33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"22" червня 2015 р. Справа № 906/482/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Розізнана І.В.
судді Грязнов В.В. ,
судді Мельник О.В.
при секретарі судового засідання Романчук М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України на рішення господарського суду Житомирської області від 12.03.2015р. у справі № 906/482/13 (суддя Маріщенко Л.О.)
за позовом Коростенського прокурора з нагляду за додержанням і застосуванням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства автомобільних доріг України (м.Київ) в особі Служби автомобільних доріг у Житомирській області (м. Житомир)
до дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України (м. Житомир)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної фінансової інспекції в Житомирській області (м. Житомир)
про стягнення 128251,84 грн.
за участю представників:
прокурор Марщівська О.П., служб. посв. №019161 від 30.07.2013р.;
позивача - не з'явився;
відповідача - Чирко Н.Л., представник за довіреністю № 781 від 22.06.2015р.; Ковальчук І.В., представник за довіреністю №782 від 22.06.2015р.;
третьої особи - Обещенко С.М., представник за довіреністю №06-2515/75 від 12.01.2015р.; Хохлюк Л.О., представник за довіреністю №06-2515/1406 від 11.03.2015р.;
Судом роз'яснено представникам права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Прокурор звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" на користь держави в особі Служби автомобільних доріг у Житомирській області 128 251, 84 грн. як безпідставно отримані кошти внаслідок завищення вартості виконаних робіт.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.03.2015р. позов задоволено.
Стягнуто з дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України на корить держави в особі Служби автомобільних доріг в Житомирській області 128251,84 грн. безпідставно отриманих коштів внаслідок завищення вартості виконаних робіт.
Стягнуто з дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України в дохід державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що факт завищення вартості виконаних підрядних робіт встановлений проведеною ревізією фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України, якою виявлено порушення Державних будівельних норм України "Правила визначення вартості будівництва" при виконанні підрядних робіт. Відповідач безпідставно завищив вартість виконаних робіт, доказів повернення сплачених коштів не надав, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області від 12.03.2015р., дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що рішення господарським судом прийняте з порушенням норм матеріального права, приймаючи рішення суд першої інстанції взяв до уваги лише результати ревізії державної фінансової інспекції у Житомирській області, проте, акт ревізії фінансово-господарської діяльності №06-06-09/092 від 30.10.2012 року державної фінансової інспекції в Житомирській області не є належним та допустимим доказом порушення відповідачем зобов'язань за договорами підряду. Кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату погодженої вартості робіт за договорами, кошти набуто за наявності відповідної правової підстави. Отже, зазначена обставина виключає застосування до спірних відносин положень ст. 1212 ЦК України. Виявлені ревізією порушення, що викладені в акті не впливають на умови договірних відносин та не можуть їх змінювати.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2015р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015р. розгляд справи відкладався, зобов'язано прокурора та позивача надати суду договори про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення за період з січня 2011р. по серпень 2012р., акти приймання виконаних підрядних робіт за договорами по яких було завищено вартість виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та платіжні доручення про перерахування коштів, вимогу Державної фінансової інспекції у Житомирській області №06-06-17/9215 від 07.12.2012р. та вироки судів у кримінальних справах, що стосуються підстав позовних вимог у даній справі.
Розпорядженням голови суду від 22.06.2015р. у зв'язку із відрядженням судді Мельника О.В. внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., судді Грязнов В.В., Павлюк І.Ю.
Державна фінансова інспекція в Житомирській області подала до суду відзив на апеляційну скаргу (№06-25-15/2780 від 25.05.2015р.) в якому третя особа заперечує доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Служба автомобільних доріг у Житомирській області надіслала до суду клопотання (вих. №04-19/706 від 25.05.2015р.) в якому просить розглядати апеляційну скаргу без участі її повноважного представника.
В судових засіданнях 26.05.2015р., 09.06.2015р. та 22.06.2015р. представники скаржника доводи апеляційної скарги підтримали, вважають рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, тому просять його скасувати.
Прокурор та представники третьої особи доводи апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду законним та обґрунтованим, тому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.
В судові засідання 26.05.2015р., 09.06.2015р. та 22.06.2015р. представник позивача не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Враховуючи клопотання позивача в якому він просить розглядати апеляційну скаргу без участі його повноважного представника та те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, між Службою автомобільних доріг у Житомирській області (позивач, замовник) та дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України (відповідач, підрядник) у період з 2011 року по 2012 рік укладено ряд договорів підряду на виконання підрядних робіт.
Зокрема, в 2011 році були укладені договори про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення №1 від 21.01.2011 року на суму 60000000 грн.; №7 від 05.05.2011 року на суму 15776968,00 грн.; №11 від 09.06.2011 року на суму 4938507,00 грн. В 2012 році договір про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг №4 від 13.02.2012 року на суму 63 999 990,00 грн.
Предметом даних договорів є надання у 2011-2012 роках замовникові послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема з "Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України", "Класифікації робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування", "Класифікації робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування".
Згідно пунктів 4.1. договорів підряду розрахунок проводиться шляхом оплати замовником протягом 20 банківських днів, при наявності коштів на бюджетних рахунках, після підписання сторонами актів прийняття виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт. Бюджетні зобов'язання за договорами виникають у разі і наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Сторони визначили договірну ціну, яка може бути зменшена за взаємною згодою сторін(п. 3.2. договорів).
На виконання умов договорів відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін договорів без будь-яких зауважень і претензій з боку замовника (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).
Таким чином, відповідачем були належним чином виконані взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт за спірними договорами. Про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами свідчить також відсутність з боку позивача претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов договорів. Виконані відповідачем роботи були повністю оплачені позивачем.
Отже, судом встановлено та сторонами підтверджено, що зобов'язання за договорами №1 від 21.01.2011 року, №7 від 05.05.2011 року, №11 від 09.06.2011 року №4 від 13.02.2012 року виконанні в повному обсязі.
Державною фінансовою інспекцією в Житомирській області була проведена планова виїзна ревізія фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Житомирській за ІІ-ІV квартал 2010р., 2011 рік та завершений звітний період 2012 року. За результатами перевірки складено акт №06-06-09/092 від 30.10.2012 року (а.с.8-9).
Проведеною зустрічною звіркою встановлено, що Службою прийнято до оплати та оплачено акти приймання виконаних робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг за період з 01.04.2010 року по 01.08.2012 року, до яких структурними підрозділами ДП "Житомирський облавтодор" включено вартість роботи машин та механізмів (автогрейдер, екскаватор, бульдозер, каток, трактор, навантажувач, кущоріз тощо), які фактично в даному періоді не використовувались і робота яких документально не підтверджена, внаслідок чого порушено вимоги п.3.3.10.1 Державних будівельних норм України Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", що призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт, оплачених службою, на загальну суму 709852,05 грн., в т.ч. 128 251,84 грн. по філії "Новоград-Волинська ДЕД".
На підставі акту ревізії позивач направив на адресу відповідача претензію № 1921 від 13.12.12р. з вимогою повернути зайво перераховані відповідачу бюджетні кошти, зокрема у сумі 128251,84 грн. (а.с. 28).
Листом від 14.01.2013р. ДП "Житомирський облавтодор" повідомило, що висновки, викладені в акті ревізії не визнають, у зв'язку з чим звернулися з адміністративним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду про визнання незаконною та скасування п.2 вимоги № 06-06-17/9215 від 17.12.2012р. ДФІ в Житомирській області "Про усунення виявлених ревізією в Службі автомобільних доріг у Житомирській області порушень законодавства з фінансових питань (а.с. 29).
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2014р. позов служби автомобільних доріг у Житомирській області до державної фінансової інспекції у Житомирській області задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано п.2 вимоги державної фінансової інспекції у Житомирській області №06-06-17/9215 від 07.12.2012 в частині зобов'язання відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані підрядними організаціями роботи в структурних підрозділах ДП "Житомирський облавтодор" в сумі 814605, 67 грн. та провести претензійно позовну роботу щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг (а.с. 136- 150 т. 1). Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014р. в частині задоволення позову Служби автомобільних доріг у Житомирській області скасовано та постановлено нове рішення про відмову у позові (а.с.136-155).
Предметом спору у даній господарській справі є обов'язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 128251,84 грн., які сплачені за виконані ним підрядні роботи на підставі ст. 1212 ЦК України.
Вимоги прокурора мотивовані тим, що позивачем оплачено завищену вартість виконаних відповідачем підрядних робіт на суму 128251,84 грн., що встановлено в акті державної фінансової інспекції у Житомирській області про результати планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Житомирській за ІІ-ІV квартал 2010р., 2011 рік та завершений звітний період 2012 року
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що факт завищення вартості виконаних робіт встановлений проведеною ревізією фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України, якою виявлено порушення Державних будівельних норм України "Правила визначення вартості будівництва" при виконанні підрядних робіт.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.
Правовою підставою заявлених позовних вимог, як зазначено в рішенні суду першої інстанції є ст. 1212 ЦК України.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Апеляційним судом встановлено, що у період з 2011 року по 2012 рік сторонами укладено ряд договорів підряду на виконання підрядних робіт, предметом яких є надання у 2011-2012 роках замовникові послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів.
Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом апеляційної інстанції на підставі правової оцінки умов договорів підряду встановлено, що умови, викладені в договорах, були визначені та погоджені сторонами. Вказані договори містять умови про предмет, ціну та строк їх дії (умови, що є обов'язковими згідно зі ст.180 ГК України), та інші умови, жодна з яких не суперечить чинному законодавству.
Як встановлено апеляційним судом та підтверджується довідкою про оплачені роботи по договорах ( вих. №855 від 19.06.2015р.), виданою Службою автомобільних доріг у Житомирській області, роботи за договором №1 від 21.01.2011р. виконані відповідачем в повному обсязі і оплачені замовником в сумі - 60000000 грн., роботи за договором №7 від 05.05.2011р. виконані відповідачем в повному обсязі і оплачені замовником в сумі - 15776968 грн., роботи за договором №4 від 13.02.2012р. виконані відповідачем в повному обсязі і оплачені замовником в сумі - 63999989,79 грн., роботи за договором №11 від 09.06.2011р. виконані відповідачем і оплачені замовником в повному обсязі в сумі - 4938507 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджено виконання відповідачем в повному обсязі підрядних робіт за договорами та оплату їх позивачем. Апеляційним судом не встановлено, а позивачем не доведено існування розбіжностей між вартістю підрядних робіт, зазначених у договорах, з вартістю виконаних робіт, яка зазначена в актах приймання виконаних будівельних робіт, а їх вартість, яка відображена в цих актах, не виходить за межі договірних цін, довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/, тому колегія суддів приходить до висновку про дотримання сторонами такої істотної умови, як ціна договору.
Наявні ж доводи позивача по суті спрямовані на зміну ціни в договорах (актах виконаних робіт) після їх виконання сторонами, що згідно імперативних вимог ч. 3 ст. 632 ЦК України є неприпустимим.
При цьому, апеляційний суд також враховує, що укладені між сторонами договори та акти виконаних робіт в частині визначення договірної ціни не визнано недійсними повністю або частково з підстав її завищення, в зв'язку з чим, в силу вимог ст. 204 ЦК України презюмується правомірність цих договорів в цілому, в тому числі і в частині такої істотної умови як ціна договору.
Апеляційним судом не приймаються до уваги твердження прокурора про те, що підставою для повернення коштів є обставини встановлені державною фінансовою інспекцією в Житомирській області в акті №06-06-09/092 від 30.10.2012 року, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов договорів може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України, так як підстави набуття майна не відпали.
У такому випадку, посилання на висновки перевірки державної фінансової інспекції у Житомирської області діяльності ДП "Житомирський облавтодор", як на підставу для задоволення позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, тим більше, що всі умови договорів двома сторонами вже виконані.
Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).
Відповідно до п. 6.2. роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визначенням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000р. №02-5/35 акти ревізії не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.
Отже, судом звертається увага на те, що акт державної фінансової інспекції в Житомирської області №06-06-09/092 від 30.10.2012 року повинен бути оцінений згідно з правилами ст. 43 ГПК України. Виявлені інспекцією порушення не впливають на умови укладених між сторонами та виконаними ними договорів, та не можуть їх змінювати, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому законом порядку.
Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що позов безпідставний та необґрунтований, тому в його задоволенні слід відмовити.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України на рішення господарського суду Житомирської області від 12.03.2015р. у справі № 906/482/13 - задоволити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 12.03.2015р. у справі № 906/482/13 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
3. Стягнути з державного агентства автомобільних доріг України в особі Служби автомобільних доріг у Житомирській області в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 2565, 04 грн. за розгляд позовної заяви.
4. Стягнути з державного агентства автомобільних доріг України в особі Служби автомобільних доріг у Житомирській області на користь дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України судовий збір в розмірі 1282,52 грн. за розгляд апеляційної скарги.
5. Місцевому господарському суду видати судові накази.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
7. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.