11 червня 2015 рокусправа № 804/8421/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю представників:
позивача: - Миджин Г.Є. (довіреність від 05 січня 2015 року),
- Бойченюка К.В. (довіреність від 02 лютого 2015 року),
відповідача: - Макушенцевої А.В. (довіреність від 26 січня 2015року),
- Пишика С.В. (довіреність від 22 січня 2015 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року
у справі № 804/8421/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»
до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 червня 2014 року № 0000203902, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 52354,90 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.
Представники товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» заперечують проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку проведення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) у магазині, розташованому по вул. Тітова, 36 у м. Дніпропетровську, який належить позивачу, за результатами якої складено акт від 19 травня 2014 року № 50/04/36/22/30012848.
Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 2.6 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а саме не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій.
На підставі акту від 19 травня 2014 року спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 червня 2014 року № 0000203902, яким позивачу, за порушення пункту 2.6 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 52354,90 грн.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що при здійсненні продажу товарів працівниками магазину здійснено помилкове формування розрахункових документів з подальшим їх виправленням згідно норм чинного законодавства.
Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року № 417, визначаються форми: книги обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій; книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю; заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки; заяви про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій; рішення про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій; реєстраційної сторінки розрахункової книжки.
Так, пунктом 8 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунки передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.
З матеріалів справи вбачається, що при формуванні помилкової операції продажу, оформлення відбувалося шляхом ануляції помилкової операції та оформлення акту, де зафіксовано факт здійснення помилкової операції.
Крім того, пунктом 6 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо, таким чином графи для внесення помилкових операцій не передбачено.
При здійсненні помилкової операції не відбувається оплата грошових коштів за товар, тобто не відбувається розрахункової операції, однак формується розрахунковий чек, який визнається помилковим та анулюється.
Судом встановлено, що Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій встановлено спосіб оформлення здійснених помилок, при цьому законодавством встановлено, що для підтвердження такої помилки необхідно скласти акт про скасування помилково проведеної суми через РРО.
Згідно пункту 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратору розрахункових операцій або використанням розрахункових квитанцій оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратору розрахункових операцій (даних розрахункових квитанцій).
З матеріалів справи вбачається, відповідно до чеку № 12195 на суму 39,00 грн. встановлено, що помилковий чек сформовано 06 грудня 2014 року о 20:20 год., а його скасування відбулося о 20.21 год., що свідчить про визнання помилки відразу після помилково проведеної операції. Крім того, продавцем ОСОБА_1 складено акт про відміну помилково проведеної через РРО суми.
Аналогічна ситуація відбулася і з чеком № 8432 на суму 99,00 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що помилково проведена сума через РРО правомірно оформлена актом про скасування помилково проведеної суми та не підлягає до включення у книгу ОРО, При цьому, оскільки не було факту надходження грошових коштів, то і помилково проведені кошти не підлягають до включення.
Крім того, згідно з пунктом 5 Інструкції із заповнення «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № 3ВР-1 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4 - 7. За бажанням СГ до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО».
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: О.О. Круговий