33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"04" січня 2012 р. Справа № 12/5/1362-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р., Дужич С.П.
при секретарі Левчук І.О.
за участю представників сторін:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник не з'явився
третьої особи: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" на рішення від 30.11.2010р. та додаткову ухвалу від 02.09.2011р. господарського суду Хмельницької області у справі №12/5/1362-10 (суддя Шпак В.О.)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва"
до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "НАДРА"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1
про визнання недійсним договору іпотеки
Розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 03.01.12р. проведено повторний перерозподіл у зв'язку із перебуванням складу суду у відпустці. Колегію суддів у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 замінено колегією суддів у складі: ОСОБА_5І.(головуючий), суддів Василишина А.Р., Дужича С.П.
Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №12/5/1362-10 від 30.11.2010р. відмовлено в задоволені позовних вимог закритого акціонерного товариства «Хмельницький завод експериментального виробництва»до акціонерного товариства -комерційний банк «НАДРА»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про стягнення в сумі 61 721 грн. 14 коп.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не було наведено підстав, з яких би вбачалось, що доведено той факт, що сторони при укладені кредитного договору №147/МК/2008-980 не досягли згоди з усіх істотних умов, властивих для даного типу договорів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції закрите акціонерне товариство «Хмельницький завод експериментального виробництва»звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 30.11.2010р. у справі 12/5/1362-10.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що у зв'язку із не укладанням Договору та, як наслідок відсутністю правової підстави для повернення коштів, суд відповідно до вимог закону не має підстав посилатися на пункти цього договору та на статтю 625 Цивільного кодексу України. У зв'язку із тим, що кредитного договору не існує, то внаслідок його не укладання, не існує і зобов'язання забезпеченого спірним договором поруки, у зв'язку із цим, договір поруки не відповідає вимогам ст. 553 ЦК України.
2 вересня 2011 року господарським судом Хмельницької області була винесена додаткова ухвала по справі №12/5/1362-10, якою було відмовлено ЗАТ «Хмельницький завод експериментального виробництва»у задоволенні заяви про прийняття додаткової ухвали по справі про розподіл господарських витрат між сторонами спору.
Не погоджуючись із додатковою ухвалою від 02.11.2011р. ЗАТ «Хмельницький завод експериментального виробництва»вважає, що вона була винесена з порушенням норм матеріального права, виходячи з того, що у винесеному рішенні від 30.11.2010р. по справі № 12/5/1362-10 Господарським судом Хмельницької області не вирішено питання про розподіл господарських витрат. Хоча ГПК України не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз'яснення його. Однак, господарським судом була винесена ухвала про відмову в задоволенні заяви про прийняття додаткової ухвали по справі про розподіл господарських витрат між сторонами спору, тим самим поклавши додаткові витрати на позивача.
Відзиву від відповідача, пояснення від третьої особи суду апеляційної інстанції не подано. У судове засідання представники відповідача, третьої особи не з'явилися, про день та час розгляду апеляційних скарг були повідомлені належним чином.
Колегія суддів з огляду на те, що додаткова ухвала процесуально пов'язана із рішенням місцевого суду, що оспорюється, прийшла до висновку - об'єднати апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" на рішення від 30.11.2010р. та додаткову ухвалу від 02.09.2011р. господарського суду Хмельницької області у справі №12/5/1362-10 для їх спільного розгляду в одному апеляційному провадженні.
Рівненський апеляційний господарський суд у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення від 30.11.2010р. та додаткову ухвалу від 02.09.11р. господарського суду Хмельницької області у даній справі слід залишити без змін, а апеляційні скарги позивача - закритого акціонерного товариства «Хмельницький завод експериментального виробництва»- без задоволення, виходячи із наступного.
Щодо оскарження рішення господарського суду Хмельницької області від 30.11.2010р.
18 серпня 2008р. гр. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявкою на отримання кредиту.
27.08.2008р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №147/МК/2008-980, відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 1100000грн.
Відповідачем на виконання умов кредитного договору надано гр. ОСОБА_1 кредит в сумі 1100000грн., що підтверджується меморіальним ордером.
27.08.2008р. з метою забезпечення виконання зобов'язань, визначених кредитним договором №147/МК/2008-980 від 27.08.2008р., між позивачем та відповідачем-іпотекодавцем, який виступив майновим поручителем гр. ОСОБА_1, було укладено договір іпотеки, предметом якого є нежитлова будівля, що знаходиться за адресою; Хмельницька обл., Деражнянський район, м. Деражня, вул. Промислова (вул. Комінтерна) під номером 18 Г (вісімнадцять літера «Г»), загальною площею 1866,9кв.м., нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Деражнянський район, м. Деражня, вул. Промислова (вул. Комінтерна), під номером 18/6, загальною площею 907,8кв.м.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, і обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
Так, відповідно до частин 1 та 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.
За нормою ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Проте, позивач зазначаючи, що договір іпотеки є недійсним, посилається лише на обставини, які визначають укладеність чи неукладеність кредитного договору.
При цьому, позивачем не було наведено підстав з яких би вбачалось, що доведено, те що сторони при укладенні кредитного договору №147/МК/2008-980 не досягли згоди з усіх істотних умов, властивих для даного типу договорів.
У договорі зазначено (погоджено) предмет договору, сторони, строки, час, сума зобов'язання, тощо
З'ясовуючи і оцінюючи у судовому засіданні всі обставини справи, апеляційний суд не встановив, а позивач не довів порушень при укладені кредитного договору ст. 203 ЦК України щодо змісту, форми укладення, волевиявлення і спрямованості цих угод.
Доводи апелянта, викладені у поданій апеляційній скарзі, є необґрунтованими, не відповідають обставинам справи та спростовуються вищевикладеним.
Щодо оскарження додаткової ухвали господарського суду Хмельницької області від 02.09.2011р.
З'ясовуючи і оцінюючи у судовому засіданні всі обставини справи, суд не встановив, а позивач не довів порушень при винесені додаткової ухвали.
Доводи апелянта, викладені у поданій апеляційній скарзі, є необґрунтованими, не відповідають обставинам справи та спростовуються вищевикладеним.
Фактично ухвала господарського суду Хмельницької області від 02.09.2011р. не є додатковою, а є лише ухвалою, якою відмовлено ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" у задоволенні заяви про прийняття додаткової ували по справі про розподіл господарських витрат між сторонами спору. Така ухвала за правилами статті 106 ГПК України оскарженню не підлягає.
Однак місцевий господарський суд Хмельницької області, назвавши таку ухвалу додатковою, формально допустив її до апеляційного оскарження.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення та додаткова ухвала від 2 вересня 2011року господарського суду першої інстанції винесені з урахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105, 106 ГПК України, суд -
Рішення господарського суду Хмельницької області від 30.11.2010р. у справі №12/5/1362-10 та додаткову ухвалу господарського суду Хмельницької області від 02.11.2011р. у справі №12/5/1362-10 залишити без змін, апеляційні скарги закритого акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" - без задоволення.
Справу №12/5/1362-10 повернути господарському суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Василишин А.Р.
306/12