Справа: № 810/936/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
18 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Костюченка М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Борискевича Максима Ігоровича про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 6 січня 2015 року ОСОБА_4, діючи на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, подав до Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, розташований на території сільської ради та закінчений будівництвом до 5 серпня 1992 року (адреса: АДРЕСА_1).
Разом із названою заявою подано такі документи: квитанції від 26 грудня 2014 року на підтвердження сплати державного мита за проведення державної реєстрації та надання витягу з державного реєстру прав; державний акт на право приватної власності на землю №664; технічний паспорт на житловий будинок; довідку Халеп'янської сільської ради від 28 листопада 2014 року №359, у якій зазначено фактичну адресу належного позивачу житлового будинку; копії паспорта та картки платника податків ОСОБА_2; копію довіреності від 11 грудня 2014 року №1332; копії паспорта та картки платника податків ОСОБА_4
Однак, рішенням №18834295 від 24 січня 2015 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Борискевичем М.І. розгляд вказаної заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зупинено.
Наведене рішення мотивоване відсутністю у повному обсязі документів, а саме: виписки із погосподарської книги. При цьому, в обґрунтування прийняття цього рішення зроблено посилання на пункт 3 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
З метою усунення зазначених недоліків, 06 лютого 2015 року на адресу Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області позивачем направлено довідку Халеп'янської сільської ради від 4 лютого 2015 року №14, у якій вказано, що ОСОБА_2, згідно погосподарської книги №5 на 2011-2015 роки, належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 номер об'єкта погосподарського обліку 0449-3.
Проте, 11 лютого 2015 року державним реєстратором прийнято рішення №19270966 про відмову у задоволенні заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку із ненаданням зазначених у рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію документів; вказано, що заявником не подано виписки із погосподарської книги, а лише надано довідку про її наявність.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку реєстраційного органу та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернулась за захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також про відмову у задоволенні заяви з мотивів неподання усіх необхідних документів для проведення державної реєстрації є протиправними та підлягають скасуванню.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон № 1952) визначені правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою цих прав.
Так, згідно ст. 2 Закону №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною п'ятою ст. 3 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться відповідно до частини першої ст. 15 Закону №1952, а саме: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Державний реєстратор у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень (ч. 2 статті 9 Закону № 1952).
Водночас, статтею 19 наведеного Закону передбачений перелік підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952).
Частиною сьомою ст. 15 Закону № 1952 передбачено, що розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.
Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України (частина тринадцята статті 15 Закону №1952-IV).
Так, за приписами пункту 49-1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, заінтересованою особою може бути особа, за якою закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад. Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку. Документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, може також вважатися рішення сільської ради щодо передачі (надання) земельної ділянки у власність або користування; виписку з погосподарської книги, яка надається виконавчим органом сільської ради, сільським головою (у разі, коли виконавчий орган не створений) або відповідною архівною установою; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна (у разі, коли у виписці з погосподарської книги відсутні відомості про технічні характеристики об'єкта нерухомого майна).
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки технічний паспорт відображає інформацію, яка у свою чергу міститься у виписці з погосподарської книги та є достатньою для здійснення реєстрації прав на нерухому майно, реєстраційний орган протиправно відмовив позивачу у здійснені такої державної реєстрації.
Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Бужак Н.П.