"27" квітня 2015 р.справа № 2а-5103/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ та Новомоськовському районі Дніпропетровської області на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо щомісячного нарахування і виплаті позивачу пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по 31.07.2011 року без урахування щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу невиплачену частину пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по 31.07.2011 року і по день розгляду справи у суді, з урахуванням, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щомісячної надбавки до пенсії за віком; зобов'язати відповідача в подальшому, починаючи з дня розгляду справи в суді, щомісячно нараховувати і сплачувати позивачці пенсію з урахуванням щомісячної соціальної надбавки в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.08.2011 року позовні вимоги позивача за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по 26.02.2011 року залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 27 лютого 2011 року по 23 липня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різнциі, яка була виплачена у цей період.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та в подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету міністрів України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету міністрів України.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай