11 червня 2015 рокусправа № 808/5614/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю представників:
позивача: - Самойлової А.Ю. (довіреність від 06 листопада 2014 року),
відповідача: - Гавриленка Д.В. (довіреність від 29 травня 2015 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року
у справі № 808/5614/14
за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»
до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 серпня 2014 року № 0000244100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 151878,00 грн.; № 0000254100 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 230006,00 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Представник публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» заперечує проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на підставі наказу від 24 липня 2014 року № 393, у відповідності до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Елемер-Україна» за березень 2014 року та податку на прибуток у періоді, в якому відображені взаємовідносини із зазначеним контрагентом, за результатами якої складено акт від 07 серпня 2014 року № 254/28-04-41-00/00130872.
Перевіркою встановлено порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2014 року на суму 230006,00 грн.; пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2014 на суму 101252,00 грн.
На підставі акту перевірки від 07 серпня 2014 року спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2014 року № 0000254100, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 230006,00 грн.; № 0000244100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 151878,00 грн., в тому числі 101252,00 грн. за основним платежем та 50626,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем задекларовано за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 2274533593,00 грн., в тому числі витрати по господарських операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «Елемер-Україна» у 1 кварталі 2014 року на суму 230006,00 грн. Також, позивачем задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість за березень 2014 року по господарських операціях з зазначеним контрагентом у сумі податку на додану вартість 101252,00 грн.
Між публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Елемер-Україна», за результатами відкритого конкурсу, укладено договір про закупівлю товару від 16 січня 2014 року № К19, за умовами якого позивачем придбано, визначений у специфікації, товар (26.51.8 частини та приладдя до приладів і апаратури для автоматичного регулювання чи контролювання під категорій 26.51.65 та 26.51.70) 2013-2014 року виготовлення). Виконання умов договору підтверджується рахунком на оплату, податковою накладною, видатковою накладною. Оплата за товар здійснена у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням. Транспортування товару здійснювалось автомобільним перевізником товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю «Елемер-Україна», що підтверджується товарно-транспортною накладною. Придбаний товар отримано та оприбутковано позивачем, що підтверджується довіреністю на ім'я ОСОБА_3, прибутковими ордерами, накладними-вимогами, які відображають внутрішнє переміщення придбаного товару по підприємству позивача.
Також, товариством з обмеженою відповідальністю «Елемер-Україна» на прилади поставленні в березні 2014 року надані паспорти якості. Згідно Акту вхідного контролю продукції по кількості та якості придбана позивачем продукція, відповідає паспортним даним та придатна до експлуатації.
Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
За приписами пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.
При цьому, підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
При цьому, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго» надано первинні документи, якими оформлена господарська операція та дійсно підтверджується реальність вчиненого правочину з контрагентом, що відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України (в тому числі договір, податкова накладна, видаткова накладна). Крім того, придбаний у контрагента товар використаний позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідними прибутковими ордерами, накладними-вимогами, які відображають внутрішнє переміщення придбаного товару по підприємству позивача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.
Посилання податкового органу на акт про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Елемер-Україна» не доводить обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 07 серпня 2014 року № 254/28-04-41-00/00130872, оскільки він не спростовує дійсність укладеного публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго» з контрагентом правочину придбання товару та не може вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.
Таким чином, витрати по господарським операціям з товариством з обмеженою відповідальністю «Елемер-Україна» безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, підтверджені відповідними первинними та розрахунковими документами, а тому правомірно віднесені ним до складу валових витрат. Податковий кредит по господарським операціям, які мали місце між публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Елемер-Україна», сформовано позивачем у повній відповідності з положеннями Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго».
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: О.О. Круговий