Справа: № 825/821/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
09 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,
за участю секретаря: Присяжної Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Прокурора Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_3 до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про скасування постанов та стягнення моральної шкоди, -
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
На вказану ухвалу суду Заступник прокурора Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а відтак застосував до спірних правовідносин положення п.1 ч.1 ст. 109 КАС України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При визначенні юрисдикції необхідно виходити з того, що до підсудності адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивач ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах недієздатної доньки ОСОБА_3 у виконавчому провадженні, в якому були прийняті оскаржувані постанови, у розумінні статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» має статус боржника.
При цьому, суд звертає увагу, що оскаржувані постанови були винесені державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого судом загальної юрисдикції за результатами розгляду справи в порядку ЦПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Оскільки вимоги позивача стосуються оскарження рішень державного виконавця, винесених під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, наведене виключає можливість розгляду таких вимог в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом першої інстанції обставини справи, позивач може звернутися до суду в порядку передбаченому ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З підстав вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Згідно п.1 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Прокурора Чернігівської області - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючийсуддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович
Повний текст ухвали виготовлено - 15.06.15 р.
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Ключкович В.Ю.