18 червня 2015 рокусправа № 804/4382/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Юхименка О.В. Олефіренко Н.А.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції
у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська
Головного управління Міндоходів
у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 10 грудня 2014 року
у справі № 804/4382/14
за позовом Приватного підприємства «Максимум»,
вул. Гладкова, 47 кв. 137, м. Дніпропетровськ, 49033;
до відповідача Державної податкової інспекції
у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська
Головного управління Міндоходів
у Дніпропетровській області,
вул. Героїв Сталінграда, 25, м. Дніпропетровськ, 49061;
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив: Приватним підприємством «Максимум» подано позов до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000262201 та 0000272201.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Серьогіна О.В.) своєю постановою від 10 грудня 2014 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000262201 повністю.
Постанова суду мотивована тим, що в Акті перевірки порушення податкового законодавства наведені опосередковано. Збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість не ґрунтується на беззаперечно встановлених фактах.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000272201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 9.634,61 грн.
В цій частині постанова суду мотивована тим, що з урахуванням у складі валових витрат Приватного підприємства «Максимум» сум нарахованої заробітної плати за І квартал 2011 року, заниження оподатковуваного прибутку складає 72.573,57 грн.
В іншій частині позову відмовив.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на суму 44.298,00 грн. В їх числі 16.520,00 грн. в ІV кварталі 2010 року та 27.778,00 грн. - І квартал 2011 року.
Крім того, у зв'язку з невизнанням податкової звітності, сплив термін включення до складу податкового кредиту податкових накладних з жовтня 2010 року по квітень 2011 року.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.
Приватне підприємство «Максимум», Позивач, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка Приватного підприємства «Максимум», код за ЄДРПОУ 30011121, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року.
За результатами складений Акт № 273/221/30011121 від 06 лютого 2014 року.
В Акті перевірки вчинено записи про порушення -
підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР);
пункту 187.1 статті 187, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.
Так, сума доходу від продажу товарів (робіт, послуг), як і сума витрат, в ході перевірки визначена перевіряючими самостійно, на підставі журналів-ордерів і відомостей по бухгалтерським рахункам. Відповідно, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на суму 44.298,00 грн., в їх числі 16.520,00 грн. в ІV кварталі 2010 року та 27.778,00 грн. - І квартал 2011 року.
Крім того, в акті перевірки вчинено запис про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1.416.152,00 грн., та завищення податкового кредиту на суму 141.197,00 грн.
На підставі Акта перевірки, 13 березня 2014 року керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0000262201 та 0000272201.
Згідно з пунктом 54.3 статті 54, та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, Приватному підприємству «Максимум» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -
30 14010100, податок на додану вартість, у розмірі 962.218,00 грн. за основним платежем та 50.382,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;
30 11021000, податок на прибуток, у розмірі 27.778,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
В силу приписів статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Слід вказати, за визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Бухгалтерський, як наслідок і податковий облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
У судових справах первинні документи також є письмовими доказами.
Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984, Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства, пункт 5.2 Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів <…>
Слід вказати, що згідно з пунктом 44.5 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.
Тобто, дані перевірок результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, мають бути переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності - конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки, підтвердженою документально.
Акт перевірки наведеним вище вимогам не відповідає. Які обставини стали підставою для збільшення суми грошового зобов'язання, неможливо встановити ані з акту перевірки, ані з доводів апеляційної скарги.
Із встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов не спростованого висновку про те, що збільшення суми грошового зобов'язання стало наслідком припущення.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі № 804/4382/14 - без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 19 червня 2015 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: В.В. Мельник