Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" червня 2015 р.Справа № 922/1698/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реактив" (Донецька обл., м. Слов'янськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання Хімресурс" (Луганська обл., м. Сєвєродонецьк)
про стягнення коштів,
за участю представників:
позивача - Жеболенко Г.М. (довіреність №17 від 05.06.2015 р.), Макаренко Т.В. (довіреність №9 від 20.05.2015 р.),
відповідача - не з'явився,
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основну заборгованість в сумі 123511,45 грн., інфляційні в сумі 18664,17 грн. та 3% річних в сумі 2256,85 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманої продукції за контрактом №17/13 від 19.02.2013 р.
Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму інфляційного збільшення боргу 42405,88 грн., 3% річних 2602,00 грн. та суму пені 22479,08 грн.
Розглянувши цю заяву, суд вважає за необхідне відхилити її, оскільки позивач доповнив позовні вимоги новою вимогою про стягнення з відповідача пені в сумі 22479,08 грн., що суперечить ст. 22 ГПК України. Крім того, відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, що повинно бути викладено у відповідній заяві про зменшення розміру позовних вимог, а не у заяві про зменшення позовних вимог. До того ж, позивач не уточнив ціну позову та період сум, що стягуються з відповідача.
Як зазначає позивач у наданій до суду заяві про зменшення позовних вимог, відповідач 14.04.2015 р. платіжним дорученням №2412 перерахував на рахунок позивача суму 123511,45 грн. і в графі призначення платежу визначив, що це платіж за договором №17/11 від 24.01.2011 р., за яким у відповідача перед позивачем немає ніяких зобов'язань, але позивач не міг віднести перераховану суму в рахунок сплати основного боргу за контрактом №17/13 від 19.02.2013 р. 30.04.2015 р. позивачем було отримано від відповідача лист за №23/2 від 23.04.2015 р., в якому відповідач вказав, що помилково зазначив у призначенні платежу договір №17/11 від 24.01.2011 р. і просив зарахувати вказану суму в рахунок погашення основної суми заборгованості за контрактом №17/13 від 19.02.2013 р. На дату розгляду справи 20.05.2015 р. відповідачем сплачено основну суму боргу 123511,45 грн.
Таким чином, після звернення позивача з позовом (23.03.2015 р.), відповідач сплатив позивачу заборгованість за контрактом №17/13 від 19.02.2013 р. в сумі 123511,45 грн.
Оскільки спір врегульовано самими сторонами після звернення позивача з позовом, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за контрактом №17/13 від 19.02.2013 р. в сумі 123511,45 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
19.02.2013 р. між сторонами був укладений контракт №17/13 (надалі - контракт), за яким продавець (позивач) зобов'язується поставити у домовлений період, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити гідрат окису кальцію 1 сорту (надалі - продукція).
Всього - 300,0 тони.
Відповідно до п. 2.3 контракту загальна сума контракту складає 1090800,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п. 2.3 контракту розрахунок за продукцію між продавцем та покупцем здійснюється протягом трьох календарних днів з моменту відвантаження відповідної партії продукції.
Додатковою угодою №1 від 27.12.2013 р. до контракту сторони продовжили дію контракту до 31 грудня 2014 р.
Додатковими угодами №2 від 07.04.2014 р. та №3 від 12.05.2014 р. до контракту сторони змінили пункт 2.1 контракту, а саме ціну за тонну з ПДВ.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за контрактом, поставивши за період з травня 2014 р. по вересень 2014 р. відповідачу продукцію на загальну суму 128641,50 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №748 від 15.05.2014 р. на суму 8576,10 грн., №747 від 15.05.2014 р. на суму 8576,10 грн., №745 від 15.05.2014 р. на суму 8576,10 грн., №744 від 15.05.2014 р. на суму 8576,10 грн., №746 від 15.05.2014 р. на суму 8576,10 грн., №755 від 16.05.2014 р. на суму 8576,10 грн., №751 від 16.05.2014 р. на суму 8576,10 грн., №943 від 01.09.2014 р. на суму 68608,80 грн., а також копіями товарно-транспортних накладних.
Як зазначає позивач, у поясненні щодо надання копій довіреностей, він не може надати копії довіреностей відповідача на отримання продукції, так як відвантаження проводилось в період з травня 2014 р. по вересень 2015 р., в цей період, а саме з 07.04.2014 р. згідно з вимогами чинного законодавства України прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій, Луганській і Харківській областях, яке станом на дату цієї заяви АТО триває, рішення про її припинення не прийнято, довіреності відповідача на отримання продукції були направлені на адресу позивача поштою і, в зв'язку з вищевказаними обставинами, не дійшли до адресата.
Внаслідок того, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання та не сплатив у визначений договором строк вартість отриманої продукції, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 123511,45 грн.
Наявність заборгованості в сумі 123511,45 грн. підтверджується копіями актів звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2014 р. - 01.04.2015 р. станом на 01.04.2015 р. та за період 20.02.2013 р. - 14.05.2015 р., підписаними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками обох сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 18664,17 грн. та 3% річних в сумі 2256,85 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Решту позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 18664,17 грн. та 3% річних в сумі 2256,85 грн. суд вважає за необхідне залишити без розгляду, оскільки позивачем без поважних причин не надані обґрунтовані розрахунки сум заборгованості та інфляційних, письмового уточнення ціни позову та періоду сум, що стягуються з відповідача.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру позовних вимог, відносно яких припинено провадження в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, сплачений позивачем платіжним дорученням №634 від 09.04.2015 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, судовий збір в сумі 931,33 грн., підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 ГПК України,
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за контрактом №17/13 від 19.02.2013 р. в сумі 123511,45 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Решту позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 18664,17 грн. та 3% річних в сумі 2256,85 грн. залишити без розгляду.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання Хімресурс" (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, проспект Радянський, 17/405. Код ЄДРПОУ 34767516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реактив" (84112, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Комунарів, буд. 39-А. Код ЄДРПОУ 14291840) судовий збір в сумі 2470,23 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Реактив" (84112, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Комунарів, буд. 39-А. Код ЄДРПОУ 14291840) з державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) сплачений платіжним дорученням №634 від 09.04.2015 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, судовий збір в сумі 931,33 грн.
Повне рішення складено 15.06.2015 р.
Суддя В.І. Ольшанченко