22.06.2015 р. Справа № 914/1994/15
Суддя Цікало А. І., розглянувши матеріали:
за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів)
до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Львів)
про:розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неодержаного прибутку та додаткових витрат
18.06.2015 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вхідним № 2060 поступила позовна заява від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неодержаного прибутку та додаткових витрат.
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі позивач) слід повернути без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. п. 2.1 та 2.2 ч. 2 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
У позовній заяві ФОП ОСОБА_1 просить розірвати договір купівлі-продажу та стягнути неодержаний прибуток і додаткові витрати. За своєю суттю вимога про розірвання договору купівлі-продажу є вимогою немайнового характеру, а вимога про стягнення неодержаного прибутку та додаткових витрат - майновою.
Таким чином, у позовній заяві містить дві позовні вимоги, з них одна вимога майнового характеру та одна вимога немайнового характеру.
Приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У підпункті 2.10. пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Як вбачається з долученої до позовної заяви квитанції від 18.06.2015 р. № 13825973, позивачем сплачено судовий збір лише за вимогу майнового характеру у розмірі 1827, 00 грн., а відтак судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 57, 63, 86 ГПК України, суд -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неодержаного прибутку та додаткових витрат повернути заявнику без розгляду з доданими до неї документами.
Додаток для позивача: позовна заява з доданими до неї документами - 51 арк.
Суддя Цікало А.І.