"12" червня 2015 р.справа № 206/604/15-а(2-а/206/12/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська
на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2015 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання рішення незаконним та про зобов'язання вчинити певні дії ,-
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2015 року, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2015 року, перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням інших виплат, а саме: допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та індексації заробітної плати з яких нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що з зазначених спірних внесків матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та індексації заробітної плати - відраховувалися суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони повинні бути враховані при нарахуванні пенсії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу» матеріальна допомога оздоровлення та для вирішення соціально - побутових питань, індексація є окремими разовими виплатами та не є складовою заробітної плати, а сам факт утримання із даних виплат збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії. Отже, слід розмежовувати «інші виплати», та «інші надбавки».
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу призначена пенсія як державному службовцю відповідно до ЗУ «Про державну службу». Однак суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески (матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати), не були враховані відповідачем в заробіток для обчислення пенсії.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції правильно застосовано до даних правовідносин норми ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення».
Згідно матеріалів справи позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, та отримує пенсію державного службовця з 07 жовтня 2014 року згідно Закону України «Про державну службу». Однак при розрахунку пенсії не були враховані виплати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та індексації заробітної плати, відповідно до довідок про складові заробітної плати № 02-23/508 від 07.10. 2014 року та № 02-23/507 від 07.10.2014 року (а.с.13-17).
Згідно витягу з протоколу засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій № 113 від 19.12.2014 року відповідач у здійсненні такого перерахунку відмовив з посиланням на те, що відповідно до Закону України «Про державну службу» заробітна плата складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та інших виплат, не є складовими заробітної плати державного службовця, тому не можуть враховуватися при призначенні (перерахунку) пенсії. (а.с.6).
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" №108/95ВР від 24 березня 1995 року встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 ЗУ "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 статті 33 ЗУ «Про державну службу» 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 1788-XII від 5 листопада 1991 року врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до ч. 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, висновок Пенсійного фонду про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: Пенсійним фондом перевагу було надано положенням ЗУ «Про державну службу» № 3723-XII та Закону України "Про оплату праці"№ 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788XII.
Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України в рішенні від 20.02.2012 року у справі фізичної особи до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області та управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, та у справі від 28 травня 2013 року у справі за позовом фізичної особи до управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
Частиною 1 статті 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Таким чином, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст. 197 п.1ч. 1 ст. 198, ст. ст.200, 205, 206 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання рішення незаконним та про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко