Постанова від 04.08.2011 по справі 9/5007/44/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року Справа № 9/5007/44/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Дужич С.П.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Арагон" на рішення господарського суду Житомирської області у справі № 9/5007/44/11 від 06.06.11р. (суддя Алексєєв М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Арагон"

до відповідача ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення 48 801 грн. 89 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2011р. у справі № 9/5007/44/11 відмовлено в задоволені позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Арагон» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про 48801,89 грн.

Рішення господарського суду Житомирської області мотивована тим, що у наданих позивачем рахунках-фактури та видаткових накладних відсутні посилання на договір поставки товару №01-07/10 від 01.07.2010р., а тому неможливо зробити висновк на підставі якого договору здійснена поставка товару.

Не погоджуючись з рішення господарського суду Житомиської області від 06.06.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Арагон» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 06.06.2011р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що не існує нормативних актів, якими було б передбачено затверджену форму видаткової накладної, де б було зазначено обов'язковість посилання на договір.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 06.06.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 06.06.2011р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Арагон» - без задоволення виходячи з наступного.

У відповідності до договору поставки № 01-07/10 від 01 липня 2010р. (надалі - Договір), укладеного між сторонами, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Арагон" (Постачальник) зобов'язується на замовлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (Покупець) передавати у власність нафтопродукти (Товар), а Покупець зобов'язується приймати Товар та оплачувати його на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору поставки, постачальник зобов'язаний здійснювати передачу у власність товару покупцю на умовах та за адресою, зазначеною в замовленні покупця, а також в рахунку-фактурі виставленому, щодо поставки кожної окремої партії товару.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 100% вартості товару (окремої партії товару) протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання Товару (окремої партії товару) за даним Договором.

Позивачем свої зобов'язання по передачі нафтопродуктів було виконано в повному обсязі.

Так, позивачем згідно видаткових накладних №РН-0000084 від 08.07.10р. на суму 30503,00 грн., №РН-0000094 від 26.07.10р. на суму 165588,00 грн., №РН-0000108 від 16.08.10р. на суму 115120,00 грн.,№РН-0000115 від 30.08.2010року на суму 161411,00грн, №РН-0000131 від 27.09.2010року на суму 80185,00грн, №РН-0000132 від 08.10.2010року на суму 87534,00грн., №РН-0000139 від 04.11.2010року на суму 124568,00грн., №РН-0000143 від 24.11.2010року на суму 45990,00грн. (а.с.25-32).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що пунктом 7.4 Договору сторонами передбачено у випадку зміни кон'юнктури ринку Постачальник має право, попередньо повідомивши про це покупця, змінити ціну на товар. В такому випадку постачальник виписує покупцю додатковий рахунок-фактуру на товар за цінами, які діють на дату виписки такого рахунку, та додає до рахунку-фактури обґрунтований розрахунок вартості товару. Виставлений рахунок-фактура, в даному випадку, підлягає оплаті покупцем протягом 1-го дня з дати його виставлення постачальником.

Позивач на виконання умов Договору, повідомив відповідача, про те, що на день поставлення товару за видатковою накладною №РН-0000139 від 04.11.2010року ціна одиниці товару ( бензину марки А-76) складала 6грн.25 коп.., за видатковою накладною №РН-0000143 від 24.11.2010року - 6грн.29 коп. На 24.12.2010року вартість одиниці товару дорівнювала 6 грн.80 коп. З 15.01.2011року відбулось подорожчання і товар коштує 7грн.30коп. виставивши відповідачу додатковий рахунок-фактуру на оплату різниці ціни товару на загальну суму 7 644,90грн. 90коп.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за отриманий товар належним чином виконав.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 ЦК України).

Спірні правовідносини, які випливають з усної домовленості сторін, регулюються нормами законодавства про поставку товарів (продукції).

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлялась відповідачу претензія з вимогою про сплату коштів за отриманий товар на підставі пункту 7.4 Договору поставки №01-07/10 від 01.07.2010року.

У відповідь на претензію № 2 від 04.02.2011 року відповідач 24.02.11р. за вих. №28 надіслав позивачу лист, в якому повідомив про те, що розрахунок за отримане пальне від ТОВ "Компанії Арагон" проведено в повному розмірі, з дотриманням взаємних домовленостей та на підставі наявних приймально-передавальних документів.

Статтею 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку з поставкою продукції здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Відповідно до ст. 509 зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищезазначеною нормою кореспондується норма ст. 193 ГК України.

Відповідач проти сум, заявлених до стягнення, заперечує, посилаючись на невідповідність умов договору в частині відповідальності сторін приписам чинного законодавства, а також зазначає, що у видаткових накладних відсутні посилання на конкретний договір, на підставі якого здійснювалась поставка товару.

Апеляційний суд підтримує позицію суду першої інстанції, оскільки з наданих позивачем документів, а саме рахунків-фактури та видаткових накладних не вбачається на підставі яких первинних документів проводяться розрахунки за поставлений товар, а відтак немає правових підстав для застосування відповідальності передбаченої умовами укладеного між сторонами договору № 01-07/10 від 01 липня 2010р.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального права та відповідністю висновків обставинам справи, а тому апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Арагон» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 06.06.2011р. у справі №9/5007/44/11 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Арагон" - без задоволення.

Справу №9/5007/44/11 повернути господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Дужич С.П.

01-12/10815/11

Попередній документ
45459894
Наступний документ
45459897
Інформація про рішення:
№ рішення: 45459896
№ справи: 9/5007/44/11
Дата рішення: 04.08.2011
Дата публікації: 30.06.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Рівненський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги