23 червня 2015 рокусправа № 804/1827/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
представників позивача - Чікіньова Д.М.( довіреність від 15.06.2015 ), Гусєвої К.В. ( довіреність від 15.06.2015 )
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 804/1827/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), у якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000262203 від 15.01.2014 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 367 897,50 грн., у тому числі 245 265,33 грн. основного платежу та 122 632,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акти виконаних робіт містили всі обов'язкові реквізити, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому твердження Відповідача про неможливість ідентифікувати осіб, які підписали такі документи, не відповідають дійсності. Вважають безпідставними посилання податкового органу на можливі порушення податкового законодавства контрагентом ТОВ «Креативкомпані», оскільки юридична відповідальність має лише індивідуальний характер. Звертають увагу на те, що надані ними до перевірки первинні документи у повному обсязі підтверджують реальність господарських операцій та не мають дефектів форми, змісту чи походження. (том 1 а.с.4-9)
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року адміністративний позов ТОВ "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" - задоволено у повному обсязі.
Рішення суду обґрунтовано тим, що Позивачем до суду було надано усі належним чином оформлені первинні документи, які в повному обсязі підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ «Креативкомпані». При цьому посилання податкового органу на не розкриття актами здачі-приймання послуг змісту наданих послуг та недоліки в оформленні податкових накладних в частині не зазначення податкової адреси контрагента - є безпідставними, як і доводи Відповідача стосовно нереальності вчинених правочинів через визнання податковим органом нікчемними правочинів за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Креативкомпані». (том 1 а.с.260-265)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Лівобережна ОДПІ подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалися на те, що надані до перевірки акти здачі-приймання послуг не розкривають змісту наданих послуг, так як не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснення заходів. Крім того, усі надані до перевірки документи не містять обов'язкових реквізитів, а саме - посади осіб, як Виконавця так і Замовника, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка підписала такий документ. Звертають увагу на те, що Позивачем ні до перевірки, ні до суду не надавалися звіти про виконання робіт, плани проведених робіт, які б підтверджували використання таких послуг (робіт) у господарській діяльності підприємства. (том 2 а.с.2-5).
ТОВ "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" заперечувало проти задоволення апеляційної скарги. (том 2 а.с.13-15)
У судовому засіданні апеляційної інстанції представники Позивача - ТОВ "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" просили апеляційну скаргу не задовольняти, врахувавши при цьому надані ними заперечення. При цьому так і не змогли пояснити, чому вартість одних і тих же послуг, наданих одним і тим же підприємством, відображених як у специфікаціях та актах виконаних робіт , так і у податкових накладних, складених у одному і тому ж місяці з різницею у декілька днів, визначена сторонами по різному, без деталізації та аргументації того, чим же обумовлена така суттєва різниця визначених сум.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" зареєстроване як юридична особа 29.08.2006 р. (том 1 а.с.41)
Посадовими особами Лівобережної ОДПІ згідно наказу № 1317 від 15.12.2014 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" по взаємовідносинам з ТОВ «Креативкомпані» за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт № 4929/04-64-22-03/34563125 від 25.12.2014 року. (том 1 а.с.11-36)
Перевіркою встановлено:
- не реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал", а саме, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" операцій по ланцюгу з ТОВ «Креативкомпані» за серпень 2014 року на суму ПДВ 245 265,15 грн.;
- порушення п. 198.2 п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 319424 грн. 62 коп.; завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2014 року на загальну суму 245 265,15 грн.
На підставі вказаного акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000262203 від 15.01.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 367 897,50 грн., у тому числі 245 265,33 грн. основного платежу та 122 632,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). (том 1 а.с.238)
Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал", суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем до суду було надано усі належним чином оформлені первинні документи, які в повному обсязі підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ «Креативкомпані». При цьому посилання податкового органу на не розкриття актами здачі-приймання послуг змісту наданих послуг та недоліки в оформленні податкових накладних в частині не зазначення податкової адреси контрагента є безпідставними, як і доводи Відповідача стосовно нереальності вчинених правочинів через визнання податковим органом нікчемними правочинів за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Креативкомпані».
