"22" червня 2015 р.справа № 2а-7105/11(2а/0427/1689/2012)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ та Новомоськовському районі Дніпропетровської області на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ та Новомоськовському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними недоплату позивачеві, як дитині війні сум щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відмову відповідача у нарахуванні і виплаті позивачеві цієї щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2010 рік та 6 місяців 2011 року; зобов'язати відповідача провести перерахунок призначених виплату згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до норми ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і виплатити позивачеві, як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги за 2010 рік та 6 місяців 2011 року і довічно.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2011 року позовні вимоги позивача за періоди з 01 січня 2010 року по 29 березня 2011 року залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача, що виразились у щомісячному нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 пенсії без урахування підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період 29 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та в подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету міністрів України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету міністрів України.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2012 року по справі 2а-7105/11(2а/0427/1689/2012) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай