення хімічно підготовленою водою електро-акумуляторної котельні в ЗОШ с. Топорівці, Городенківського району, а відповідач взяв на себе зобов"язання оплатити виконані позивачем роботи в порядку та на умовах, визначених Договором.
Пунктом 2.4. Договору сторони обумовили порядок здійснення оплати робіт. Зокрема, відповідно до п.2.4.1. Договору 30% загальної вартості робіт за Договором відповідач сплачує на користь позивача протягом п"яти банківських днів з дати підписання Договору, а відповідно до п.2.4.2. Договору решта загальної вартості робіт за Договором відповідач сплачує на користь позивача частинами, по мірі підписання актів приймання-передачі виконаних робіт. Оплата проводиться протягом семи банківських днів з дати підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Умови Договору щодо здійснення попередньої оплати робіт відповідач не виконав, а відтак, позивач приступив до виконання робіт без сплати суми передоплати.
Позивач свої договірні зобов"язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. Факт виконання робіт обумовлених в Договорі підтверджується наявним в матеріалах справи актом №1/46/ приймання виконаних будівельних робіт від 10.04.2013, на загальну суму 19 097,59 грн. Вказаний документ підписаний сторонами без зауважень та скріплений їхніми печатками.
Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, прийняті роботи не оплатив.
З метою досудового врегулювання спору, 16.02.2015, позивач направив відповідачу вимогу вих.№36 про погашення заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, який є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.
Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, на час прийняття рішення, основний борг в сумі 19 097,59 грн належним чином доведений, документально підтверджений, а відтак вимога позивача щодо його стягнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 546, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, ч. 4 ст. 231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.
Пунктом 9.4. Договору передбачено, що за порушення відповідачем строків оплати за цим Договором, останній зобов"язується сплатити позивачу за кожний календарний день прострочення пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення від суми недоплат, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період за який сплачується пеня від суми невиконаного грошового зобов"язання.
В силу зазначених норм та умов Договору позивач просить стягнути з відповідача 1337,36 грн - пені.
Здійснивши перерахунок пені в ІПС "Законодавство" суд встановив, що він є арифметично вірним, а відтак вимога позивача щодо її стягнення є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Згідно поданого позивачем розрахунку, ним здійснено нарахування 9 701,47 грн - інфляційних втрат та 1 105,04 грн - 3% річних.
Суд, перевіривши правильність їх нарахування, встановив, що розрахунки є арифметично вірними, а відтак вимога щодо їх стягнення підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин та правових норм позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.4-5, 32-34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГА" до Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації про стягнення 31 241,46 грн - задовольнити.
Стягнути з Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації (вул. Шевченка, 77, м. Городенка, Івано-Франківська область,78100, код ЄДРПОУ 02143502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГА" (вул. Мазепи, 83, кв. 1, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 32606198) 19 097 (дев"ятнадцять тисяч дев"яносто сім) грн 59 коп. основного боргу, 1 337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн 36 коп. пені, 9701 (дев"ять тисяч сімсот один) грн 47 коп. інфляційних втрат, 1105 (одна тисяча сто п"ять) грн 04 коп. 3% річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.06.15.
Суддя В.В. Соботник
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Матіяш М. П. 25.06.15