Справа: № 826/12632/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
18 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Костюченка М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2014 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
У серпні 2014 року ТОВ «Дієса» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, просило: визнати дії (бездіяльність) відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №44219511 від 01.08.2014 та невчасного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження протиправними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №44219511 від 01.08.2014.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, не погоджуючись із зазначеною постановою, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області прийнято Постанову від 06.12.2013 № 226 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» (Постанова №226), якою до ТОВ «Дієса» застосовано штраф у розмірі 22 224 грн 80 коп.
01 серпня 2014 року головним державним виконавцем Кузьмишиним Е.М. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44219511 по примусовому виконанню Постанови № 226.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку виконавчого органу та з метою їх відновлення ТОВ «Дієса» звернулось за захистом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Постанова ВП № 44219511 прийнята по примусовому виконанню виконавчого документа, строк пред'явлення якого до виконання закінчився, то така постанова є протиправною.
Однак, на думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є хибною, з огляду на наступне.
Так, відповідно до Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (Закон № 606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною другою статті 2 Закону № 606-ХІV встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Згідно частини першої ст. 25 названого Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 22 Закону № 606-ХІV).
Відповідно до п. 8 частини першої ст. 17 Закону № 606-ХІV підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Водночас, порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів, визначає Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177.
Так, згідно п. 7 наведеного Положення, постанова про накладення штрафу обов'язкова для виконання суб'єктом господарської діяльності.
У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку.
Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом одного року з дня прийняття.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне, акцентувати увагу на сутності накладених стягнень.
Так, частиною першою ст. 241 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (ст. 250 ГК України).
Таким чином, дане стягнення є адміністративно-господарськими санкціями, а не штрафом за адміністративне правопорушення, як це зазначає суд першої інстанції, а тому строк для пред'явлення такого виконавчого документу є один рік.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що приймаючи виконавчий документ до виконання та виносячи відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець діяв у межах та у спосіб наданих йому повноважень.
Водночас, не своєчасне відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, не є підставою для її скасування, а лише для звільнення останнього від сплати виконавчого збору. Крім цього,невірне зазначення у оскаржуваній постанові найменування стягувача підлягає виправленню відповідно до вимог ст.
Також, що стосується помилкового зазначення в оскаржуваній постанові виконавчого органу суб'єкта, що видав виконавчий документ, а саме Державна інспекція з питань захисту прав споживачів Черкаській області, замість Інспекції з питань захисту прав споживачів Черкаській області, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої ст. 83 Закону № 606-ХІV начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
За таких умов, помилка в написані суб'єкта, що видав виконавчий документ, може бути усунута, шляхом винесення відповідної постанови. Більше того, дана помилка не випливає на порядок та умови виконання виконавчого документу.
Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у частковому задоволені апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2014 року.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2014 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Бужак Н.П.