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно зі статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Водночас, загальне визначення терміна «документ» - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання i поширення інформації шляхом фіксації її на папері або на іншому носієві.
За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV господарська операція, це, перш за все, дія або подія <…> Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
А бухгалтерський, як наслідок і податковий облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації.
На відміну від письмових договорів, розрахункові та платіжні документи оформляють результати та процес виконання угод однією чи обома сторонами.
У судових справах бухгалтерські документи також є письмовими доказами, які суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому, такі принципи фінансової звітності як послідовність та безперервність слід розуміти дещо ширше - як документальне забезпечення (підтвердження) від виробника продукції до кінцевого споживача.
В іншому випадку вихолощується сутність документальних перевірок заявлених в деклараціях даних, відповідальності за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.
В силу викладеного будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.
З огляду на положення вищевказаних правових норм, колегія суддів вважає, що визначальною все ж має бути подія, підтверджена документально, і саме з такої позиції мають бути оцінені наявні у справі докази.
Із матеріалів справи слідує, що згідно КВЕД основним видом діяльності Позивача є - інша професійна, наукова та технічна діяльність, Н.В.І.У. (ВЕД 70.94), та консультування з питань комерційної діяльності й керування ( ВЕД 70.22) ( а.с.12)
У період, що перевірявся, Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Креативкомпані».
За позицією підприємства, на підтвердження факту реальності вчинення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Креативкомпані» ними було надано належно оформлені первинні документи, як то: копії договорів, специфікації, акти приймання-здачі виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.
За позицією податкового органу, надані до перевірки документи не розкривають змісту наданих послуг, та не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснення заходів, тобто, фактично має місце документообіг за відсутності реального здійснення господарської операції ( надання послуг). Також відсутні докази використання отриманих послуг у господарській діяльності.
Згідно з матеріалами справи, господарські відносини Позивача з ТОВ «Креативкомпані» оформлені Договором № КК25062014 від 25.06.2014 та стосуються надання інформаційно- консультаційних послуг.
Відповідно до умов Договору Виконавець (ТОВ «Креативкомпані») зобов'язується надати Замовнику (Позивачу) інформаційно-консультаційні послуги, а Замовник зобов'язується оплатити послуги за ціною, на умовах і в складі узгодженому Сторонами зазначеними у Специфікаціях (Додатках), що є невід'ємною частиною цього Договору, які підписуються на кожну окрему задачу в рамках Договору. Специфікація складається на кожну конкретну роботу, що доручається Виконавцю. (том 1 а.с.50-52)
До матеріалів справи додано відповідні специфікації (том 1 а.с.53-64)
Хоча за умовами Договору специфікація складається на кожну конкретну роботу, що доручається Виконавцю, жодна із специфікацій не містить конкретної дати виконання роботи, тобто, її початку та завершення, адже згідно з Договором оплата послуг має проводитись після завершення їх виконання й підписання Акту здачі-приймання послуг ( п. 3.8 розділу 3 Договору на а.с. 51).
Більш того, у специфікаціях 01.1-14, 01.2-14,01.3-14, 01.4-14 зазначено однаковий вид та перелік змісту послуг, одне й те саме місце надання послуг та період їх надання, однак їх вартість одних і тих самих послуг зазначена різна : 49.000.00 грн., 59 994.00 грн., 9 386.40 грн. , без будь-якого обґрунтування чи ідентифікації такої різниці не тільки у специфікаціях, а і Актах здачі- приймання послуг, податкових накладних (а.с. 53-55, 65,66,71,72 т.1)
В той же час, додані до матеріалів справ акти приймання-здачі виконаних робіт лише повторюють перелік послуг, визначених у специфікацій, а з огляду на повторюваність таких послуг у більшості специфікацій не видається за можливе встановити, у якій саме частині були виконані замовлені роботи у відповідності до кожної із специфікацій.
