04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" червня 2015 р. Справа№ 910/8040/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Авдеєва П.В.
Яковлєва М.Л.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року у справі № 910/8040/15-г (суддя Морозов С.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку
«ПриватБанк»
до Приватного підприємства «СВП Артсінак»
про стягнення 23 253,42 грн.
за участю представників сторін:
позивача-Передереєв В.Г. за довіреністю
відповідача- не з'явився
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.04.2015року №910/8040//15г позов ПАТ "Комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення коштів з ПП "СВП Артсінак" повернутий без розгляду на підставі п.1 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись з ухвалою позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, просить її скасувати.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «СВП Артсінак» суми в розмірі 23 253,42 грн. Позовну заяву підписано представником Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» Сафір Ф.О., якого уповноважено підписувати позовні заяви від імені позивача за довіреністю №3913-О від 25.10.2012р. Довіреність видана головою правління Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» Дубілет О.В.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, господарський суд виходив з того, що позивачем до позовної заяви не надано доказів на підтвердження повноважень голови правління Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» Дубілет О.В., як і відсутні посилання на такі документи.
Фактично додана до позовної заяви копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) містить в собі дані станом на 21.07.2009р., тоді як позивач з позовом звернувся до суду в березні 2015 року.
Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
Заперечуючи проти ухвали суду, позивач вказує на те, що довіреність, видану на імя Сафір Ф.О. не вичерпала свою дію, на що суд не звернув увагу.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Перелік заходів, що вживає суддя, готуючи справу до розгляду в судовому засіданні, не є вичерпним: у разі необхідності та з урахуванням конкретних обставин справи суддя вправі вчиняти й інші дії відповідно до його компетенції, за винятком дій, які можуть бути вчинені лише в судовому засіданні (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у застосуванні положень пункту 1 частини першої статті 63, а також пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України у випадках, коли позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, слід мати на увазі таке.
Якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. У разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребує у позивача таку довіреність, а в разі її неподання виносить ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).
Між з тим, з копіі довіреності № 3913-О від 25.10.2012, виданої на імя Сафір Ф.О. вбачається, що даний представник уповноваженний на здійснення таких дій, як підписувати, подавати, предявляти необхідні документи, посвідчувати своїм підписом копії документів, в тому числі копії довіреності та виконувати інші дії від імені ПАТ КБ "Приват Банк". Довіреність видана строком до 23.10.2015року, тобто на момент подання до господарського суду позову про стягнення коштів, повноваження представника Сафір Ф.О. були чинними, доказів того, що довіреність на імя Сафір Ф.О. Банком була відізвана відсутні.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду про повернення позову без розгляду, колегія суддів звертає увагу на приписи ст. 49 ГПК України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, розподіл судових витрат можливий при вирішенні спору по сути.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити, ухвалу господарського суду № 910/8040/15г від 02.04.2015 скасувати.
2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва для розгляду.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді П.В. Авдеєв
М.Л. Яковлєв