Крім того, специфікації 01.5-14,01.6-14, 03.1-14, 03.2-14, 03.3-14, 05-14, 06-14 містять однакові пункти стосовно надання нормативних документів, надання переліку чи самої технічної літератури і всі специфікації містять пункт щодо видання звіту щодо наданих послуг, однак такі звіти ні до перевірки, ні до суду не надавались. ( а.с. 58-64 т.1).
На підтвердження позиції податкового органу щодо невідповідності первинних документів приписам ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , окрім вищезазначеного, свідчить ,наприклад, і те, що як у специфікації 01. 5-15 ( а.с.58 т.1), так і Актах здачі-приймання послуг від 05..08.2014, 11.08.2014 ( а.с.69, 73,84,86 т.1) зазначено, що Позивачу контрагентом надавалась « письмова або усна консультація щодо проведення вибіркового контролю випробуваної продукції», тобто, надана послуга не конкретизована, а навпаки, як отримані, зазначено взаємовиключаючі умови надання послуги. Більш того, за умовами Договору специфікація складається на кожну конкретну роботу, що доручається Виконавцю, а у зазначених документах по одній специфікації від однієї дати складено чотири Акти здачі-приймання послуг від різних дат ( а.с. 58,69,73,84,86 т.1).
Не погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи доведено, що придбані у ТОВ "Креативкомпані" послуги використані у власній господарській діяльності позивача, а саме: передані під час виконанні робіт (надання послуг) для третіх осіб - ТОВ "МТЕК "ІнтерТрансСервіс", ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", ВАТ "Челябінський трубопрокатний завод", ПАТ "ТММ-Енергобуд", що підтверджується копіями договорів, які знаходяться у матеріалах справи, та вважає такий висновок помилковим , оскільки він спростовується фактичними обставинами справи.
Як зазначалось вище, предметом перевірки та судового дослідження були правовідносини Позивача з ТОВ "Креативкомпані" , оформлені Договором № КК25062014 від 25.06.2014 та стосуються надання інформаційно-консультаційних послуг у серпні 2014 року (згідно специфікацій, актів приймання послуг та податкових накладних).
В той же час, неможливо встановити, які саме послуги, отримані Позивачем у серпні 2014 року безпосередньо у м. Дніпропетровську , використані ним при виконанні Договорів, наприклад, з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» від 30.12.2012 року , місцем виконання якого є місто Алчевськ (та іще у третьому кварталі 2014 року), з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е.Дзержинського» від 04.12.2012 року, місцем виконання якого є м. Дніпродзержинськ, з ВАТ «Челябінський трубний завод» від 13.05.2008 року з місцем виконання у м. Челябінськ.
Не змогли пояснити і в судовому засіданні представники Позивача, яким чином, яка конкретно, у який час надана, письмова або усна консультація щодо проведення вибіркового контролю випробуваної продукції ТОВ "Креативкомпані" , до того ж надана у місті Дніпропетровську, при цьому без будь-яких даних про таку продукцію, була реально використана Позивачем, наприклад, у м. Алчевськ при проведенні візуальної інспекції поверхні і маркування, перегляді заводської документації, підписанні і штамповці заводських сертифікатів якості .
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а надані Позивачем до перевірки документи у своїй сукупності не узгоджуються з приписами ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», то і відсутні підстави вважати, що мало місце фактичне здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом у перевіряємий період.
Такий висновок суду узгоджується і з правовою позицією, викладеною у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" де зазначено, що водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.
Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні вимог.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, 207 КАС України, суд, -
постановив :
Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 804/1827/15 - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерне Бюро Франке Інтернешенал" - відмовити у повному обсязі.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.
Повний текст постанови складено 19 червня 2015 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко